Рішення № 136828863, 26.05.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/692/26

Провадження №: 2/343/650/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi у складi:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/692/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 5333527 від 05.08.2025 у розмірі 20897,74 грн, понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн, а також судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику, в розмірі 381,74 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.08.2025 ОСОБА_1 та ТОВ "МІЛОАН" уклали договір № 5333527 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким відповідачка отримала 4000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів. ТОВ "МІЛОАН" умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну суму. Однак остання зі свого боку не виконала умови кредитного договору та станом на дату подання позовної заяви має заборгованість, що складається з тіла кредиту - 4000,00 грн, комісії за надання кредиту - 3516,00 грн, штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання - 6000,00 грн. 25 листопада 2025 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "СІТІ КОЛЕКТ" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого останній набув усі права права вимоги за кредитним договором № 5333527.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві та окремо поданому клопотанні просить проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням ухвали про відкриття провадження у справі, в якій визначена дата та час проведення судового засідання, та повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 69), перше з яких повернулося з відміткою про відмову від отримання (а.с. 72-73), друге - з відміткою про отримання, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 77). Крім того, оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 розміщено на офіційному сайті Судової влади (а.с. 76). Також дані РНОКПП відповідачки внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує її можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки у застосунку "Дія". Причини неявки відповідачка не повідомила, відзив на позов не подала, будь-яких заяв, клопотань від неї на адресу суду не поступало.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

згідно із ухвалою від 02.04.2026, суд відкрив провадження по справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання та викликом сторін

Оскільки відповідачка на виклик до суду повторно не з`явилася, відзиву на позов не подавала, хоча була у встановленому законом порядку повідомлена про розгляд справи, а позивач не заперечив проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення у заочному порядку, про що постановив ухвалу від 21.05.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

як слідує з Анкети-заяви на кредит № 5333527, 05 серпня 2025 року ОСОБА_1 замовила у ТОВ "МІЛОАН" кредит на суму 7000,00 грн, з якої кредитодавець погодив 4000,00 грн (а.с. 10).

Цього ж дня ОСОБА_1 ознайомилася із основними умовами кредитування у ТОВ "МІЛОАН", у зв`язку з чим підписала одноразовим ідентифікатором 261980 Паспорт споживчого кредиту № 5333527 (а.с. 19-21).

Після погодження суми кредиту ОСОБА_1 05.08.2025 уклала з Товариством договір про споживчий кредит № 5333527 (а.с. 11-18). За умовами вказаного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, та на строк, установлений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, зазначеній у п. 1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 1.1). Сума кредиту становить 4000,00 грн (п. 1.2). Кредит надається загальним строком на 360 днів із 05.08.2025 (п. 1.3). Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом - 31.07.2026 (п. 1.4). Комісія за надання кредиту - 12,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1). Комісія за обслуговування кредитом за весь строк кредитування - 12848,00 грн (п. 1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховується за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.4). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1). У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 грн за кожен випадок порушення (п. 4.1). Кредитний договір відповідачка підписала за допомогою одноразового ідентифікатора 738830.

Додатками до договору про споживчий кредит № 5333527 від 05.08.2025 є: Графік платежів, де серед іншого визначено чисту суму кредиту, розраховані комісію за обслуговування кредитної заборгованості та за надання кредиту (а.с. 17), а також заявка на отримання кредиту № 5333527 (а.с. 17, 18).

На підставі укладеного кредитного договору ТОВ "МІЛОАН" 05.08.2025 перерахувало на користь ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 4000,00 грн на картку НОМЕР_1 , про що свідчить платіжне доручення 159310880 від 05.08.2025 (а.с. 22). Будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача не надходило.

У відомостях про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 5333527 визначені найменування фінансових послуг (надання кредиту в сумі 4000 грн, нарахована комісія за надання та обслуговування кредиту, штраф (а.с. 24).

25 листопада 2025 року ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" уклали договір факторингу № ДО-20251125, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5333527 від 05.08.2025, сума заборгованості 13516,00 грн, що складається з тіла кредиту - 4000,00 грн, комісії за надання кредиту - 3516,00 грн, штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання - 6000,00 грн. Реальний перехід права грошової вимоги до відповідачки підтверджується згаданим договором факторингу, актом приймання-передачі додаткової інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді, платіжною інструкцією, Реєстром боржників від 25.11.2025 та витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025 (а.с. 31-45).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що фактично становить 13516,00 грн та складається з тіла кредиту - 4000,00 грн, комісії за надання кредиту - 3516,00 грн, штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання - 6000,00 грн (а не 20897,74 грн, як указано в позовній заяві, при тих же розмірах складових заборгованості), що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Як зазначив суд вище, ОСОБА_1 05.08.2025 звернулася до ТОВ "МІЛОАН", у зв`язку з чим ознайомилася із основними умовами кредитування, після чого шляхом введення одноразового ідентифікатора підписала договір про споживчий кредит № 5333527, що підпадає під дію норм Закону України "Про електронну комерцію". Вказаних обставин відповідачка не заперечила.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням описаних вище норм, ОСОБА_1 та ТОВ "МІЛОАН" дотрималися чинного законодавства при укладенні електронного кредитного договору. На його підставі відповідачка отримала від ТОВ "МІЛОАН" суму кредиту у розмірі 4000,00 гривень, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Доказів протилежного відповідачка не надала.

Оскільки між сторонами на підставі укладеного кредитного договору виникли кредитні правовідносини, тому суд застосовує до них положення ст. 1050, 1054 ЦК України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

ТОВ "МІЛОАН" надало відповідачці можливість користуватися кредитними коштами, однак остання не дотримувалася своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість.

25 листопада 2025 року ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5333527 від 05.08.2025, шляхом укладення договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025. Вказане підпадає під дію ст. 1077 ЦК України, якою визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Отже, ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5333527 від 05.08.2025.

Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачка суду не надала, не долучила до матеріалів справи будь-яких доказів на спростування користування наданими їй коштами чи розрахунку заборгованості. Факт отримання відповідачкою кредитних коштів мав місце, а відтак позивач підставно заявляє до стягнення 4000,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Щодо заявлення до стягнення суми боргу за комісією в розмірі 3516,00 грн, то суд зазначає таке.

У договорі про споживчий кредит № 5333527 від 05.08.2025 визначено, що комісія за надання кредиту становить 12,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1). Комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування складає 12848,00 грн (п. 1.5.2). У Графіку платежів (а.с. 17) визначено розмір плати за розрахунково-касове обслуговування два рази в місяць по 584,00 грн. З урахуванням указаного та виходячи з відомостей про щоденні нарахування, у суму заборгованості за комісією, яку позивач визначає як плата за комісію за надання кредиту, входить 12,00 грн комісії за надання кредиту та 3504,00 грн - за обслуговування кредитної заборгованості (3504,00 грн (584,00 грн * 6)+12,00 грн=3516,00 грн).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

За обставин цієї справи п. 1.5.2 кредитного договору встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, що визначено у графіку платежів як плата за розрахунково касове обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за послуги, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи наведене, суд уважає, що положення спірного договору про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту (розрахунково касове обслуговування кредитної заборгованості) щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Відтак, нарахування у даній справі заборгованості по комісії на суму 3504,00 грн є безпідставним.

Нарахування ж комісії за надання кредиту в загальному розмірі 12,00 грн, із якою відповідачка погодилася, підставно заявлена до стягнегня, оскільки, згідно з вимогами ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включається серед іншого і комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Щодо заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 6000,00 грн, суд зазначає таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, позивач зазначає про наявність заборгованості за штрафом у розмірі 6000,00 грн (1000,00 грн * 6), що нараховано з 07.09.2025, тобто після 24 лютого 2022 року, а тому, згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідачка звільняється від їх сплати.

Таким чином, суд, ураховуючи положення п. 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вважає, що позов у частині стягнення з відповідачки нарахованого штрафу в розмірі 6000,00 грн не підлягає задоволенню.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що відповідачка порушила умови укладеного договору про споживчий кредит № 5333527 від 05.08.2025, у встановленому порядку та строки не погашала заборгованість, доказів належного виконання зобов`язань по поверненню позичкових коштів не надала, не подала і будь-яких доказів на спростування користування перерахованими на її користь коштами, як і не заперечила наявний розмір заборгованості, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням на підставі договору факторингу № ДО-20251125, тому позов підлягає до часткового задоволення і з відповідачки на користь позивача слід стягнути 4012,00 грн (що становить 19,20 % від заявленої до стягнення суми заборгованості 20897,74 грн (4012,00 грн * 100 % / 20897,74)), з яких: 4000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 12,00 грн - заборгованості за комісією за надання кредиту, відмовивши у стягненні заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості та штрафами.

Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.

До судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 9).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 511,18 грн (2662,40 грн* 19,20 %) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7000,00 гривень надав:

- договір № ДО-20260202/001 про надання правової допомоги від 02.02.2026, який укладений між ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" та адвокатом Богомоловим В.В., в якому визначено, що вартість наданих послуг правничої допопоми визначається у заявці клієнта або додатковій угоді до договору (а.с. 50-51). Додатком № 1 до договору є плайс-лист, в якому визначена вартість кожної послуги (а.с. 53);

- заявку про надання правової допомоги № 401 від 10.02.2026 та витяг з акта № 401 про надання юридичної допомоги, згідно з якими вартість постуг по боржнику ОСОБА_1 складає 7000,00 грн (а.с. 52);

- платіжну інструкцію № 418 від 26.02.2026, відповідно до якої ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" провело адвокату Богомолову В.В. сплату за договором ДО-20260202/-001 від 02.02.2026 (а.с. 55).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. Натомість відповідачка не заявляла клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не навела обставини, за яких, на її думку, заява не підлягала би до задоволення.

Однак, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, суд уважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1344,00 грн (7000,00 грн *19,20 %), тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо витрат, пов`язаних з направленням документів боржнику, суд зазначає таке.

Пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Дослідивши надані позивачем підтвердження про відправлення відповідачці поштовим відправленням позовної заяви з додатками на загальну суму 381,74 гривень, а саме договору № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конфертів, іншої продукції від 30.10.2025, додатку № 3 до договору, акта надання послуг № 80 від 28.02.2026, опису вкладення поштового відправдення в АТ "Укрпошта", суд дійшов висновку, що зазначені кошти вважаються судовими витратами, оскільки позивач поніс їх у зв`язку із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи. Тому, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд уважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 73,29 грн (381,74 грн *19,20 %) витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів відповідачці, що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 526, 527, 610, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", ст. 3, 11, 12 "Про електронну комерцію" та керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" заборгованість за договором про споживчий кредит № 5333527 від 05 серпня 2025 року в розмірі 4012,00 (чотири тисячі дванадцять) гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 12,00 гривень - заборгованість за комісією за надання кредиту, сплачений судовий збір у розмірі 511 (п`ятсот одинадцять) гривень 18 копійок, 1344,00 (одну тисячу триста сорок чотири) гривні витрат за професійну правничу допомогу та 73 (сімдесят три) гривні 29 копіок понесених витрат, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ", місцезнаходження: м. Київ, просп. Соборності, 30-А, офіс 321, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя С. М. Монташевич