Рішення № 136829255, 26.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 941/972/25

Номер провадження 2-а/404/93/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Свої вимоги мотивував тим, що постановою серії ЕНА №5075320 від 26 червня 2025 року винесеною співробітником поліції ОСОБА_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП 0 керування транспортним засобом особою, позбавленою такого права.

Водночас, у вказаний у постанові час 26 червня 2025 року об 12:41:24, він не перебував за кермом транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , а фактичним водієм був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказано, що позивач не мав жодного відношення до керування вказаним автомобілем у зазначений у постанові час.

Ухвалою судді Петрівського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2025 року адміністративний позов передано за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали судді про залишення позову без руху позивачем надано до суду позовну заяву у новій редакції до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2025 року адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд Фортечному районному суду міста Кропивницького.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30 жовтня 2025 року прийнято до розгляду матеріали справи, відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

30 березня 2026 року до суду надійшов відзив н позовну заяву від представника ГУНП в Кіровоградській області. Вказано, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Вважає, що стягнення застосоване без порушення в межах санкції частини 4 статті 126 КУпАП, за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства.

26 червня 2025 поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Петрово) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Карачун Максимом Сергійовичем винесено постанову серії ЕНА № 5075320 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу на суму 20400 грн.

Відповідно до зазначеної постанови 26 червня 2025 о 12.41 позивач керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Олександра Хруля, 1, в с. Ганнівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на підставі рішення Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2023 року, чим порушив п. 2.1.а ПДР, і таким чином, скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, на думку представника відповідача, відповідачем постанову про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КупАП було винесено законно та обґрунтовано.

30 травня 2026 року від позивача надійшли відповідь на відзив. Вказано, що у постанові серії ЕНА № 5075320 зазначено, що подія зафіксована на нагрудну бодікамеру № 8700640. Проте, до відзиву не додано самого відеозапису, який би підтверджував факт керування ним транспортним засобом та обставини зупинки.

Відповідач стверджує, що позивач був позбавлений права керування рішенням Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2023 року. Проте, відповідачем не надано копії даного судового рішення з відміткою про набрання ним законної сили. Без підтвердження статусу чинності вказаного рішення на момент 26 червня 2025, кваліфікація за ч. 4 ст. 126 КУпАП є передчасною та безпідставною.

Категорично заперечує твердження відповідача про те, що 26 червня 2025 року він керував будь-яким транспортним засобом. На момент підходу співробітників поліції не перебував за кермом та не здійснював рух автомобілем. Оскільки не був водієм у розумінні ПДР, у поліцейського не було законних підстав для перевірки документів та винесення постанови. Відповідачем не надано жодного відеозапису (з бодікамери чи стаціонарних камер), який би фіксував його за кермом у русі.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктами 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, що полягають, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена, зокрема, ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП).

Згідно з ч. 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 245КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, з огляду на зміст п. 1ст. 247 КУпАП.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року, працівники поліції з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення можуть застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Застосування таких, порядок зберігання, видачі, приймання, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, чітко регламентовано даною Інструкцією.

Так, відповідно до п.4, 5 розділу ІІ Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється як правило на його форменому одязі. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Така ж вимога відповідно до розділу ІІІ у п.2 Інструкції встановлена і щодо застосування відеореєстраторів , встановлених на службових транспортних засобах.

Розділом VІІ Інструкції передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна системної дати та часу, примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5075320 від 26 червня 2025 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Позивач визнаний винуватим у тому, що 26 червня 2025 о 12.41 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Олександра Хруля, 1, в с. Ганнівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на підставі рішення Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2023 року, чим порушив п. 2.1.а ПДР, і таким чином, скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Однак, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не долучено до матеріалів справи жодних належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, на обґрунтування правомірності винесеної поліцейським постанови.

З огляду на вищевказані факти, суд приходить до висновку, що викладені відносно позивача у постанові обставини про те, що він керував автомобілем спростовуються його поясненнями, які в сукупності з іншими дослідженими доказами сумнівів у їх достовірності не викликають.

Відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що він не керував автомобілем.

З огляду на наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та наділений повноваженнями згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, скасувати постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, суд дійшов переконання, що постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 286, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 5075320 від 26 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40108709, місцезнаходження: вул. Віктора Чміленка , буд. 41, м. Кропивницький) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26.05.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова