Єдиний державний реєстр судових рішень 2-270/11
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12.01.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Загорулько Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКБ «Київ»про визнання договору дійсним, -
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання угоди про передачу земельної ділянки рахунок погашення боргу від 06.02.2009 р. дійсною посилаючись на те, що 15.02.2006 р. позивач придбала земельну ділянку в м. Києві по вул. Кримська, 6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки. Для придбання вказаної земельної ділянки вона отримала кредит в АКБ «Київ»м. Київ на підставі договору про надання кредиту № 11 від 15.02.2006 р. Земельна ділянка була передана банку в іпотеку на підставі договору про іпотеку від 07.06.2007 р. У зв’язку з неспроможністю позивача здійснювати платежі за кредитним договором в січні 2009 р. позивач подала до АКБ «Київ»заяву про передачу у власність банку земельної ділянки в рахунок погашення заборгованості по кредиту. 06.02.2009 р. між сторонами у справі була укладена угода про передачу земельної ділянки площею 0,0975 га, розташованої на вул. Кримській, 6 в Голосіївському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:82:234:0015 в рахунок погашення боргу, за умовами якої сторони дійшли згоди що заборгованість за кредитом погашається шляхом передачі у власність банку заставленої земельної ділянки. Оскільки вимога про нотаріальне посвідчення такого договору встановлена ст. 36 Закону України «Про іпотеку», 03.04.2009 р. позивач звернулася до відповідача з пропозицією проведення нотаріальних дій 07.04.2009 р. у приватного нотаріуса ОСОБА_2, однак відповіді не отримала.
У вересні 2010 р. позивач звернулася у суд із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати дійсною угоду про передачу земельної ділянки в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 р., укладену між нею та АКБ «Київ», про передачу земельної ділянки площею 0,0975 га, розташовану на вул. Кримській, 6 в Голосіївському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:82:234:0015 в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 11 від 15.02.2006 р., укладеної на підставі договору іпотеки від 27.06.2007 р., а також зобов’язати АКБ «Київ»провести державну реєстрацію речових прав на вказану земельну ділянку.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Представник відповідача АКБ «Київ»в судовому засіданні визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення, посилаючись на обґрунтованість вимог позивача.
Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 15.02.2006 р. між ОСОБА_1 та АКБ «Київ»укладено договір про надання кредиту № 11, за умовами якого АКБ «Київ»надав ОСОБА_1 кредит на придбання земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Кримська, 6, в сумі 260200 доларів США на строк з 15.02.2006 р. по 14.02.2008 р., а ОСОБА_1 зобов’язувалася своєчасно повернути в термін до 14.02.2008 р. кредит та сплатити 14% річних за користування кредитом згідно умов кредитного договору, а також сплатити можливі штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
15.02.2006 р. ОСОБА_1 придбала земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кримська, 6, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 (а.с. 68-69)
27.06.2007 р. між ОСОБА_1 та АКБ «Київ»був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМН ОСОБА_2, (а.с. 62), за умовами якого в забезпечення виконання зобов’язань, передбачених вказаним кредитним договором, передана земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ, вул. Кримська, 6, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
06.02.2009 р. між АКБ «Київ»та ОСОБА_1 була укладена угода про передачу земельної ділянки площею 0,0975 га, розташованої на вул. Кримській, 6 в Голосіївському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:82:234:0015 в рахунок погашення боргу, за умовами якої сторони дійшли згоди, що заборгованість за кредитом погашається шляхом передачі у власність банку заставленої земельної ділянки. (а.с. 57)
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за кредитним договором станом на 06.02.2009 р. становила 2453074,78 грн. Згідно висновку про вартість майна, проведеного ПП «Академія оцінки і права»на замовлення АКБ «Київ», вартість земельної ділянки була підтверджена в тій самій сумі. Після укладення угоди про передачу земельної ділянки в рахунок погашення боргу між сторонами у справі була укладена додаткова угода № 4 від 06.02.2009 р. до договору про надання кредиту № 11 від 15.02.2006 р., за умовами якої сторони домовилися про припинення дії договору про надання кредиту № 11 від 15.02.2006 р.
Відсутність заборгованості за кредитним договором станом на 07.02.2006 р. також підтверджується виписками по кредитному рахунку та довідкою АКБ «Київ»№ 5-02/3282 від 03.07.2009 р.
Статтею 36 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Відповідно з правилами ст. 37 Закону України «Про іпотеку»правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 213 ЦК України визначено, що якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд встановив, що угода про передачу земельної ділянки в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 р. за своєю правовою природою є угодою про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договором іпотеки від 07.06.2007 р., укладеним між позивачем та відповідачем, передбачена можливість укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі додатково, які підлягають нотаріальному посвідченню.
В угоді про передачу земельної ділянки в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 р. міститься застереження про переукладення угоди в нотаріальній формі протягом двох місяців з моменту ії підписання.
Відповідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такій договір дійсним.
Надані до позовної заяви докази підтверджують, що сторонами при укладенні угоди від 06.02.2009 р. було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору. В угоді визначається сума боргу за кредитним договором, оціночна вартість земельної ділянки, порядок переоформлення права власності на земельну ділянку. Заборгованість за договором про надання кредиту № 11 від 15.02.2006 р. станом на 06.02.2009 р. становила 2 453074,78 грн.. Оцінка земельної ділянки була проведена на замовлення АКБ «КИЇВ»ПП «Академія оцінки і права»і, відповідно з висновком експертної установи, була підтверджена в тій самі сумі.
Матеріалами справи також підтверджено, що відбулось часткове виконання угоди від 06.02.2009 р.. Відсутність заборгованості за кредитним договором підтверджується банківською випискою по кредитному рахунку, листом відповідача, довідкою Відповідача про облік на балансі банку майнових прав на земельну ділянку.
Згідно з ч. 3 ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Як встановлено ст. 126 ЗК України , право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, а саме: право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни ії меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.
Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що дії стосовно державної реєстрації речових прав на земельну ділянку не проводились у зв’язку з тим, що угода про передачу земельної ділянки в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 р. не була посвідчена нотаріально.
Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що державна реєстрація проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; рішень суду, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
На підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність та взаємний зв’язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Оплата судових витрат покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 220 ЦК України, ст. 36,37 Закону України «Про іпотеку», ст. 126, ч. 3 ст. 132 ЗК України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати угоду про передачу земельної ділянки в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 р., укладену між ОСОБА_1 та АКБ «КИЇВ»про передачу земельної ділянки площею 0,0975 га, розташованої на вул. Кримській, 6 в Голосіївському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:82:234:0015 в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 11 від 15.02.2006 р., укладеної на підставі договору іпотеки від 27.06.2007 року, дійсною.
Зобов’язати ПАТ АКБ «КИЇВ»(адреса: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ: 14371869, к/р: 32000178901 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО: 321024) провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0975 га, розташовану на вул. Кримській, 6 в Голосіївському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:82:234:0015.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 13683162, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 25.01.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-270/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: