Рішення № 136831493, 13.05.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/58/24 Провадження № 2/304/30/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/58/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 453752-М від 18 листопада 2021 року в розмірі 43 900,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 23 900,00 грн - нараховані проценти; а також судовий збір у розмірі 2 684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «МІСТЕР КЕШ», затверджених наказом ТОВ «МІТЕР КЕШ» 0508-1 від 05 серпня 2021 року, було укладено електронний кредитний договір № 453752-М, згідно якого загальний розмір наданого кредиту складає 20 000,00 грн, строк кредиту - з 18 листопада 2021 року по 17 грудня 2021 року включно, а за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.4975% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. ТОВ «МІСТЕР КЕШ» виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало йому кредит в сумі 20 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника, маска картки № НОМЕР_1 . У встановлений термін - 17 грудня 2021 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись умовами зазначеного кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 18 листопада 2021 року кредитний договір було автопролонговано, в зв`язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 20 (двадцять) календарних днів, тобто до 06 січня 2022 року включно. Сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом, неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах: строк автопролонгації договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно; в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99%. Сторони погодили, що угода на автопролонгацію договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього договору. У разі застосування автопролонгації на суму кредиту (фактичний залишок суму кредиту) позичальника нараховується підвищена процентна ставка, яка становить 2,99% за кожен день користування кредитом. Така підвищена процентна ставка нараховується починаючи з 1-го дня автопролонгації та діє до дня, зазначеного у відповідній угоді як нова узгоджена сторонами запланована дата повернення кредиту, та/або оформлення позичальником продовження строку користування кредитом на умовах цього договору. Пунктами 1.2-1.7 угоди до кредитного договору (автопролонгація) сторони узгодили, що в період автопролонгації позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Тобто автопролонгація строку дії кредитного договору це відкладальна обставина, застосування якої врегульовано ч. 1 ст. 212 ЦК України. У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту, тобто 06 січня 2022 року, відповідач не виконала свої боргові зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у неї виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 20000,00 грн за тілом кредиту та у розмірі 23 900,00 грн за нарахованими проценти. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору неустойка за кредитним договором не нараховувалась в силу норм Закону України «Про внесення змін до ГК України та ЦК України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19». Зазначає, що враховуючи невиконання відповідачем своїх борових зобов`язань перед кредитором 19 січня 2022 року між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» як Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», яке є юридичною особою, що має ліцензію на провадження, господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме: з надання послуг факторингу, яка була видана розпорядженням Нацкомфінпослуг від 28 грудня 2017 року № 4666, як Фактором, було укладено Договір факторингу № 42987483-97, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог від 30 листопада 2023 року, ТОВ «МІСТЕР КЕШ» 19 січня 2022 року відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за Кредитним договором № 453752-М від 18 листопада 2021 року на загальну суму 43 900,00 грн. Про відступленням ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «МІСТЕР КЕШ» повідомило позичальника шляхом направлення 19 січня 2022 року на електронну адресу позичальника електронного листа. Станом на дату написання даної позовної заяви заборгованість позичальника по кредитному договору перед ТОВ «ФІНФОРС» не виконана і складає 43 900,00 грн, у тому числі 20 000,00 грн - тіло кредиту та 23 900,00 грн - нараховані проценти. Окремо вказує на те, що відповідач зовсім не погашала суму заборгованості за кредитним договором, при цьому ТОВ «ФІНФОРС» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно позичальника, сума боргу є незмінною з моменту укладення договору факторингу. З огляду на вищевикладене просить позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2024 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Чепурнова В.О.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 22 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Двадцятого лютого 2024 року до суду від адвоката Усенка А.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить у задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити та стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати. Покликається на те, що позивачем не доведений факт укладення сторонами договору №453752-М від 18 листопада 2021 року. Відтак, розмір, умови надання і повернення грошових коштів не були погоджені. З наданої ТОВ «ФІНФОРС» копії договору 453752-М від 18 листопада 2021 року вбачається, що договір начебто був укладений в електронній формі. ТОВ «ФІНФОРС» не надано доказів, що саме вона була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі, подала заявку на отримання кредиту, ознайомлена з усіма істотними умовами договору, отримала логін і пароль в системі. Крім того, у позові ТОВ «ФІНФОРС» не вказало яким чином йому був надісланий та отриманий відповідачем ідентифікатор, шляхом направлення СМС-повідомлення або на інший мессенджер тощо. Крім того, слід звернути увагу, що до позовної заяви було долучено копії сторінок з Веб-сайту та ІТС Товариства, з яких можливо зробити висновок, що будь-яка особа може вказати данні іншої особи та отримати кредит, що і було продемонстровано на копіях сторінок. Тобто Товариство не здійснює належну ідентифікацію особи під час укладення договору в електронній формі. Наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом або копією електронного документу, оскільки не відповідає вимогам ст. 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», вона не є належним доказом укладення договору. Щодо долученої довідки ТОВ «Містер Кеш» щодо заборгованості відповідача, то з такої неможливо встановити наявність волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору. Крім того, цей документ складений Товариством одноособово. Щодо довідки ТОВ «ФІНФОРС» № 30/11-Ф від 30 листопада 2023 року щодо заборгованості відповідача за кредитним договором, то така не є належним доказом отримання коштів від ТОВ «Містер Кеш». Даний лист не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних облікових бухгалтерських документів, він не містить жодної інформації про переказ коштів ТОВ «Містер Кеш» на її користь саме на підставі договору №453752-М від 18 листопада 2021 року, а також інформації, яка дала б змогу ідентифікувати особу, якій нібито були перераховані кошти. ТОВ «ФІНФОРС» не надало суду жодних доказів на підтвердження проведення ідентифікації ОСОБА_1 при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування коштів ОСОБА_1 на підставі договору про надання споживчого кредиту № 453752-М від 18 листопада 2021 року на ТОВ «ФІНФОРС» не надало. Також ТОВ «ФІНФОРС» не доведено виникнення права вимоги за кредитним договором № 453752-M від 18 листопада 2021 року до ОСОБА_1 . Відтак вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відсутні належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують підписання відповідачем договору з відповідними додатками, а також отримання нею коштів згідно вказаного договору, тобто докази існування між сторонами договірних правовідносин.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2024 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Ганька І.І.

Двадцять дев`ятого квітня 2024 року до суду від представника ТОВ «ФІНФОРС» С.Плотухи надійшли письмові пояснення щодо відзиву на позовну заяву, у яких остання просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що позичальник (відповідач) самостійно створює пароль для доступу до особистого кабінету в ІТС первісного кредитора. Отже, твердження відповідача про те, що ТОВ «ФІНФОРС» не надало до суду доказів направлення такого паролю для входу до ІТС первісного кредитора не витримують жодної критики. Також відповідач у тексті відзиву на позовну заяву (в частині підписання кредитного договору) посилається на Закони України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», в той час коли відповідні правовідносини, що склалися між відповідачем та правонаступником кредитора регулюються нормами Закону України «Про електронну комерцію». Отже, відповідач свідомо вказує на законодавчу базу, що не регулює відповідних відносин, хоча сам відповідач до укладення кредитного договору знав, що саме на підставі Закону України «Про електронну комерцію» відбуватиметься становлення відносин відповідач та кредитора і погодився з цим. Відповідно твердження відповідача та посилання на законодавство, що не регулює відносини позивача та відповідача, мають інсинуаційний характер та уникнення виконання зобов`язання за кредитним договором. Окрім того, відповідач згідно Правил та умов кредитного договору міг відмовитися від укладення кредитного договору відразу або в термін чотирнадцяти днів з моменту його укладення, що відповідачем не було вчинено. Вказує на те, що відповідач добровільно зa допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, обрав для себе бажану суму кредитування та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані і в тому числі пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з первісним кредитором та уклав кредитний договір № 453752-М без зовнішнього впливу та примусу. Отже, ознайомлення з правилами надання коштів, що діють на момент підписання кредитного договору є стандартною процедурою та проходить відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зважаючи на складну процедуру реєстрації та укладення кредитного договору підтверджується, що волевиявлення відповідача було вільним та відповідало його внутрішній волі відповідно до ст. 203 ЦК України. Отже, відповідно до вищевикладеного договір між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на Веб-сайті подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «МІСТЕР КЕШ» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використала для підтвердження підписання кредитного договору. Верифікація позичальника проводилася первісним кредитором за допомогою Банк ІД у відповідності до положення НБУ як установи, що являється регулятором зокрема й небанківських фінансових установ. Тобто, не вчинивши певних дій (введення персональних даних та низки іншої інформації) первісний кредитор би не зміг сформувати індивідуальну частину договору та надати одноразовий цифровий ідентифікатор для підпису позичальникові. Ознайомлення з відповідними правилами проводиться в обов`язковому порядку будь-якими клієнтами, що укладають кредитний договір. Без відповідно ознайомлення система ІТС первісного кредитора не дасть доступу до послідовного, наступного етапу укладення кредитного договору задля формування індивідуальної частини договору. Більше того, будь-яка особа може ознайомитися з правили надання коштів в кредит та примірним кредитним договором, оскільки вони містяться в публічному доступі. З поданим відзивом відповідач наводить низку формальних тверджень, що не підтверджується жодними доказами, а містить лише судову практику - постанови ВСУ, які не регулюють договірних відносин, що склалися у первісного кредитора та відповідача. З позиції відповідача не вбачається яких-небудь чітких спростувань позовних вимог ТОВ «ФІНФОРС», а наведене є формалізмом, що не спростовує обставин справи. Довідка про стан заборгованості від первісного кредитора свідчить про розмір заборгованості, а не про волевиявлення. Сама процедура входу на сайт первісного кредитора, реєстрація в ІТС первісного кредитора, ознайомлення з відповідними документами та укладення кредитного договору прямо свідчить про волевиявлення. Крім цього, відповідач посилається на практику ВС України, що регулює діяльність банківських установ. За своїми установчими документами ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ТОВ «ФІНФОРС» не є банківськими установами, відповідно вказана відповідачем практика судів не регулює діяльність позивача та первісного кредитора.

Вісімнадцятого березня 2026 року представник ТОВ «ФІНФОРС» Лигін О.В. в електронній формі через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі, у яких просив позовні вимоги ТОВ «ФІНФОРС» по справі № 304/58/24 задовольнити у повному обсязі. Стосовно «недоведеності» на думку відповідача факту укладення сторонами договору зазначає, що кредитний договір № 453752-М від 18 листопада 2021 року був укладений між відповідачем та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», що в подальшому змінило назву на ТОВ «МІСТЕР КЕШ», за допомогою ІТС ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА». Процедура оформлення кредитного договору викладена в самому кредитному договорі, а також в Правилах надання коштів в кредит ТОВ «МІСТЕР КЕШ», затверджених наказом ТОВ «МІСТЕР КЕШ» № 0508-1 від 05 серпня 2021 року. Доказів протилежного відповідач не надає. Кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, кредитні кошти були надіслані на вказану відповідачем картку і жодних заперечень від відповідача отримано не було, відповідач не скористався своїм правом відмовитись від кредитного договору і при цьому порушив взяті на себе зобов`язання щодо повернення коштів та нарахованих за кредитним договором процентів. В зв`язку з цим виникла необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором у судовому порядку. Щодо наявності доказів, що підтверджують перерахування коштів відповідачу, позивачем було надано суду наявні матеріали, зокрема Витяг з реєстру наданих кредитів. Заперечення відповідача про факт укладення кредиту, нівелюються судовою практикою, яка підтверджує, що сам факт перерахування коштів на рахунок позичальника є належним доказом виконання кредитором своїх зобов`язань. У матеріалах справи міститься доказ, що кредитні кошти було перераховано на картку, вказану при укладенні договору.

Двадцять шостого березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шелудько О.О. в електронній формі через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, у яких зазначила, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Заборгованість за кредитом має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором, однак в матеріалах справи відсутній деталізований розрахунок заборгованості, що унеможливлює встановлення обґрунтованого розрахунку суми боргу за процентами у розмірі 23 900 грн із зазначенням періоду виникнення заборгованості і відсоткових ставок за якими вони нараховувались. Відсутність даного документу унеможливлює здійснити належну перевірки правильності нарахування позивачем процентів за користування кредитом; позивач перелічені бухгалтерські документи суду не надав, хоча мав змогу їх отримати і повинен був подати разом з позовною заявою. Одночасно звертає увагу на те, що Договором факторингу № 42987483-97 від 19 січня 2022 року передбачено механізм передачі документації, а саме доказів перерахування коштів на рахунок боржника, що вчергове підтверджує те, що позивач мав можливість отримати докази, які поклав в основу своїх позовних вимог. Позивач не довів, що він має право пред`являти вимогу щодо стягнення заборгованості за вказаним спірним договором, оскільки не надав належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги за договором факторингу №43979069-01 від 30 серпня 2024 року. Невід`ємні й обов`язкові додатки до факторингу №43979069-01 від 30 серпня 2024 року, зокрема належним чином засвідчена копія оригінального Реєстру Боржників, акт приймання передачі документації та інші додатки у справі відсутні. Таким чином, можна зробити висновок, що під час укладання договору факторингу, сторонами не було виконано своїх зобов`язань належним чином, а саме Первісним кредитором не було передано Фактору (Позивачу) всі додатки на підтвердження факту передачі права вимоги відносно відповідача. Окремо зазначає про те, що зазначені у позовній заяві відсотки є неспівмірними розміру тілу кредиту. Зазначені відсотки (23 900,00 грн), з огляду на суттєву неспівмірність тілу кредиту (20 000,00 грн), є несправедливим та, з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», значно перевищують розмір тіла кредиту та не відповідають балансу інтересів кредитора та боржника. Тому просила у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язаною з розглядом справи.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року за клопотанням позивача ТОВ «ФІНФОРС» витребувати у АТ «Райффайзенбанк» та АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази.

Двадцять восьмого квітня 2026 року представник ТОВ «ФІНФОРС» Лигін О.В. в електронній формі через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі, у яких просив задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі. Вказує на те, що інформація, надана АТ «Райффайзенбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтверджує, що: банківська картка, на яку первісним кредитором було направлено кошти, що має маску картки 4188370132614119 дійсно належить відповідачу; відповідач отримав зарахування кредитних коштів у розмірі визначеному п. 2.6.1. Кредитного договору № 453752-М від 18 листопада 2021 року. Посилання відповідача на те, що нарахована сума процентів відносно тіла є несправедливою та непропорційно великою не є слушними, оскільки перед укладенням кредитного договору відповідач була ознайомлена з його умовами та розміром процентної ставки, та його умови не оспорювала. При цьому, вимог про визнання кредитного договору або окремих його умов недійсними відповідач не пред`явила. Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, Відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносин із первісним кредитором, якщо дійсно вважала розмір процентної ставки несправедливою умовою, натомість вона погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень та його умови в частині нарахування процентів не оспорювала. Отже, підписавши в електронні формі кредитний договір, відповідач засвідчила, що погодилася на отримання кредитних коштів саме на умовах, визначених кредитним договором. Те, що відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІСТЕР КЕШ», свідчить про те, що відповідач ознайомлена з Правилами та іншою наданою їй інформацією. Після прийняття кредитодавцем позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику кредитодавець зробив позичальнику пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містить усі істотні умови, із якими заявник мав можливість ознайомитись до моменту укладання кредитного договору. Завершальним етапом укладання кредитного договору є його підписання сторонами. Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю, а також фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Без здійснення вказаних дій відповідачкою кредитний не був би укладений сторонами, отже цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки. Відповідач вважає, що ТОВ «ФІНФОРС» не доведено належними доказами відступлення права вимоги за кредитним договором. Разом із позовною заявою ТОВ «ФІНФОРС» надало до суду Договір факторингу № 42987483-97 від 19 січня 2022 року, укладений між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ТОВ «ФІНФОРС», за яким право вимоги від Первісного кредитора перейшло до позивача. На момент звернення позивача до суду, жодних заперечень від відповідача щодо зміни кредитора не надходило. Отже, вищевказаний договір факторингу не був визнаний у встановленому законодавством порядку недійсним, а тому, у відповідності до положень ст. ст. 6, 204, 627, 629, 1083 ЦК України є правомірним, чинним та обов`язковим для виконання. Щодо доведення факту відступлення права грошової вимоги до позивача зазначає наступне. Сторони виконали умови договору факторингу належним чином, зокрема: підписали договір факторингу, уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення права вимоги, відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, за формою встановленою у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФІНФОРС» 19 січня 2022 року. Істотними умовами договору факторингу є предмет договору та ціна відступлення права вимоги. Оскільки сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору факторингу, це підтверджує факт переходу права вимоги. В той же час, повний перелік боржників, право вимоги за якими передано ТОВ «ФІНФОРС» відповідно до договору факторингу, викладений у Додатку № 1, який містить персональні дані стосовно інших позичальників, що відповідно до ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» не можуть розголошуватися без відповідного дозволу. У зв`язку з цим позивачем разом з позовною заявою до суду надано витяг з Реєстру прав грошових вимог, що містить інформацію щодо відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 453752-М від 18 листопада 2021 року. Крім цього, здійснення оплати по Договору факторингу від ТОВ «ФІНФОРС» стверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2102 від 15 лютого 2022 року та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2766 від 27 січня 2023 року.

У судове засідання представник позивача Лигін О.В. не з`явився, однак у поданих під час розгляду справи заявах та письмових поясненнях неодноразово просив розгляд справи проводити за його відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Шелудько О.О. у судове засідання також не з`явилися, однак остання в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без їх участі. Також вважає відшкодування заявлених представником позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт, оскільки предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права, тому просить зменшити суму стягування витрат позивача на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що 18 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» та ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІСТЕР КЕШ» укладено Кредитний договір «453752-М», відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Кредит видається в національній грошовій одиниці України - гривні, в безготівковій формі, шляхом зарахування суми кредиту за реквізитами платіжної картки/розрахункового рахунку, вказаних Позичальником в Угоді/дорученні про перерахування коштів. У разі здійснення кредитування страхового платежу, кредит видається шляхом перерахування кредитних коштів на розрахунковий рахунок, вказаний Позичальником в Угоді/дорученні про перерахування коштів. Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Так, загальна сума кредиту становить 20 000 грн, строк кредиту - з 18 листопада по 17 грудня 2021 року включно. Запланована дата повернення кредиту - 17 грудня 2021 року.

За користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.4975 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 475.96%. Розрахунок реальної річної процентної ставки наведено розширеному графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом, а саме за період з дати видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту включно.

Загальна вартість кредиту становить 22 985 грн, а сума до повернення - 22 985 грн.

Сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах: строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно; в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2.99%; сторони погодили, що угода на автопролонгацію договору підписується Позичальником одночасно з підписанням цього договору.

У випадку застосування автопролонгації строку дії договору та, відповідно, продовження строку користування кредитом, отриманого за акційною процентною ставкою, Позичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку, нарахування процентів відбувається наступним чином: за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п. 2.6.3 цього договору, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у перший день дії автопролонгації.

Позичальник зобов`язалася: надати Кредитодавцю всі документи та інформацію, необхідні для укладання цього договору до моменту його підписання та своєчасно (не пізніше 3 (трьох) календарних днів. з дати виникнення таких змін) повідомляти Кредитодавця про зміни щодо цієї інформації (зміни в адресі місця реєстрації та/або місця проживання, в номері контактного телефону.. платіжних реквізитів тощо); повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором та відповідними додатковими угодами до нього, вчасно та повному обсязі; виконувати інші обов`язки у відповідності до умов цього договору та додаткових угод до нього.

Позичальник засвідчила, що перед укладанням договору: вона самостійно ознайомилася з розміщеною на офіційному веб-сайті Товариства mistercash.ua інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення про отримання кредиту; на виконання та відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» Кредитодавець надав безоплатно Позичальнику у письмовій формі (у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») Паспорт споживчого кредиту, за формою, встановленою Законом, у зв`язку з чим Кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги про надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частинами третьою та сьомою статті 9 Закону.

Позичальник підтвердила, що до укладення цього договору отримала від Кредитодавця всю необхідну інформацію про кредит і умови кредитування відповідно до норм чинного законодавства України (в т.ч. відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про захист прав споживачів»), що надана інформація є повною і зрозумілою і надана без нав`язування придбання фінансової послуги Кредитодавця, що вона ознайомлена з Правилами надання коштів у кредит, і з Політикою конфіденційності та Порядком обробки персональних даних, що розміщені на Сайті.

Позичальник підтвердила, що усвідомлює наслідки підписання цього договору аналогом власноручного підпису електронним підписом одноразовим ідентифікатором - і погоджується з ними.

Позичальник підтвердила, що підпис під цим договором є акцептом оферти Кредитодавця.

Договір вважається укладеним з дати його підписання Сторонами і діє до 17 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань ним (в т.ч. в разі автопролонгації та/або оформлення Позичальником продовження строку користування кредитом).

Договір підписано Сторонами відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» у двох примірниках, викладених українською мовою, що мають однакову юридичну силу. Недійсність будь-якого положення договору не впливає на дійсність договору в цілому та не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Одночасно з договором, відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт кредиту, Розширений графік платежів із загальною вартістю кредиту для споживача та реальною річною процентною ставкою за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору, Угоду до Кредитного договору № 453752-М від 18 листопада 2021 року (автопролонгація), якою визначено нову заплановану дату повернення кредиту - 06 січня 2022 року, та Додаток № 2 до такої - Розширений графік платежів із загальною вартістю кредиту для споживача та реальною річною процентною ставкою за договором про споживчий кредит.

Згідно повідомлення АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/6068-БТ від 08 квітня 2026 року, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів, таке повідомляє, що банківська картка НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); номер телефону НОМЕР_4 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 ; повний номер маски картки НОМЕР_2 . Випискою про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 (банківська картка № НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), за період з 17 до 23 листопада 2021 року підтверджується зарахування коштів 18 листопада 2021 року у розмірі 20 000,00 грн.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд встановив, що Кредитний договір «453752-М» від 18 листопада 2021 року укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, судом не встановлено.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) та інших, які враховуються судом при вирішенні спору.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» (Клієнт) було укладено Договір факторингу №42987483-97, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна Продажу) за плату (далі - «Винагорода»), а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші Дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав грошової вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Реєстру прав грошових вимог згідно Додатку №1, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права грошових вимог. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав грошових вимог підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав грошових вимог та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав грошових вимог до Договору факторингу №42987483-97 від 19 січня 2022 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 43 900,00 грн, у тому числі 20 000,00 грн - сума основного зобов`язання та 23 900,00 грн - проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором «453752-М» від 18 листопада 2021 року, у добровільному порядку суму боргу не повернула, суд вважає, що позовна заява про стягнення заборгованості є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Що стосується заперечень, висловлених стороною відповідача у письмових поясненнях, то суд вважає такі необґрунтованими, спрямованими на ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.

Також з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, та відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Додатку від 10 листопада 2023 року до договору про надання правової допомоги від 20 лютого 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги загальною вартістю 7 000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 3855 від 30 листопада 2023 року позивачем здійснено на рахунок АБ «Герман Гурський та партнери» оплату у розмірі 7 000 грн.

ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід`ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.

Суд, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», виходить з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру та приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» з 7 000 грн до 2 000 грн.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 205, 207, 512, 514, 526, 626-628, 638, 639, 1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість за Кредитним договором «453752-М» від 18 листопада 2021 року у розмірі 43 900 (сорок три тисячі дев`ятсот) грн 00 коп, з яких 20 000 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту та 23 900 грн 00 коп - нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» витрати на правову допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», ЄДРПОУ 41717584; місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Усенко Антон Володимирович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Шелудько Оксана Олександрівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий:Ганько І. І.