Рішення № 136828486, 26.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/9510/25

Провадження № 2/204/2131/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 2010 року у розмірі 69 604,37 грн., яка складається з наступного: 56 220,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 383,91 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Окрім того, позивач просив відшкодувати витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00./2422.40 грн.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 08/07/2022 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 03.11.2022 року відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору); 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); 4. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору). На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії -11/26, тип - Універсальна Голд. Відповідач скористався кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. В процесі підготовки позовної заяви, було встановлено, що Відповідач перестав вносити кошти посилаючись на "спірну" операцію, яка була проведена 04.12.2024 по її картці НОМЕР_1 . В ході перевірки зазначеної інформації встановлено, що станом на 04.12.2024 клієнт ОСОБА_1 в особистому користуванні мала картку Універсальну Голд НОМЕР_1 , а також картку для виплат Голд НОМЕР_2 (для авторизації в банку використовувався номер телефону НОМЕР_3 , який не змінювався). Прослуховуванням діалогів клієнта ОСОБА_1 з співробітниками НОКЦ Банку встановлено її звернення 04.12.2024 о 13:49:22 з приводу підтвердження переказу на суму 10 402 грн. на картку ПУМБ. У ході діалогу клієнт ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію. Також, встановлено діалог клієнта ОСОБА_1 зі співробітниками НОКЦ у ході її звернення 04.12.2024 о 14:34:12, з приводу підтвердження переказу на суму 18 763 грн. на картку ПУМБ. У ході діалогу клієнт ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію. Крім того, встановлено діалог клієнта ОСОБА_1 04.12.2024 о 09:10:04 з приводу списання коштів з її картки. У ході спілкування клієнт ОСОБА_1 пояснила, що знайшла об`яву про можливість отримати додатковий заробіток. Невідомі пояснили, що є співробітниками платформи, яка співпрацює з магазином Розетка. З їх слів, вони здійснюють штучне нарощування продажів товарів. Для отримання винагороди ОСОБА_1 необхідно переказувати кошти на картку, власником якої є продавець товару. Потім продавець викупав товар повертаючи кошти на картку ОСОБА_1 з націнкою. Остання погодилась і у період 03.12.2024 та 04.12.2024 переказувала кошти з картки для виплат * НОМЕР_4 на суму 835 грн., 2382 грн., а також з картки Універсальної на суму 10 765 грн., 19 990 грн. та 20 763 грн. на картки ПУМБ. Перші два платежі були їй повернуті з обіцяною націнкою. Останні три платежі їй не повернули. За фактом шахрайства звернулась із заявою до поліції. Крім того, у ході перевірки було подано заявку вибірка Web (SIMMON, Дані про мобільні пристрої та географічні координати їх роботи). Аналізом пристроїв, з яких 03.12.2024, 04.12.2024 здійснювались входи в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 встановлено, що окрім типового для клієнта пристрою IPHONE14,5 (ІМЕІ 4C50AEEF-8C1B-4DF5-8E5F-854CC0138D22), інші нетипові пристрої відсутні. Пароль та логін акаунта Приват24 клієнта ОСОБА_1 , під час проведення спірних операцій, не змінювалися. Вина банка в проведених операціях по картці - відсутня. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 25.11.2025 року має заборгованість - 69 604,37 грн., яка складається з наступного: 56 220,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13 383,91 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, у зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передано за підсудністю на розгляд до Чечелівського районного суду міста Дніпра.

04 лютого 2026 року з Центрального районного суду міста Дніпра до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 лютого 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження; відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 09.02.2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

02 березня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що спірна заборгованість виникла внаслідок шахрайських дій третіх осіб. Одразу після усвідомлення шахрайства, вона звернулася до банку із вимогою скасувати перекази та вжити заходів для мінімізації збитків, але банк відмовився. Третя особа шахрайським шляхом 04.12.2024 отримала доступ до її картки та змусила здійснити переказ коштів. Банк телефоном запитав про підтвердження операцій, що підтверджує сумнів банку про законність даних операцій. Підтвердження відбулося під впливом шахрайських дій, без освідомлення реального характеру та наслідків переказу. З приводу шахрайських дій 04.12.2024 відповідач зателефонувала до гарячої лінії банку та повідомила про випадок шахрайства, звернулась до відділу поліції №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, де було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 190 Кримінального кодексу України. За даним фактом відповідач отримала витяг з ЄРДР, який також відразу відправила до АТ КБ «ПриватБанк». У розмові з оператором гарячої лінії АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 попросила, на підставі витягу з ЄРДР, зупинити нарахування відсотків та реструктурувати вищевказану суму, та отримала відмову. Наразі ведеться кримінальне провадження відділом поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області №12024042140000153 за статтею «шахрайство». Окрім того, відповідач наголошує, що вона - мати двох малолітніх дітей (10 та 5 років) не має можливості працювати, оскільки, старша донька відвідує школу у другу зміну, а іноді залишається вдома навчатись онлайн, а молодша донька відвідує дитячий садок за скороченим днем. Діти навчаються за таким графіком через воєнний стан (повітряна тривога, замінування, тощо). Її батьки та чоловіка батьки проживають в інших населених пунктах на мінімальну пенсію та не мають можливості доглядати дітей. Доходу у відповідача немає, та повертати гроші, які вона не брала та не використовувала, не має можливості. У зв`язку із чим, відповідач просила суд визнати, що відповідач не несе відповідальність за заборгованість, що виникла в наслідок шахрайських дій третіх осіб; зменшити або скасувати тіло кредиту, що виникло внаслідок шахрайських дій третіх осіб; зменшити або скасувати нараховані відсотки; у разі якщо суд вирішить зобов`язати відповідача сплачувати повністю або частково даний кредит - зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" реструктурувати суму залишку заборгованості на строк 60 місяців; зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" надати всі документи та аудіозаписи що стосується спірних операцій; не зобов`язувати відповідача сплачувати судовий збір у розмірі 2422.40 грн.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що 11.10.2010 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б\н про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а.с.188 том 1). Цим відповідач підтвердила, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між нею та банком договір, що підтверджується власноручним підписом у заяві.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» №0000004775643979 від 25.09.2025 року, 24.09.2010 року відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_5 відкритого на ім`я ОСОБА_1 . 29.10.2023 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 2 900 грн., який у подальшому змінювався, а його максимальний розмір становив 100 000 грн. (а.с.190).

Із довідки АТ КБ «Приватбанк» №0000004775631403 від 25.09.2025 року вбачається, що для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту ОСОБА_1 отримала наступні картки: № НОМЕР_5 від 24.09.2010 року із терміном дії до 05/13 за типом - Миттева; НОМЕР_9 від 18.10.2013 року терміном дії до 07/17 за типом - Карта Универсальная ; НОМЕР_8 від 07.09.2015 року із терміном дії до 12/17 за типом - Карта Универсальная GOLD; НОМЕР_10 від 09.12.2014 року зі терміном дії до 03/18 за типом - Карта Универсальная GOLD; НОМЕР_11 від 12.05.2015 року із терміном дії до 03/18 за типом - WGMMS DebitMasterCard Gold; НОМЕР_12 від 05.09.2014 року із терміном дії до 09/18; НОМЕР_12 від 05.09.2014 року із терміном дії до 09/18; НОМЕР_13 від 29.08.2016 року із терміном дії до 05/20 за типом - Карта Универсальная GOLD; НОМЕР_14 від 11.01.2017 року із терміном дії до 08/20 за типом - Карта Универсальная GOLD; НОМЕР_15 від 13.03.2017 року із терміном дії до 11/20 за типом - Карта Универсальная GOLD; № НОМЕР_6 від 30.08.2019 року із терміном дії до 07/23 за типом - Карта "Универсальная" GOLD; НОМЕР_16 від 08.07.2022 року із терміном дії до 02/26 за типом - Картка "Універсальна" GOLD; НОМЕР_17 від 03.11.2022 року із терміном дії до 11/26 за типом - Картка "Універсальна" GOLD (а.с.189 том 1).

Крім того, 03.11.2022 року відповідач ОСОБА_1 заповнила та підписала власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України", анкету-опитувальник клієнта в якій заповнила свої анкетні дані та погодила умови використання електронного підпису (а.с.11-12 том 1).

08.07.2022 року відповідач ОСОБА_1 підписала власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України", паспорт споживчого кредиту в якості інформації, що надається позичальнику до укладення кредитного договору та в якому міститься інформація стосовно типу кредитного продукту та розділена на категорії: картка «Універсальна», картка «Універсальна Gold», Картка Platinum Картка MC World BlackEdition Картка Visa Signature Картка MC WorldElite Картка Visa Infinite (а.с.182-186 том 1).

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 03.11.2022 року підписала власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України", заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.170-181 том 1) в якій означені основні умови кредитування, а саме: Тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; Розмір кредитного ліміту не перевищує: 200 000 грн для карт "Універсальна", 200 000 грн для карт "Універсальна Gold", 300 000 грн для Преміальної картки Platinum, 300 000 грн для Преміальної картки World Black Edition, 300 000 грн для Преміальної картки VISA Signature, 400 000 грн для Преміальної картки World Elite, 800 000 грн для Преміальної картки Infinite; Строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; Мета отримання кредиту - Споживчі цілі; Спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; Процентна ставка, відсотків річних 42,0 % - для карт Універсальна 40.8 % - для карт Універсальна Gold Тип процентної ставки фіксована.

Згідно означеного Банком розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 2010 року, заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 69 604,37 грн., яка складається з наступного: 56 220,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 383,91 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яка до теперішнього часу не погашена.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У анкеті-заяві позичальника від 11.10.2010 року процентна ставка не зазначена, тобто між сторонами відсутня згода щодо істотних умов договору, зокрема розміру відсотків у якості плати за користування грошовими коштами, що у свою чергу свідчить про неможливість застосування вказаного банком у розрахунку розміру відсотків за користування коштами.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути також заборгованість за відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, зокрема, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», як невід`ємні частини спірного договору (а.с.197 том 1 - 170 том 2).

Проте, суд вважає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила і саме у вказаній редакції розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим Банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд також підкреслює, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року в справі № 342/180/17.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19 вказано, що положення Закону № 1734-VIII допускають те, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язане з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб, але вимагають, щоб відомості про це були відображені у паспорті споживчого кредиту, з яким кредитодавець має ознайомити позичальника у письмовій формі до укладення договору про споживчий кредит. Інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, зокрема, розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються за невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, має бути зазначена у такому договорі.

Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також обґрунтовуючи свої вимоги банк посилався на паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування та який 08.07.2022 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 .

Зі змісту паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У вищевказаному Паспорті зазначено інформацію щодо орієнтованої реальної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача за різними програмами кредитування.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування.

Заява про приєднання до Умов та Правил, яка підписана відповідачем ОСОБА_1 03.11.2022 року також не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, а містить як і паспорт споживчого кредиту узагальнену інформацію кредитування по різним типам карток, які відповідачем змінювались у різні періоди часу.

Саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані їй умови та правила банківських послуг не може свідчити про те, що відповідач ознайомлена з відсотками, які їй можуть бути нараховані.

В розділі 7 Паспорта зазначено, що надана інформація зберігає чинність та є актуальною до 23.07.2022 року.

Термін «паспорт споживчого кредиту» визначається у Законі України «Про споживче кредитування» в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1734-VIII)).

З огляду на ці приписи, паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19 вказано, що положення Закону № 1734-VIII допускають те, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язане з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб, але вимагають, щоб відомості про це були відображені у паспорті споживчого кредиту, з яким кредитодавець має ознайомити позичальника у письмовій формі до укладення договору про споживчий кредит. Інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, зокрема, розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються за невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, має бути зазначена у такому договорі.

Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановивши вказані обставини під час вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 11.10.2010 року, заяві про приєднання до Умов та Правил від 03.11.2022 року та у паспорті споживчого кредиту від 08.07.2022 року.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Однак, вищенаведені обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за тілом кредиту, оскільки суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами (карткою) та вчиняла дії щодо часткової сплати заборгованості за кредитним договором протягом періоду кредитування, що підтверджується випискою за договором № б/н за період з 24.09.2010 року по 01.09.2025 року (а.с.13-169 том 1).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надана банком виписка за картковим рахунком позичальника, якій надано оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджує обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.

Відповідач, зокрема, не заперечує та не спростовує факту отримання карток та встановлення кредитного ліміту АТ КБ «Приватбанк», а також користування таким кредитним лімітом.

Посилання відповідача у відзиві, що спірна заборгованість виникла внаслідок шахрайських дій третіх осіб, висновків суду не спростовують, враховуючи наступне.

Так, до відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 надала копію витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження 12024042140000153, зареєстрованого 04.12.2024 року, за правовою кваліфікацією ч.3 ст.190 КК України, згідно фабули якого, до ЧЧ ВП №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від гр. ОСОБА_1 за фактом вчинення відносно неї шахрайських дій, що виразились у переведенні останньою грошових коштів на загальну суму 100 000 грн. з метою подальшого отримання грошових коштів з процентним прибутком, однак гроші назад не повернулись (а.с. на звороті 198 том 2).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, вирок суду, яким встановлено вину іншої особи у оформленні спірного кредитного договору, отримання та використання коштів за таким кредитним договором, укладеним з АТ КБ «Приватбанк», у матеріалах справи відсутній, таких доказів не було надано і відповідачем.

Наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 12024042140000153 не свідчить сам по собі про те, що кредитний договір укладений і кошти використані не відповідачем, а іншою особою.

Окрім того, із довідки АТ КБ «Приватбанк» №0000004775643979 від 25.09.2025 року вбачається що старт карткового рахунку № НОМЕР_5 відкритого на ім`я ОСОБА_1 відбувся ще 24.09.2010 року, та до подій зазначених у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 12024042140000153, відповідачем неодноразово змінювався розмір кредитного ліміту. Користування відповідачем таким кредитним лімітом до подій, що стались 04.12.2024 року, також підтверджується випискою за договором № б/н за період з 24.09.2010 року по 01.09.2025 року.

Інші заперечення відповідача не ґрунтуються на доказах та законі, та судом не приймаються до уваги, а заперечення відповідача суд оцінює як такі, що зводяться до ухилення від виконання зобов`язання і не спростовують висновків суду.

Посилання відповідача на скрутне матеріальне становище, суд сприймає критично у зв`язку із наступним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, незалежно від наявності обставин, на які він посилається, якщо інше прямо не передбачено законом або договором.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 522/1015/16-ц зазначив, що скрутне матеріальне становище боржника, у тому числі зумовлене особистими або сімейними обставинами, не є підставою для звільнення від виконання грошових зобов`язань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц.

Таким чином, наведені відповідачем доводи не спростовують факту порушення нею умов кредитного договору та не можуть бути підставою для звільнення позичальника від обов`язку з повернення кредитних коштів.

Доказів повернення кредитних коштів відповідачем суду не надано.

Даних на спростування зазначених обставин матеріали справи не містять.

Ураховуючи вимоги статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

За таких підстав, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню, в розмірі 56 220,46 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 956,60 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст.207,509,526 ,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.10.2010 року в розмірі 56 220 (п`ятдесят шість тисяч двісті двадцять) грн. 46 (сорок шість) коп., що є тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 956 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 60 (шістдесят) коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ - 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ. вул.Грушевського, буд.1Д),

Відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар