Рішення № 136824174, 11.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/10621/24

Номер провадження 2/404/2985/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

за участі секретаря Андон`євої В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Ляшенко-Гаркуша Олена Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_2 , вул. Любомира Гузара, буд.44, а/с 306, м. Кропивницький, 25009) до Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 26241020, вул. Велика Перспективна, 41 м. Кропивницький, 25022), про визнання укладеної додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року адвокат Ляшенко-Гаркуша Олена Валеріївна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Кропивницької міської ради про визнання укладеної додаткової угоди.

В обґрунтування вимог посилалась на те, що ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з позовною заявою про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №60, згідно якого орендодавець на підставі протоколу земельних торгів-аукціону від 09 листопада 2017 року №9313 надає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_2 , розміром 0,0030 га, кадастровий номер 3510100000:37:316:0140, за рахунок земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид користування для розміщення торгівельного павільйону, у редакції додаткової угоди викладеної у прохальній частині позовної заяви.

Вказано, що 09 листопада 2017 року між позивачем, ОСОБА_1 (орендар) та Кіровоградською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки №60, згідно якого орендодавець на підставі протоколу земельних торгів аукціону від 09 листопада 2017 року №9313 надає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_2 , розміром 0,0030 га, кадастровий номер - 3510100000:37:316:0140, за рахунок земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид користування для розміщення торгівельного павільйону.

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки №60, а саме пункту 3.1, договір укладено строком на 5 років.

Отже, строк дії договору оренди земельної ділянки №60 діяв до 09 листопада 2022 року.

12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подано заяву (лист повідомлення) до Кропивницької міської ради, в якій останній просив поновити (продовжити) договір оренди землі строком на 5 років загальною площею 0,0030 га за адресою: АДРЕСА_2 , розміром 0,0030 га, кадастровий номер - 3510100000:37:316:0140.

Відповідний лист зареєстровано в Центрі надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» Кропивницької міської ради від 12 жовтня 2022 року за №107686.

В місячний термін з моменту отримання заяви (листа-повідомлення) про поновлення договору оренди земельної ділянки №60 від 09 листопада 2017 року, Кропивницькою міською радою не винесено питання щодо поновлення спірного договору оренди на розгляд сесії ради та не прийнято рішення, не направлено орендарю жодних заперечень щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди, у зв`язку з чим позивач, ОСОБА_1 , вважає порушеним свої права на продовження орендних відносин, створюються перешкоди для його підприємницької діяльності та дії відповідача приводять правовідносини між сторонами в стан невизначеності.

Вказано, що у визначений законом строк Кропивницька міська рада як розпорядник спірної земельної ділянки та орендодавець за спірним договором оренди не прийняла рішення на сесії ради та не заперечила щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у строк до 12 листопада 2022 року (протягом місяця з моменту отримання листа позивача).

ОСОБА_1 належним чином виконував та виконує обов`язки за умовами договору, позивачем дотримана процедура поновлення спірного договору оренди, а відповідачем створюються перешкоди та порушуються права позивача на мирне користування орендованим майном.

Отже, відповідач зобов`язаний протягом місяця з дня отримання лист повідомлення розглянути його на відповідність вимога закону; узгодити за необхідності істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Жодних дій відповідачем не виконано, чим грубо порушено вимоги ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та порушено процедуру реалізації орендарем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 ЗУ «Про оренду землі».

Кропивницька міська рада фактично не здійснила розгляд листа-повідомлення, поданого разом з проектом додаткової угоди. В той же час, ОСОБА_1 продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати за неї орендну плату та має право на поновлення спірного договору оренди на тих самих умовах, на той самий строк.

Позивач належно користуючись своїми правами, як орендар за договором, вчинив всі необхідні дії для поновлення спірного договору оренди, тоді як Кропивницька міська рада свавільно порушила вимоги ст. 33 Закону України «Про орендну землі», діяла поза межами повноважень, якими наділена Законом, наслідком чого стало порушення права позивача на поновлення договору оренди на новий строк.

У такому випадку, слід врахувати, що орендар має законне сподівання на поновлення договору оренди землі на новий строк незалежно від поведінки орендодавця. Якщо для заперечення орендодавця законом встановлений місячний строк, то таке заперечення має бути доведене до відома орендаря в межах встановленого строку.

Таким чином, у позивача на підставі частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» з`явилось право на поновлення договору оренди землі на той самий строк, на тих самих умовах.

Зазначено, що відповідач систематично порушує права орендаря у користуванні земельною ділянкою за спірним договором оренди. Так, зокрема Кропивницькою міською радою та її структурним підрозділом створювались перешкоди у користуванні земельною ділянкою за спірним договором оренди.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі №340/1791/19, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького задовольнити. Визнано протиправною відмову Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького, що міститься в листі №19-806 від 25 березня 2019 року, в наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва. Зобов`язано Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: нове будівництво будівлі торгівлі, торгівельного павільйону, по АДРЕСА_2 ; вид будівництва - нове будівництво: АДРЕСА_2 .

За змістом мотивувальної частини даного судового рішення: «Судом встановлено, що позивачем подано заяву від 01.03.2019 про видачу містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва: нове будівництво будівлі торгівлі, до якої було надано відповідний перелік документів, що підтверджується описом документів (а.с.16).

Таким чином, суд приходить до висновку, що до заяви про надання містобудівних умов та обмежень був наданий повний пакет документів, вичерпний перелік яких передбачено ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI.

Проте, листом від 25.03.2019 №19-806 відповідач відмовив позивачу у видачі містобудівних умов і обмежень для забудови земельної ділянки (а.с.17).

Невідповідність намірів забудови встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень і означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту. Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 09.11.2017 р., орендодавець Кіровоградська міська рада надає орендарю - ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торгівельного павільйону, вид цільового призначення земель - 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Таким чином, позивач має право на будівництво будівлі торгівлі на орендованій ним земельній ділянці, яка була надана в користування органом Міською радою міста Кропивницького саме для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Отже суд встановив, що відмова відповідача у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, викладена у листі №19-806 від 25.03.2019 року, не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнята необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства. Тому така відмова є протиправною.

У зв`язку з тим, що добровільно рішення суду не виконувалося, ОСОБА_1 отримав, на підставі рішення суду, виконавчий лист, який пред`явлено до виконання державній виконавчій службі. Про що 31 серпня 2022 року відкрито відповідне виконавче провадження «АСВП: 69744272. В межах виконавчого провадження до відповідача неодноразово застосовувалися визначені законом заходи примусу, завдяки чому лише 13 жовтня 2022 року наказом №149 управлінням видано позивачеві містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (реєстраційний номер ЄДСССБ MU01:5796-8244-2792-3272, реєстраційний номер А2945796824427923270 від 10 жовтня 2022 року) нове будівництво будівлі торгівлі, торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:37:316:0140.

В подальшому, 08 листопада 2022 року до управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради ОСОБА_1 , через Центр надання адміністративних послуг, в паперовій формі, подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), реєстраційний номер СА01:7019-2247-5874-8569.

11 листопада 2022 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради відмовлено у внесенні повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) нове будівництво будівлі торгівлі, торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 до Реєстру будівельної діяльності з посиланням на те, що «В розділі «Відомості про земельну ділянку», зазначено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:316:0140, в той же час згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, на вказаній земельній ділянці площею 0,003 га, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля, яка належить Фірмі «РОКСОЛАНА ЛТД» Господарське товариство з обмеженою відповідальністю».

14 листопада 2022 року до управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради ОСОБА_1 , через Центр надання адміністративних послуг, в паперовій формі, повторно подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), реєстраційний номер СА01:1194-2537-8438-4535.

18 листопада 2022 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради повторно відмовлено у внесенні повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) нове будівництво будівлі торгівлі, торгівельної діяльності, з посиланням на те, що «В завантаженому до ЄДЕССБ проекті на «Нове будівництво будівлі торгівлі, торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 » відсутня прив`язка об`єкта будівництва на місцевості, в зв`язку з чим не можливо встановити чи запроектовано даний об`єкт у відповідності до ДБН та виданих містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, включаючи дотримання відстаней до існуючих будівель і споруд, червоних ліній та протипожежних розривів. Крім того, в проекті визначено висоту споруди (магазину) 4,450 м від відмітки 0, що суперечить пункту 1 виданих містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, яким передбачено прийняти висоту будівлі торгівлі не вище 4,0 м, відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Вказана відмова відображена в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, про що свідчить витяг від 18 листопада 2022 року).

18 листопада 2022 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради ОСОБА_1 , через Центр надання адміністративних послуг, в паперовій формі, втретє подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), реєстраційний номер СА01:4232-5122-5706-6607.

24 листопада 2022 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради повторно відмовлено у внесенні повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах незначними наслідками (СС1) нове будівництво будівлі торгівлі, торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 до Реєстру будівельної діяльності, з посиланням на те, що «Рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 24 листопада 2022 року №862 скасовано наказ управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради від 13 жовтня 2022 №149, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №47 «Нове будівництво об`єкта торгівлі, торговельного павільйону за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3510100000:37:316:0140).

Враховуючи вищенаведене, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво будівлі торгівлі, торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 » є неможливою.

Протиправність вище викладених обставин встановлено у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/3106/23 від 15серпня 2023 року.

Таким чином, з моменту отримання земельної ділянки в оренду в 2017 році і протягом всього часу дії спірного договору оренди відповідачем створювалися перешкоди позивачеві для використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме шляхом зловживання управлінським впливом та наданими чинним законодавством повноваженнями, що також можна трактувати як недобросовісна поведінка орендодавця.

Просила суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 щодо земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_2 , розміром 0,0030 га, кадастровий номер -3510100000:37:316:0140, за рахунок земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання для розміщення торгівельного павільйону, в редакції, яка викладена у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання для розгляду справи по суті.

06 січня 2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що позивачем не виконано вимоги ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» для можливості поновлення договору оренди землі, а саме ним неналежним чином виконувались умови договору оренди землі в частині своєчасного внесення орендної плати, наслідком чого стало звернення Кропивницької міської ради до Кіровського районного суду міста Кіровограда з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі від 09 листопада 2017 року №60, а також ОСОБА_1 не дотримано строків, визначених договором оренди землі, звернення до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі.

13 січня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, адвоката Ляшенко-Гаркуши О.В.

Вказано, що 12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подано заяву (лист-повідомлення) до Кропивницької міської ради, в якій останній просив поновити (продовжити) договір оренди землі строком на 5 років загальною площею 0,0030 га за адресою: АДРЕСА_2 за цільовим призначенням: для розміщення торгівельного павільйону, кадастровий номер 3510100000:37:316:0140.

Відповідний лист зареєстровано в Центрі надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» Кропивницької міської ради від 12 жовтня 2022 року за № 107686. Положення законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин, не містить положення про те, що Орендодавець має право не розглядати звернення Орендаря про бажання поновити договір оренди у зв`язку з пропущеним строком на звернення та/або у зв`язку з не долученням проекту додаткової угоди.

Отже, з моменту отримання звернення позивача, відповідач був зобов`язаний у місячний термін розглянути його та прийняти рішення на пленарному засіданні сесії ради шляхом колегіального волевиявлення депутатів Кропивницької міської ради.

Важливість прийняття рішення щодо поновлення чи відмови у поновлені договору оренди саме сесію міської ради полягає в тому, що таким чином дотримується принцип об`єктивності та законності дій Орендодавця, оскільки таке рішення приймається не одноособова міським головою чи уповноваженою на виконання його обов`язків особою, а колегіально депутатами, які повинні враховувати інтереси громади при прийняті будь-яких рішень, особливо тих, що стосуються земельних питань та за рахунок яких наповнюється місцевий бюджет. Проте відповідні приписи закону та принципи відповідачем були порушені, а тому стверджувати про належне волевиявлення орендодавця щодо заперечення можливості продовження дії спірного договору оренди на разі неможна. Фактично, такими діями можна констатувати мовчазну згоду відповідача на продовження дії договору та наявність у позивача поновлення договору оренди з підстав ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» шляхом визнання укладеною додаткової угоди. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З боку Кропивницької міської ради вбачається порушення доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності, якого не дотримується відповідач, оскільки не приймає відповідні рішення протягом строку встановленого законом. Окрім того, спочатку відповідач укладає договір оренди земельної ділянки, а потім чинить перешкоди для провадження господарської діяльності позивачу. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. У конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі», добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у даних спірних правовідносинах є орендар.

У справі № 404/3204/22 не встановлені висновки про наявність порушення з боку ОСОБА_1 умов спірного договору оренди земельної ділянки, а саме в контексті систематичної не сплати орендної плати, що свідчило б про неналежне виконання умов спірного договору оренди та було б перешкодою в його поновлені.

Позивачем наведені усі підстави для задоволення позову, обраний належний та ефективний спосіб захисту, який відповідає закону та судовій практиці.

17 січня 2025 року до суду надійшли письмові заперечення від представника відповідача. Вказано, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсилання відповідного листаповідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», в редакції на час укладення договору та висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду, для визнання додаткової угоди укладеною необхідно встановити наступні обставини та момент їх виникнення в наступній послідовності: належне виконання орендарем обов`язків, визначених цим договором; повідомлення орендарем орендодавця в установлені договором строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листаповідомлення орендар додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

Вказано, що договір оренди земельної ділянки від 09 листопада 2017 року №60 містить строк звернення орендаря з листом повідомленням про поновлення договору оренди землі, а тому на орендаря покладається обов`язок, в разі коли він бажає поновити його , подати лист повідомлення про поновлення договору оренди землі саме у строк, встановлений договором, тобто не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору.

У зв`язку з тим, що договір оренди землі укладено 09 листопада 2017 року, беручи до уваги ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та п. 11.7 договору оренди земельної ділянки від 09 листопада 2017 року №60, ОСОБА_1 як орендар земельної ділянки повинен був звернутись до Кропивницької міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, разом із проектом додаткової угоди не пізніше 08 серпня 2024 року.

Позивачем у відповіді на відзив фактично визнано відсутність у нього оригіналу поданої ним заяви (листа повідомлення) про поновлення договору оренди землі, а подана ним копія не відповідає оригіналу, отже не можна брати до уваги такий доказ.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2025 року визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Ляшенко Гаркуша О.В. підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовні заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що 09 листопада 2017 року між Кіровоградською міською радою (нині - Кропивницькою міською радою) та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №60.

Як передбачено пунктом 1.1. Договору, Орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів - аукціону від 09 листопада 2017 року №9313 надає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно із пунктом 2.1. Договору, об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування АДРЕСА_2 ; розмір - 0,0030 га; цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання - для розміщення торгівельного павільйону; загальною площею 0,0030 га за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Розділом 3 Договору передбачений строк дії договору.

Так, у відповідності до пункту 3.1 договору, договір укладено строком на 5 (п`ять) років.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що договір оренди землі набирає чинності з моменту його підписання, а право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статей 125, 126 3К України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час підписання договору) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції від 01 січня 2013 року, чинній на час підписання договору оренди) передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Друга - встановлює загальне правило щодо моменту набрання чинності договором: договір набирає чинності з моменту його укладення.

За змістом частин першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усі істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою та другою статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір. відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-XIV.

Укладаючи договір оренди землі від 09 листопада 2017 року №60 сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з моменту його підписання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 квітня 2024 року у справі №131/970/23 дійшла висновку, що договір оренди землі вважається укладеним (набуває чинності) з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов.

Враховуючи наведене, договір оренди землі від 09 листопада 2017 року №60 набув чинності саме 09 листопада 2017 року, а отже і строк його дії, визначений у пункті 3.1. договору оренди землі рахується саме із цієї дати.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як передбачено частиною 1 статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Враховуючи умови договору оренди землі, зокрема, пункту 3.1. Договору, беручи до уваги ст.253, 254 Цивільного кодексу України, строк дії договору сторонами визначено до 09 листопада 2022 року.

12 жовтня 2024 ОСОБА_1 подано заяву (лист-повідомлення) щодо поновлення договору оренди землі.

Відповідно до п.4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Враховуючи те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» набрав чинності 16 січня 2020 року, а договір оренди землі №60 між Кропивницькою міською радою та ОСОБА_1 укладено 09 листопада 2017 року, отже відносини щодо поновлення договору оренди землі від 09 листопада 2017 року №60 регулюються ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла станом на 09 листопада 2017 року.

Згідно з частинами першою - третьою статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на 09 листопада 2017 року, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця. До спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що в разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі»). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Зазначене повністю відповідає правовій позиції сформульованій у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 у справі №903/1030/19 де зазначено, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 у справі № 594/376/17-4, від 22 вересня 2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18).

В такий спосіб, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, принципи свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, а сторони у договорі оренди землі є однаково зобов`язаними виконувати як умови законодавства, так і цього договору.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 31 серпня 2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Таким чином, базуючись на зазначених вище позиціях Верховного Суду та узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про

визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі»;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Зазначене повністю відповідає правовій позиції сформульованій у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 у справі №903/1030/19 де зазначено, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 у справі №594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 у справах №313/350/16-4 та №159/5756/18).

В такий спосіб, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, принципи свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, а сторони у договорі оренди землі є однаково зобов`язаними виконувати як умови законодавства, так і цього договору.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції на час укладання договору та висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду, для визнання додаткової угоди укладеною необхідно встановити наступну обставини та момент їх виникнення в наступній послідовності: належне виконання орендарем обов`язків, визначених цим договором; повідомлення орендарем орендодавця в установлені договором строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

ОСОБА_1 не виконано вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» для можливості поновлення договору оренди землі, а саме ним неналежним чином виконувались умови договору оренди землі в частині своєчасного внесення орендної плати, наслідком чого стало звернення Кропивницької міської ради до Кіровського районного суду міста Кіровограда з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі від 09 листопада 2017 року №60, а також ОСОБА_1 не дотримано строків, визначених договором оренди землі, звернення до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі.

В межах вказаної справи ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву Кропивницької міської ради, до якого долучено копію платіжного доручення №2446 від 23 червня 2022 року, як доказ сплати заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки 09 листопада 2017 року №60, а також копію листа Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 04 серпня 2022 року №5182/6/11-28-24-02, в кому викладається інформація щодо сплати ОСОБА_1 орендної плати за 2021-2022 роки.

При цьому, ОСОБА_1 не сплачувалась орендна плата не тільки за договором оренди земельної ділянки 09 листопада 2017 року №60, а і за іншими договорами оренди землі, справи про стягнення заборгованості та розірвання договорів оренди землі також перебували на розгляді в судових органах, зокрема, це справи № 912/734/22, № 912/747/22, № 912/750/22, №912/751/22.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27 вересня 2022 року у справі №912/734/22, провадження у справі №912/734/22 в частині стягнення заборгованості в сумі 2 348,28 грн. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору у цій частині. Підставою для закриття провадження у справі слугувала добровільна сплата ОСОБА_1 боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 2446 від 23 червня 2022 та №3829 від 16 вересня 2022.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29 вересня 2022 року у справі № 912/747/22 заяву позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 12 891,15 грн. та повернення з Державного бюджету України судового збору задоволено та закрито провадження у справі № 912/747/22 в частині позовних вимог про стягнення 12 891,15 грн. заборгованості. Підставою для закриття провадження у справі слугувала сплата ОСОБА_1 відповідачем заборгованості в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №2446 від 23 червня 2022 та №3831 від 16 вересня 2022.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29 вересня 2022 року у справі № 912/750/22 провадження у справі №912/750/22 в частині стягнення заборгованості з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки 21 серпня 2020 №33 у розмірі 9 338,00 грн. закрито. Підставою для закриття провадження слугувала сплата заборгованості в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2022 року у справі № 912/751/22 закрито провадження у справі №912/751/22 на підставі п. 2ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення боргу в сумі 500,36 грн. Підставою для закриття провадження слугувала сплата заборгованості в повному обсязі.

Таким чином, ОСОБА_1 подавалось платіжне доручення від 23 червня 2022 року №2446 як доказ сплати заборгованості з орендної плати і по іншим судовим справам, а оскільки сума, яка була сплачена ОСОБА_1 згідно цього платіжного доручення та на підставі іншого платіжного доручення, яке подавалось до іншим справ, Кропивницька міська рада прийняла такий платіж як сплату заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки 09 листопада 2017 року №60.

Враховуючи добровільну сплату ОСОБА_1 заборгованості, яка є предметом спору у справі №404/3204/22 та беручи до уваги те, що строк дії договору оренди землі від 09 листопада 2017 року №60 закінчився, Кропивницькою міською радою 25 квітня 2023 року подано до Кіровського районного суду міста Кіровограда заяву про закриття провадження у справі №404/3204/22.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 квітня 2023 року у справі №404/3204/22 заяву Кропивницької міської ради про закриття провадження у справі задоволено та провадження у справі за позовом Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди землі, закрито.

ОСОБА_1 погодився із такою ухвалою та не оскаржував її.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконував належним чином умови договору оренди землі від 09 листопада 2017 року №60 в частині своєчасного внесення орендної плати, сплатив існуючу заборгованість лише після звернення Кропивницької міської ради до суду з позовом про її стягнення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заява або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі а шкоду, розумно покладається на них.

Зазначене твердження неодноразово застосовувалась Верховним Судом, зокрема у своїх постановах від 10 квітня 2019 по справі №390/34/17, від 16 червня 2020 по справі №145/2047/16-4, від 30 липня 2020 у справі № 357/7734/18 тощо.

Твердження ОСОБА_1 у позовній заяві, що ним належним чином виконувались умови договору оренди землі суперечить його попередній поведінці під час розгляду справи №404/3204/22 щодо сплати заборгованості під час розгляду справи в суді.

Таким чином, є підстави для застосування судом Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) відносно тверджень ОСОБА_2 щодо виконання ним належним чином умови договору оренди землі.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові від 23 листопада 2023 року у справі №906/1314/21, відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому, добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев`ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.

Таким чином, беручи до уваги неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору оренди землі він втратив переважне право на його поновлення та до нього не може бути застосований судовий захист.

Верховний Суд у неодноразових своїх постановах наголошує, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону №161-XIV, можлива лише за умови дотримання обома сторонами договору оренди встановленої цією нормою процедури і строків.

Так, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону №161-XIV).

Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Отже, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, маючи намір реалізувати переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин, зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону або договором оренди) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

Важливість дотримання як строку звернення орендаря до орендодавця, так і відповіді орендодавця на таке звернення неодноразово підкреслювалось Верховним Судом, при цьому дотримання строку входить до п`яти обов`язкових юридичних фактів, наявність яких необхідна для поновлення договору оренди з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону № 161-XIV: (1) орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; (2) він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; (3) до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; (4) продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; (5) орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору 9постанова від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18).

Щодо визначення конкретного строку, якого мають дотримуватись сторони договору оренди, стаття 33 Закону № 161-XIV передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та не закріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Саме до таких висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 03 листопада 2021 року по справі №910/7864/20.

Договір оренди земельної ділянки від 09 листопада 2017 року №60 містить строк звернення орендаря з листом повідомленням про поновлення договору оренди землі, а тому на орендаря покладається обов`язок, в разі коли він бажає поновити його, подати лист повідомлення про поновлення договору оренди землі саме у строк, встановлений договором, тобто не пізніше, ніж за 3(три) місяці до закінчення строку дії договору.

У зв`язку із тим, що договір оренди укладено 09 листопада 2017 року, беручи до уваги ст.33 Закону України «Про оренду землі» та пункт 11.7 Договору оренди земельної ділянки від 09 листопада 2017 року №60, ОСОБА_1 як орендар земельної ділянки АДРЕСА_2 , повинен був звернутись до Кропивницької міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, разом із проектом додаткової угоди не пізніше 08 серпня 2022 року.

В свою чергу, як зазначається самим позивачем у позовній заяві, ОСОБА_1 подав до Кропивницької міської ради лист-повідомленням про поновлення договору оренди землі лише 12 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого договором, а також до заяви не було додано проекту додаткової угоди, у зв`язку із чим у Кропивницької міської ради були відсутні підстави для розгляду такої заяви-повідомлення та прийняття відповідного рішення.

До позовної позивачем додано копію заяви (листа-повідомлення) від 12 жовтня 2022 року.

Кропивницькою міською радою до відзиву додано копію заяви (листа повідомлення) від 12 жовтня 2022 року про поновлення договору оренди землі, яка розглядалась виконавчими органами Кропивницької міської ради.

До зазначеної заяви не був долучений проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, оскільки у відповідній частині такої заяви відсутня відмітка адміністратора про її долучення. Разом з тим, на копії заяви (листа-повідомлення) від 12 жовтня 2022 року про поновлення договору оренди землі міститься відмітка про долучення проекту додаткової угоди, тобто така заява не відповідає оригіналу, яка подавалась до Кропивницької міської ради та розглядалась відповідачем.

Таким чином, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не належним чином виконував свої обов`язки, визначені договором оренди земельної ділянки від 09 листопада 2017 року №60, ним, в установлені договором строки (не пізніше, ніж за 3(три) місяці до закінчення строку дії договору), не подано заяви-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом із проектом додаткової угоди, отже договір оренди земельної ділянки від 09 листопада 2017 року №60 є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та відсутні підстави для визнання додаткової угоди про поновлення договору укладеною.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про визнання укладеної додаткової угоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові ви трати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150, 164, 166 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Ляшенко-Гаркуша Олена Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_2 , вул. Любомира Гузара, буд.44, а/с 306, м. Кропивницький, 25009) до Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 26241020, вул. Велика Перспективна, 41 м. Кропивницький, 25022), про визнання укладеної додаткової угоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 26 .05.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна