Рішення № 136829273, 27.04.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/13080/25

Номер провадження 2/404/5012/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

участю секретаря Андон`єва В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (ЄДРПОУ 03346822, вул. Соборна, 19А, м. Кропивницький) про визнання наказу протиправним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через представника адвоката Петренко К.О. звернувся до суду з позовом до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з позовом про визнання наказу протиправним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що з 23.07.2021 прийнятий на роботу в Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» в службу внутрішньої безпеки на посаду фахівця 1 категорії (наказ № 83-п від 22.07.2021 року).

Має юридичну освіту та кваліфікацію юриста. Наказом № 106-з від 06.11.2025 звільнений з роботи на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою працівника від продовження роботи в зв`язку із зміною істотних умов праці. Не погоджується з цим наказом.

Наказом від 08.10.2025 № 271-од «Про паспортизацію об`єктів критичної інфраструктури» провідного інженера служби внутрішньої безпеки визначено відповідальним за виготовлення паспортів на об`єкти критичної інфраструктури ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та визначено сферу відповідальності «Плани захисту об`єкта від проектних загроз «Ракетні удари», «Удари із застосуванням авіаційних засобів», «Артилерійські обстріли» (додаток до наказу від 08.10.2025 року № 271-од).

Під час ознайомлення з наказом № 271-од зауважив, що завдання, вказані в наказі не входять до його компетенції, він не володіє спеціальними знаннями та готовий виконувати наказ в межах компетенції. 14.10.2025 йому надано на ознайомлення посадову інструкцію за посадою провідний інженер служби внутрішньої безпеки. Ознайомившись з посадою інструкцією він встановив, що до посадової інструкції внесено зміни, якими суттєво збільшено коло посадових обов`язків та відповідальність. Позивач, зауважив, що зміни до посадової інструкції вносяться наказом керівника та за згодою працівника. Про внесення змін працівник попереджається щонайменше за 2 місяці.

Наказом від 27.10.2025 року № 288-од від 27.10.2025 року «Про зміну істотних умов праці» у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці впроваджених відповідно до наказу в.о. генерального директора підприємства від 17.10.2025 року «Про зміни в організації виробництва і праці» пов`язаними з реорганізацією управлінської структури забезпечення безпеки на підприємстві та покладення функцій по захисту об`єктів критичної інфраструктури, затвердженням змін до штатного розкладу підприємства, за якими службу внутрішньої безпеки та відділ безпеки та охорони об`єднано в один новостворений структурний підрозділ відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури з 01.11.2025 переведено у відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури із збереженням режиму роботи та умов оплати праці, зокрема: ОСОБА_1 з посади провідного інженера служби внутрішньої безпеки на посаду провідного інженера відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури.

З цим наказом позивача ознайомлено 27.10.2025. Також, 27.10.2025 року позивача ознайомлено з Положенням про відділ безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури ОКВП «Дніпро-Кіровоград», затвердженого в.о. генерального директора ОКВП «Дніпро-Кіровоград». За результатами ознайомлення з Положенням, позивач висловив свою незгоду, оскільки суттєво збільшено обсяг робіт, навантаження та умови праці. Позивач, як особа з інвалідністю, який протипоказано значні фізичні та психоемоційні навантаження, не може виконувати такі обов`язки та обсяг робіт.

Листом від 28.10.2025 року № 132/11 позивача повідомлено про наступне звільнення з посади провідного інженера служби внутрішньої безпеки з 06.11.2025 року (перший робочий день після закінчення відпустки) за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, у зв`язку з відмовою від продовження роботи на посаді провідного інженера відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та посадовою інструкцією провідного інженера відділу безпеки охорони та захисту критичної інфраструктури ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

Під час звільнення позивача, відповідач не дотримався встановленого порядку та вимог Кодексу Законів про працю України. Частинами третьою та четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022 року.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

При зміні істотних умов праці власник повинен дотримуватися встановленого порядку. Правовим документом про таку зміну є наказ про зміну істотних умов праці у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці. Працівники, істотні умови праці яких у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці підлягають зміні, персонально попереджаються про дату таких змін (не пізніше ніж за два місяці до змін).

Верховний Суд в постанові від 31.10.2024 року у справі №203/2164/21 вказав, що зміни в організації виробництва та праці роботодавця не можуть бути підставою для зловживань та незаконного звільнення працівника, а тому роботодавець під час процедури звільнення зобов`язаний забезпечити дотримання трудових прав працівника, який є слабшою ланкою у трудових правовідносинах. Згідно з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 582/1001/15-ц, у постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року в справі № 607/83/16-ц, від 05 серпня 2020 року в справі № 205/1312/17, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

В свою чергу, під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов (правова позиція Верховного Суду щодо звільнення на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, викладена у постанові від 04.12.2019 року, справа № 215/4817/17).

Проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника. Водночас такі зміни не повинні означати примусу до праці. Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 761/8658/16-ц (провадження № 61-34286св18), від 22 квітня 2019 року у справі № 176/3792/14-ц (провадження № 61-24426св18).

Питання про те, які саме обставини впливають на зміну істотних умов праці, чинним законодавством не врегульовано, і в ньому відсутній їх вичерпний перелік. Тлумачення того, що може бути підставою для зміни істотних умов праці, наведено, зокрема, в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду трудових спорів», згідно з яким припинення трудового договору за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України, при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці, може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі, перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо). Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Пунктом 31 ППВСУ врегульовано, що згідно з ч.3 ст.32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 761/24929/20 (провадження № 61-12418св21), «серед інших «змін істотних умов праці» можна навести, як приклад, зміни посадових обов`язків працівника при продовженні роботи на тій самій посаді. У свою чергу, посадові обов`язки працівників мають бути відображені в посадових інструкціях, які згідно з пунктом 6 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - ДКХП), які були затверджені разом з Випуском 1 «Професії, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, мають складатися для працівників усіх посад, що зазначені у штатному розписі. При цьому до посадових інструкцій може бути внесено зміни та/або доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства та тільки за згодою працівника. Із зазначеного можна зробити висновок, що посадові обов`язки працівника є фактично також істотними умовами його праці (трудового договору). Тому у випадку виробничої необхідності змінити їх це має розглядатися як зміна істотних умов праці, для здійснення якої слід дотримуватися відповідних процедур згідно із законодавством. Слід звернути увагу, що позивача звільнено в зв`язку з відмовою від продовження роботи на посаді провідного інженера відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури з посадовими обов`язками визначеними положенням про відділ безпеки охорони та захисту критичної інфраструктури та посадовою інструкцією провідного інженера відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Однак, 14.10.2025 року позивачу вручено на ознайомлення посадову інструкцію за посадою провідний інженер служби внутрішньої безпеки. Наказ керівника, яким внесено зміни у посадову інструкцію на ознайомлення позивачу не надавався. Відповідач намагався з порушенням встановленого порядку, внести зміни до посадової інструкції позивача. Зміна істотних умов праці відбулась згідно наказу від 27.10.2025 року № 288-од «Про зміну істотних умов праці». При цьому, в чому саме полягають істотні зміни умов праці не конкретизовано. Внесення змін до штатного розпису підприємства, за якими службу внутрішньої безпеки та відділ з безпеки та охорони об`єднано в один новостворений структурний підрозділ - відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури без скорочення чисельності працівників та із збереженням режиму роботи та умов оплати праці, не являється зміною істотних умов праці.

Крім того, працівник підлягає звільненню виключено у разі неможливості зберегти попередні істотні умови праці. Позивач наполягає, що були відсутні підстави для зміни істотних умов праці, оскільки на підприємстві не відбулося жодних змін в організації виробництва, а дії відповідача були спрямовані виключно на його звільнення з займаної посади.

Позивач підлягає поновленню на роботі на посаді провідного інженера відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури з нарахуванням середнього заробітку за час вимушено прогулу починаючи з 06.11.2025 року по день ухвалення судового рішення.

Просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати наказ (розпорядження) Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» № 106-з від 06 листопада 2025 року про припинення трудового договору контракту, яким ОСОБА_1 звільнено з роботи за п. 6 ст. 36 КЗпП.

2. Поновити ОСОБА_1 з 06 листопада 2025 року на посаді провідного інженера відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822).

3. Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства «ДніпроКіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 листопада 2025 року по день ухвалення судом рішення у справі.

Відповідач надав відзив, в якому позов не визнав, в обґрунтування зазначив, що позивач вважає своє звільнення через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці за пунктом 6 статті 36 КЗпП України незаконним, вказує про відсутності жодних змін в організації виробництва чи діяльності підприємства, в чому саме полягають зміни істотних умов праці не конкретизовано, внесення змін до штатного розкладу про об`єднання відділів і служб в новостворений структурний підрозділ без скорочення чисельності працівників та із збереженням режиму роботи та умов оплати праці, не являється зміною істотних умов праці.

Також позивач вважає, що його звільнення було здійснено відповідачем без дотримання встановленого порядку та вимог Кодексу Законів про працю України, а тому звільнений позивач підлягає поновленню на роботі.

Відповідно до наказу керівника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» № 83-п від 22.07.2021 року позивач прийнятий на роботу з 23.07.2021 в службу внутрішньої безпеки на посаду фахівця 1 категорії, а з листопада 2021 року за наказом керівника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» № 644-о від 01.11.2022 позивача переведено на посаду провідного інженера служби внутрішньої безпеки на якій від працював до 06.11.2025.

30.09.2025 на адресу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» надійшов лист від Міністерства розвитку громад та територій України від 23.09.2025 року № 41/4558ДСК, в якому повідомляється про включення 67-ми об`єктів критичної інфраструктури, що належать до сфери управління оператора критичної інфраструктури «Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.

Оскільки лист-повідомлення Міністерства розвитку громад та територій України від 23.09.2025 року № 41/4558ДСК має гриф "Для службового користування", для долучення його до матеріалів справи слова, речення та символи, що містять інформацію з обмеженим доступом, заретушовано у спосіб, який виключає подальше відтворення ретушованого відповідно до п. 85 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. N 736.

Положеннями ч. 4 статті 11 Закону України «Про критичну інфраструктуру» встановлено, що після включення об`єкта до Реєстру секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури повідомляють про це оператора об`єкта критичної інфраструктури для забезпечення паспортизації та захисту об`єкта критичної інфраструктури відповідно до вимог цього Закону.

На виконання статті 11 Закону про критичну інфраструктуру, Кабінет Міністрів України постановою від 28.04.2023 № 415 затвердив Порядок ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, відповідно до пункту 16 якого, з моменту присвоєння об`єкту критичної інфраструктури унікального реєстрового номера в Реєстрі він вважається таким, що набув правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

З моменту набуття статусу об`єкта критичної інфраструктури, якими здійснює управляння ОКВП «Дніпро-Кіровоград», у підприємства виникає обов`язок по виконанню завдань покладених на оператора критичної інфраструктури визначених в статті 21 Закону України «Про критичну інфраструктуру», серед яких: 1) забезпечення захисту об`єктів критичної інфраструктури, зокрема створення, налагодження та підтримання функціонування ефективної системи фізичної безпеки, безпеки операційних систем та кібербезпеки; 2) розроблення, оновлення та забезпечення виконання об`єктових планів заходів щодо забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури, правил управління ризиками безпеки, планів локалізації та ліквідації наслідків аварій, а також заходів кіберзахисту; 3) проведення оцінки ризиків на об`єктах критичної інфраструктури та обмін інформацією про ризики та загрози з іншими суб`єктами національної системи захисту критичної інфраструктури, а також створення умов для належного виконання правоохоронними, розвідувальними та контррозвідувальними органами своїх завдань щодо захисту критичної інфраструктури; 4) створення окремого структурного підрозділу або визначення відповідальної особи за організацію захисту критичної інфраструктури та забезпечення постійного зв`язку з відповідними суб`єктами національної системи захисту критичної інфраструктури; та інші.

Відсутність в структурі підприємства станом на вересень 2025 року (на момент отримання повідомлення від Міністерства) окремого структурного підрозділу або визначеної відповідальної особи за організацію захисту критичної інфраструктури призводить до виникнення істотних ризиків порушення порядку функціонування об`єкта критичної інфраструктури, що і викликало необхідність нагальних заходів зі сторони оператора об`єкта критичної інфраструктури, щодо реагування на ситуацію пов`язану із включенням об`єкті підприємства до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та вжиття заходів з метою захисту діяльності об`єктів критичної інфраструктури впровадивши відповідні зміни в організації виробництва та праці.

17 жовтня 2025 року керівником ОКВП «Дніпро-Кіровоград» виданий наказ № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці».

Підставою для прийняття наказу було включенням об`єктів підприємства до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до повідомлення Міністерства громад та територій України від 23.09.2025 року № 41/4558ДСК, з метою підвищення ефективності системи безпеки підприємства, оптимізації управлінської структури та раціоналізації робочих місць пов`язаних з усуненням дублювання функцій структурними підрозділами з підвищенням ефективності використання трудових ресурсів із визначенням відповідальних осіб по забезпеченню виконання вимог законодавства України щодо захисту критичної інфраструктури, забезпечення стабільної роботи підприємства в цілому, враховуючи статтю 21 Закону України «Про критичну інфраструктуру».

За прийнятим наказом «Про зміни в організації виробництва та праці» реорганізовано структуру підприємства шляхом об`єднання Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони в один структурний підрозділ - Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури (п. 1).

Затверджено зміни до штатного розкладу підприємства, які набувають чинності 01 листопада 2025 року, з урахуванням об`єднання Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони в один новостворений структурний підрозділ - Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури ( п. 2).

Покладено на Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, крім визначених функцій забезпечення безпеки і охорони підприємства, додаткові функції по захисту об`єктів критичної інфраструктури, а саме: - організації захисту критичної інфраструктури та забезпечення постійного зв`язку з відповідними суб`єктами національної системи захисту критичної інфраструктури; - організації збору і узагальнення інформації для підготовки звіту про виконання оператором критичної інфраструктури повноважень, визначених Законом України «Про критичну інфраструктуру» за формою визначеною Кабінетом Міністрів України; - забезпечення виконання завдань і обов`язків встановлених Законом України «Про критичну інфраструктуру» для оператора критичної інфраструктури, включаючи створення, налагодження та підтримання функціонування з фізичного захисту, протидії загрозам, ефективного зниження та контролю за ризиками безпеки, з оперативним реагування на різного роду загрози ( п.3).

З наказом № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці» позивач ознайомлений під власноручний підпис 24.10.2025, що свідчить про його обізнаність про причини та умови запровадження змін в організацій виробництва і праці на підприємстві пов`язані з організацією захисту його об`єктів ( в тому числі визначених як об`єкти критичної інфраструктури).

Відповідно до п. 6.7 Статуту ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до компетенції керівника підприємства (генерального директора) належить визначення організаційної структури Підприємства; затвердження чисельності, штатного розпису та умов оплати праці працівників Підприємства.

В зв`язку із вказаними змінами в організації виробництва і праці та змінами істотних умов праці, змінами до штатного розпису підприємства станом на 01 листопада 2025 року проведено об`єднання Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони (які були передбачені штатним розписом станом на 01 липня 2025 року) в один структурний підрозділ - Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури без скорочення чисельності та штату працівників.

У правовій позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 травня 2023 року по справі № 212/2542/22, касаційний суд прийшов до висновку, що «Відповідач вправі впроваджувати зміни в організації виробництва і праці як в цілому по підприємству, так і в окремих підрозділах, або по відношенню до окремих працівників, які вважає за доцільне для покращення ефективності своєї діяльності». Верховний Суд у постановах від 20.03.2019 (справа № 317/4223/16-ц) від 29 липня 2025 року (справа № 523/18031/23) зазначає, що проведення заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника і суд не вправі обговорювати та вирішувати питання про доцільність змін в організації виробництва і праці.

В даному випадку, за змістом наказу від 17.10.2025 року № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці», запроваджені зміни в організації виробництва і праці на підприємстві стосувалися двох структурних підрозділів підприємства (Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони) з розширенням трудових функцій працівників цих підрозділів по виконанню захисту об`єктів критичної інфраструктури та завдань визначених Законом України «Про критичну інфраструктуру».

27 жовтня 2025 року, на підставі наказу № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці», керівником ОКВП «Дніпро-Кіровоград» прийнято похідний наказ № 288-од «Про зміни істотних умов праці» пов`язаними з реорганізацією управлінської структури забезпечення безпеки на підприємстві та покладення функцій по захисту об`єктів критичної інфраструктури (відповідно до преамбули наказу).

За прийнятим наказом «Про зміни істотних умов праці» з 01 листопада 2025 року перевести у Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури із збереженням режиму роботу та умов оплати праці працівників 6-ти працівників Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони ( п. 1).

З 01 листопада 2025 року перемістити охоронців Відділу з безпеки та охорони на посади охоронців Відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури з подальшим виконанням трудових функцій без зміни істотних умов праці (п. 2).

Пунктом 3 наказу «Про зміни істотних умов праці» визначено розподіл трудових функцій між працівниками Відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури: - на працівників які займають посади інспекторів - забезпечення і виконанні заходів охорони та безпеки об`єктів підприємства ; - на працівників які займають посади інженера-інспектора та інженера - виконання завдань і обов`язків по організації захисту об`єктів критичної інфраструктури підприємства.

За пунктами 4 та 5 наказу № 288-од до 31 жовтня 2025 року зобов`язано: - розробити та подати на затвердження керівника підприємства Положення та Посадові інструкції працівників Відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, з урахуванням розподілу трудовий функцій між працівниками передбачених цим наказом; - не пізніше, як до запровадження змін в організації праці та змін істотних умов праці забезпечити ознайомлення всіх відповідних працівників із Положення про Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, а також з посадовими інструкціями під підпис; - повідомити працівників, яких стосуються зміни в організації праці та зміни істотних умов праці шляхом ознайомлення з даним наказом або направленням письмового повідомлення; - у разі відмови працівників від продовження роботи у зв`язку зі змінами істотних умов праці оформити відповідне припинення трудових відносин з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.

За відсутності особистої заяви працівника про відмову працівників від продовження роботи у зв`язку зі змінами істотних умов праці та/або заяви про звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України вважати, що з 01 листопада 2025 року працівник згоден продовжувати працювати в нових умовах праці.

З наказом № 288-од «Про зміну істотних умов праці» позивач ознайомлений під власноручний підпис 27.10.2025 року, що свідчить про його обізнаність про умови запроваджених змін, які стосуються посади провідного інженера, відносно виконання завдань і обов`язків по організації захисту об`єктів критичної інфраструктури підприємства в утвореному структурному підрозділі.

27 жовтня 2025 року керівником ОКВП «Дніпро-Кіровоград» затверджені Положення про Відділ безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, а також Посадова інструкція провідного інженера Відділу безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури. Обидва документи, які визначають функціональні завдання працівників Відділу безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури та безпосередньо позивача надані для ознайомлення в день їх затвердження (27.10.2025 року).

В обох випадках позивач 27.10.2025 висловив письмову незгоду в частині визначених трудових обов`язків та їх виконанням. Так, в листі ознайомлення з Положенням про Відділ безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури позивач зробив власноручний напис: «Не згоден. Суттєво збільшується обсяг робіт, навантаження та умови праці. Як особа з інвалідністю не можу виконувати такі обов`язки та обсяг робіт». В листі ознайомлення з Посадовою інструкцією провідного інженера Відділу безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури позивач зробив власноручний напис: «З посадовою інструкцією не згоден. Суттєво збільшено навантаження та умови праці. Як особа з інвалідністю не можу виконувати такий обсяг робіт».

Отже, відповідними обставинами спростовується твердження позивача, що зміни істотних умов праці були відсутні і не відбулось жодних змін в організації виробництва і праці, а дії відповідача були спрямовані виключно на його звільнення.

28.10.2025 позивачем подану заяву про надання частини чергової відпустки з 29.10.2025, яка надана наказом № 1397-л від 28.10.2025 року.

В зв`язку з цим, позивачу вручено письмове повідомлення про звільнення з посади за п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпПУ першим робочим днем після закінчення відпустки.

На вказане письмову повідомлення позивач не відреагував, письмового заперечення не висловив, з виходом на роботу також про зміну своєї позиції про незгоду із зміною істотних умов праці та трудовими функціями не висловив.

06.12.2025, враховуючи письмову незгоду позивача з новими посадовими обов`язками у зв`язку із зміною істотних умов праці, трудовий договір припинено згідно з наказом № 106-з від 06.11.2025 року за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору була відмова позивача від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

До вказаного наказу позивачем не висловлювалось письмових зауважень чи заперечень відносно його згоди продовжити роботу на нових умовах.

Верховний Суд в постанові від 10.08.2022 року у справі № 677/1060/21 виснував наступне: «Підприємства самостійно вирішують питання покладання на працівників підприємства виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт в межах спеціальності і кваліфікації та визначення розміру доплат за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов`язків відсутнього працівника. Суд позбавлений можливості втручатися у право суб`єкта господарювання самостійно вирішувати питання кадрової політики, оцінювати доцільність покладення на працівників додаткової роботи в межах спеціальності і кваліфікації. Суд має надати оцінку підставам звільнення працівника та дотриманню процедури і гарантій працівника при звільненні. До зміни істотних умов праці можна віднести встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, відбувається збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня інтенсивності роботи, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки та створюються інші умови, що характеризують трудовий процес. Посадові обов`язки працівника є також істотними умовами його праці (трудового договору). Зміна посадових обов`язків працівника у випадку виробничої необхідності має розглядатися як зміна істотних умов праці. Якщо працівник не погодиться на таку зміну у встановленому порядку (тобто відмовиться від продовження роботи за колишньою посадою, але з новими посадовими обов`язками), то роботодавець має право звільнити його за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 761/24929/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 607/4090/21.

Факт запровадження змін в організації виробництва та праці та змін істотних умов праці позивачем поданим позовом не спростовано, як і не оскаржено наказ № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці», з яким він був ознайомлена 24 жовтня 2025 року та наказ № 288-од «Про зміни істотних умов праці», з яким він був ознайомлений 27 жовтня 2025 року, в установленому законом порядку до їх введення.

Керівник ОКВП «Дніпро-Кіровоград», правомірно реалізуючи надані йому повноваження, керуючись виробничою необхідністю, зумовленою включенням об`єктів підприємства до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури і пов`язаного з цим виконанням на підприємство завдань, на підставі пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про критичну інфраструктуру» визначив структурний підрозділ, який виконуватиме функції з організації захисту об`єктів критичної інфраструктури з розподілом трудових функцій між працівниками такого підрозділу, та з метою дотримання державних гарантій щодо вільного вибору виду діяльності працівником повідомив позивача про зміну умов праці, запропонував працювати у нових умовах.

Зазначені дії відповідають вимогам частини третьої статті 32 КЗпП України.

Відповідачем дотримано процедуру зміни істотних умов праці, передбачену частиною третьою статті 32 КЗпП України, однак позивач свою згоду на продовження роботи на нових умовах праці не надав, у зв`язку з чим його було звільнено з роботи.

Як визначено пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Указом Президента України № 64/2022 від 04.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався.

Позивач не погоджується з розірванням трудового договору, яке відбулося під час запровадження на території України воєнного стану, оскільки вважає, що зміни істотних умов праці не відбулося, в зв`язку з чим на його думку роботодавець зобов`язаний поновити його на посаді та виплатити відповідну компенсацію.

Стаття 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40,47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61,62, 63 цієї Конституції.

Отже, Конституція України надає можливість в умовах воєнного стану встановлювати окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, зокрема, щодо прав, передбачених статтею 43 Конституцією України. 24.03.2022 набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Статтею 1 вказаного Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану". На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

Частиною 3 статті 32 КЗпП України (в редакції станом 30.09.2022), у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. (У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022).

Згідно з частиною 4 статті 32 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Питання про те, які саме обставини впливають на зміну істотних умов праці, чинним законодавством не врегульовано, оскільки в ньому відсутній їх вичерпний перелік. Зокрема, тлумачення того, що може бути підставою для зміни істотних умов праці наведено в пунктах 10, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 09.01.2026 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду трудових спорів», відповідно до яких припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Виходячи із викладеного, необхідно розмежовувати поняття «зміни в організації виробництва і праці» та «зміна істотних умов праці». Зміна істотних умов праці за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15. Звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із його відмовою від продовження роботи, пов`язаною із зміною істотних умов праці, не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору.

Закон детально не регламентує порядок відмови працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці і не встановлює, що передбачена пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України незгода працівника продовжувати роботу з такими змінами в нових умовах має бути у письмовій формі (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року справа N 447/334/18).

Дії позивача щодо письмово висловленої негоди з визначеними трудовими функціями запровадженими з 01.11.2025 у положенні та посадовій інструкції які визначають трудові функції, свідчать про відсутність його згоди на продовження трудових відносин з відповідачем в нових умовах праці.

Більше того, в поданій позовній заяві позивач і надалі підтверджує висловлену незгоду з запровадженими умовами праці та визначеними функціональними обов`язками на посаді провідного інженера Відділу безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, вказуючи про неможливість виконання обов`язків і обсягу робіт, оскільки є особою з інвалідністю, якій протипоказано значні фізичні та психоемоційні навантаження, але при цьому просить його поновити саме на посаді провідного інженера Відділу безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури.

В чому саме, зміненими трудовими функціями запроваджується значне фізичне та психоемоційні навантаження, що впливає на неможливість виконання трудових функцій, Позивачем у позовній заяві не наводиться із аргументованим посланням на визначені трудові обов`язки у затвердженому Положенні про Відділ безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури та/або Посадовій інструкції провідного інженера Відділу безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, оскільки всі трудові функції працівника в цих документах зведено до участі працівника у розробці документів пов`язаними із функціонуванням захистом об`єктів критичної інфраструктури, направлення інформації про події чи передумови для виникнення загроз на об`єктах критичної інфраструктури, підтримки зв`язку з упровадженими органами та підрозділами в даній сфері (тобто не передбачається жодного фізичного навантаження, окрім роботи з документами, засобами телефонного та електронно-комунікаційного зв`язку).

Отже, відповідними обставинами спростовується твердження позивача, що недотримання встановленого порядку та вимог Кодексу Законів про працю України та про неправомірність звільнення.

Відповідачем не допущено порушень при припинення трудового договору з позивачем. З огляду на наведене, обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення своїх позовних вимог в частині скасування наказу про звільнення не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу керівника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» № 83-п від 22.07.2021 позивач прийнятий на роботу з 23.07.2021 в службу внутрішньої безпеки на посаду фахівця 1 категорії, а з листопада 2021 року за наказом керівника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» № 644-о від 01.11.2022 позивача переведено на посаду провідного інженера служби внутрішньої безпеки на якій від працював до 06.11.2025.

30.09.2025 на адресу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» надійшов лист від Міністерства розвитку громад та територій України від 23.09.2025 року № 41/4558ДСК, в якому повідомляється про включення 67-ми об`єктів критичної інфраструктури, що належать до сфери управління оператора критичної інфраструктури «Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.

Положеннями ч. 4 статті 11 Закону України «Про критичну інфраструктуру» встановлено, що після включення об`єкта до Реєстру секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури повідомляють про це оператора об`єкта критичної інфраструктури для забезпечення паспортизації та захисту об`єкта критичної інфраструктури відповідно до вимог цього Закону.

На виконання статті 11 Закону про критичну інфраструктуру, Кабінет Міністрів України постановою від 28.04.2023 № 415 затвердив Порядок ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, відповідно до пункту 16 якого, з моменту присвоєння об`єкту критичної інфраструктури унікального реєстрового номера в Реєстрі він вважається таким, що набув правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

З моменту набуття статусу об`єкта критичної інфраструктури, якими здійснює управляння ОКВП «Дніпро-Кіровоград», у підприємства виник обов`язок по виконанню завдань покладених на оператора критичної інфраструктури визначених в статті 21 Закону України «Про критичну інфраструктуру», серед яких: 1) забезпечення захисту об`єктів критичної інфраструктури, зокрема створення, налагодження та підтримання функціонування ефективної системи фізичної безпеки, безпеки операційних систем та кібербезпеки; 2) розроблення, оновлення та забезпечення виконання об`єктових планів заходів щодо забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури, правил управління ризиками безпеки, планів локалізації та ліквідації наслідків аварій, а також заходів кіберзахисту; 3) проведення оцінки ризиків на об`єктах критичної інфраструктури та обмін інформацією про ризики та загрози з іншими суб`єктами національної системи захисту критичної інфраструктури, а також створення умов для належного виконання правоохоронними, розвідувальними та контррозвідувальними органами своїх завдань щодо захисту критичної інфраструктури; 4) створення окремого структурного підрозділу або визначення відповідальної особи за організацію захисту критичної інфраструктури та забезпечення постійного зв`язку з відповідними суб`єктами національної системи захисту критичної інфраструктури; та інші.

Включенням об`єктів підприємства до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до повідомлення Міністерства громад та територій України від 23.09.2025 року № 41/4558ДСК, з метою підвищення ефективності системи безпеки підприємства, оптимізації управлінської структури та раціоналізації робочих місць пов`язаних з усуненням дублювання функцій структурними підрозділами з підвищенням ефективності використання трудових ресурсів із визначенням відповідальних осіб по забезпеченню виконання вимог законодавства України щодо захисту критичної інфраструктури, забезпечення стабільної роботи підприємства в цілому, враховуючи статтю 21 Закону України «Про критичну інфраструктуру» стало підставою для видання 17 жовтня 2025 року керівником ОКВП «Дніпро-Кіровоград» наказу № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці».

За прийнятим наказом «Про зміни в організації виробництва та праці» реорганізовано структуру підприємства шляхом об`єднання Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони в один структурний підрозділ - Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури (п. 1).

Затверджено зміни до штатного розкладу підприємства, які набувають чинності 01 листопада 2025 року, з урахуванням об`єднання Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони в один новостворений структурний підрозділ - Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури ( п. 2).

Покладено на Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, крім визначених функцій забезпечення безпеки і охорони підприємства, додаткові функції по захисту об`єктів критичної інфраструктури, а саме: - організації захисту критичної інфраструктури та забезпечення постійного зв`язку з відповідними суб`єктами національної системи захисту критичної інфраструктури; - організації збору і узагальнення інформації для підготовки звіту про виконання оператором критичної інфраструктури повноважень, визначених Законом України «Про критичну інфраструктуру» за формою визначеною Кабінетом Міністрів України; - забезпечення виконання завдань і обов`язків встановлених Законом України «Про критичну інфраструктуру» для оператора критичної інфраструктури, включаючи створення, налагодження та підтримання функціонування з фізичного захисту, протидії загрозам, ефективного зниження та контролю за ризиками безпеки, з оперативним реагування на різного роду загрози ( п.3).

З наказом № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці» позивач ознайомлений 24.10.2025, про що свідчить його підпис.

Відповідно до п. 6.7 Статуту ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до компетенції керівника підприємства (генерального директора) належить визначення організаційної структури Підприємства; затвердження чисельності, штатного розпису та умов оплати праці працівників Підприємства.

В зв`язку із вказаними змінами в організації виробництва і праці та змінами істотних умов праці, змінами до штатного розпису підприємства станом на 01 листопада 2025 року проведено об`єднання Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони (які були передбачені штатним розписом станом на 01 липня 2025 року) в один структурний підрозділ - Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури без скорочення чисельності та штату працівників.

За вимогою передбаченою частина четверта статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У правовій позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 травня 2023 року по справі № 212/2542/22, касаційний суд прийшов до висновку, що «Відповідач вправі впроваджувати зміни в організації виробництва і праці як в цілому по підприємству, так і в окремих підрозділах, або по відношенню до окремих працівників, які вважає за доцільне для покращення ефективності своєї діяльності».

Верховний Суд у постановах від 20.03.2019 (справа № 317/4223/16-ц) від 29 липня 2025 року (справа № 523/18031/23) зазначає, що проведення заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника і суд не вправі обговорювати та вирішувати питання про доцільність змін в організації виробництва і праці.

В даному випадку, за змістом наказу від 17.10.2025 року № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці», запроваджені зміни в організації виробництва і праці на підприємстві стосувалися двох структурних підрозділів підприємства (Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони) з розширенням трудових функцій працівників цих підрозділів по виконанню захисту об`єктів критичної інфраструктури та завдань визначених Законом України «Про критичну інфраструктуру».

27 жовтня 2025 року, на підставі наказу № 287-од «Про зміни в організації виробництва та праці», керівником ОКВП «Дніпро-Кіровоград» прийнято похідний наказ № 288-од «Про зміни істотних умов праці» пов`язаними з реорганізацією управлінської структури забезпечення безпеки на підприємстві та покладення функцій по захисту об`єктів критичної інфраструктури (відповідно до преамбули наказу).

За прийнятим наказом «Про зміни істотних умов праці» з 01 листопада 2025 року перевести у Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури із збереженням режиму роботу та умов оплати праці працівників 6-ти працівників Служби внутрішньої безпеки та Відділу з безпеки та охорони ( п. 1).

З 01 листопада 2025 року перемістити охоронців Відділу з безпеки та охорони на посади охоронців Відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури з подальшим виконанням трудових функцій без зміни істотних умов праці (п. 2).

Пунктом 3 наказу «Про зміни істотних умов праці» визначено розподіл трудових функцій між працівниками Відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури: - на працівників які займають посади інспекторів - забезпечення і виконанні заходів охорони та безпеки об`єктів підприємства ; - на працівників які займають посади інженера-інспектора та інженера - виконання завдань і обов`язків по організації захисту об`єктів критичної інфраструктури підприємства.

За пунктами 4 та 5 наказу № 288-од до 31 жовтня 2025 року зобов`язано: - розробити та подати на затвердження керівника підприємства Положення та Посадові інструкції працівників Відділу з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, з урахуванням розподілу трудовий функцій між працівниками передбачених цим наказом; - не пізніше, як до запровадження змін в організації праці та змін істотних умов праці забезпечити ознайомлення всіх відповідних працівників із Положення про Відділ з безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, а також з посадовими інструкціями під підпис; - повідомити працівників, яких стосуються зміни в організації праці та зміни істотних умов праці шляхом ознайомлення з даним наказом або направленням письмового повідомлення; - у разі відмови працівників від продовження роботи у зв`язку зі змінами істотних умов праці оформити відповідне припинення трудових відносин з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.

За відсутності особистої заяви працівника про відмову працівників від продовження роботи у зв`язку зі змінами істотних умов праці та/або заяви про звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України вважати, що з 01 листопада 2025 року працівник згоден продовжувати працювати в нових умовах праці.

Позивач ознайомлений з наказом № 288-од «Про зміну істотних умов праці» під 27.10.2025 року, про що свідчить його підпис.

27 жовтня 2025 року керівником ОКВП «Дніпро-Кіровоград» затверджені Положення про Відділ безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури, а також Посадова інструкція провідного інженера Відділу безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури.

З Положенням позивач ознайомлений 27.10.2025.

Ознайомившись із наказом № 288-од від 27.10.2025 та Положенням, позивач 27.10.2025 висловив письмову незгоду в частині визначених трудових обов`язків та їх виконанням, зазначивши в листі ознайомлення з Положенням про Відділ безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури позивач зробив власноручний напис: «Не згоден. Суттєво збільшується обсяг робіт, навантаження та умови праці. Як особа з інвалідністю не можу виконувати такі обов`язки та обсяг робіт». В листі ознайомлення з Посадовою інструкцією провідного інженера Відділу безпеки, охорони та захисту критичної інфраструктури позивач зробив власноручний напис: «З посадовою інструкцією не згоден. Суттєво збільшено навантаження та умови праці. Як особа з інвалідністю не можу виконувати такий обсяг робіт».

28.10.2025 позивачем подану заяву про надання частини чергової відпустки з 29.10.2025, яка надана наказом № 1397-л від 28.10.2025 року.

Позивачу вручено письмове повідомлення про звільнення з посади за п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпПУ першим робочим днем після закінчення відпустки.

Позивач письмового заперечення щодо звільнення не висловив, з виходом на роботу також про зміну своєї позиції про незгоду із зміною істотних умов праці та трудовими функціями не висловив.

06.12.2025, враховуючи письмову незгоду позивача з новими посадовими обов`язками у зв`язку із зміною істотних умов праці, трудовий договір припинено згідно з наказом № 106-з від 06.11.2025 року за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору була відмова позивача від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Верховний Суд в постанові від 10.08.2022 року у справі № 677/1060/21 виснував наступне: «Підприємства самостійно вирішують питання покладання на працівників підприємства виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт в межах спеціальності і кваліфікації та визначення розміру доплат за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов`язків відсутнього працівника. Суд позбавлений можливості втручатися у право суб`єкта господарювання самостійно вирішувати питання кадрової політики, оцінювати доцільність покладення на працівників додаткової роботи в межах спеціальності і кваліфікації. Суд має надати оцінку підставам звільнення працівника та дотриманню процедури і гарантій працівника при звільненні. До зміни істотних умов праці можна віднести встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, відбувається збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня інтенсивності роботи, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки та створюються інші умови, що характеризують трудовий процес. Посадові обов`язки працівника є також істотними умовами його праці (трудового договору). Зміна посадових обов`язків працівника у випадку виробничої необхідності має розглядатися як зміна істотних умов праці. Якщо працівник не погодиться на таку зміну у встановленому порядку (тобто відмовиться від продовження роботи за колишньою посадою, але з новими посадовими обов`язками), то роботодавець має право звільнити його за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 761/24929/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 607/4090/21.

Керівник ОКВП «Дніпро-Кіровоград», правомірно реалізуючи надані йому повноваження, керуючись виробничою необхідністю, зумовленою включенням об`єктів підприємства до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури і пов`язаного з цим виконанням на підприємство завдань, на підставі пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про критичну інфраструктуру» визначив структурний підрозділ, який виконуватиме функції з організації захисту об`єктів критичної інфраструктури з розподілом трудових функцій між працівниками такого підрозділу, та з метою дотримання державних гарантій щодо вільного вибору виду діяльності працівником повідомив позивача про зміну умов праці, запропонував працювати у нових умовах.

Зазначені дії відповідають вимогам частини третьої статті 32 КЗпП України., щодо дотримання процедуру зміни істотних умов праці, а позивач свою згоду на продовження роботи на нових умовах праці не надав, у зв`язку з чим його було звільнено з роботи.

Пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України визначено, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Указом Президента України № 64/2022 від 04.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан продовжується на даний час.

Стаття 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40,47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61,62, 63 цієї Конституції.

Отже, Конституція України надає можливість в умовах воєнного стану встановлювати окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, зокрема, щодо прав, передбачених статтею 43 Конституцією України. 24.03.2022 набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Статтею 1 вказаного Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану". На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

Частиною 3 статті 32 КЗпП України (в редакції станом 30.09.2022), у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. (У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022).

Згідно з частиною 4 статті 32 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

У пунктах 10, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 09.01.2026 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду трудових спорів», відповідно до яких припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Виходячи із викладеного, необхідно розмежовувати поняття «зміни в організації виробництва і праці» та «зміна істотних умов праці». Зміна істотних умов праці за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15. Звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із його відмовою від продовження роботи, пов`язаною із зміною істотних умов праці, не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору.

Закон детально не регламентує порядок відмови працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці і не встановлює, що передбачена пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України незгода працівника продовжувати роботу з такими змінами в нових умовах має бути у письмовій формі (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року справа N 447/334/18).

Позивач висловив свою незгоду на продовження трудових відносин з відповідачем в нових умовах праці.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відбулись зміни в організації виробництва та праці, позивач висловив незгоду на продовження трудових відносин в нових умовах праці, тому відповідач, із дотриманням вимог КЗпПУ, з урахуванням діючих обмежень трудових прав, правомірно припинив трудовий договір із позивачем за п. 6 ст. 36 КЗпП України, за таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 36 КЗпП України, керуючись ст. 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (ЄДРПОУ 03346822, вул. Соборна, 19А, м. Кропивницький) про визнання наказу протиправним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 26.05.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна