Постанова № 136829153, 26.05.2026, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №384/183/26

пров. № 3/384/56/2026

26 травня 2026 року с-ще Вільшанка

Суддя Вільшанського

районного суду

Кіровоградської області Сорокіна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Вільшанка Кіровоградської області справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянки України, не працюючої, жительки АДРЕСА_1 , на утриманні має неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

- до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в :

09 квітня 2026 року о 15 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 , повторно протягом року після накладення Вільшанським районним судом Кіровоградської області від 21 листопада 2025 року у виді попередження, було встановлено факт ухилення ОСОБА_1 и від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2025 року народження, ОСОБА_3 , 2020 року народження, ОСОБА_3 , 2017 року народження, ОСОБА_5 , 2022 року народження, а саме в домоволодінні брудно, речі розкидані, діти брудні, постіль брудна, їсти не приготовлено, чим порушено ст. 150 СК України, що свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Крім цього, 13 квітня 2026 року о 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , повторно протягом року після накладення Вільшанським районним судом Кіровоградської області від 21 листопада 2025 року у виді попередження, було встановлено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2025 року народження, ОСОБА_3 , 2020 року народження, ОСОБА_3 , 2017 року народження, ОСОБА_5 , 2022 року народження, а саме в домоволодінні все розкидано, постіль брудна та розстелена, підлога брудна, їсти не приготовлено, чим порушено ст. 150 СК України, що свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомила.

Жодних клопотань, зокрема і щодо відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду після складання протоколів не надходило.

Отже, ОСОБА_1 знала, що в провадженні Вільшанського районного суду Кіровоградської області перебуватиме справа та щодо неї буде винесено рішення, однак не вжила всіх заходів для явки в суд, надання пояснень.

Разом з цим, інформація про завчасне публікування списків справ, призначених до розгляду в кожному суді України, у тому числі у Вільшанському районному суді Кіровоградської області, на офіційному сайті, є загальновідомою.

Таким чином, дані дії ОСОБА_1 суд оцінює як її небажання отримати повідомлення про розгляд справи та ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», заява №3236/03, рішення в справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Крім цього, в рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року №194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

З огляду на викладене, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вжила заходів для явки до суду, не надала клопотання про відкладення розгляду справи та не подала письмових заперечень щодо протоколів, вважаю за необхідне розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Більш того, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані протоколів про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя малолітніх дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Т.1 а.с. 3-6).

Диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність завчинені повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надавши їм належну оцінку, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КУпАП.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення судом не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення по справі судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , яка за місцем проживання характеризується посередньо, тяжких наслідків від скоєного не настало, вважаю за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення вмежах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч.2 ст.184, ст.ст. 221, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. на користь держави на р/р UA908999980313010106000011513, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг с-щеВільш/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь Державної судової адміністрації України на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Орган, за матеріалами якого прийнято рішення: Голованівський РВП ГУНП в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40799011; Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Соборна, 28, поштовий індекс 26500).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 КУпАП до Кропивницького апеляційного суду через Вільшанський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.

Строк звернення постанови до виконання - протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя О.О. Сорокіна