Рішення № 136823863, 26.05.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/89/26

Провадження №2/338/391/26

26 травня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

26 січня 2026 року представник позивача Лисенко О. С. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 172 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.02.2022-100005231, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти. Надалі вказане кредитне зобов`язання було переоформлено шляхом укладення між сторонами кредитного договору (оферти) № 31.10.2022-010000024 від 31 жовтня 2022 року, який є предметом розрахунку заявленої до стягнення заборгованості.

Відповідно до умов кредитного договору № 31.10.2022-010000024 від 31 жовтня 2022 року відповідачу надано кредит у розмірі 8 100 грн строком на 42 дні з дати його надання, з кінцевим терміном повернення кредиту 12 грудня 2022 року. Умовами договору передбачено первинний період користування кредитом тривалістю 14 днів, чергові періоди користування кредитом по 14 днів, а також порядок нарахування процентів залежно від періоду користування кредитом.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, однак відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 17 172 грн, з яких: 8 100 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 072 грн - заборгованість за процентами.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явились. Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подала, доказів на спростування позовних вимог суду не надала. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлялась своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.

На підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

Судом встановлено, що 20 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.02.2022-100005231. Згідно з матеріалами справи кредитні кошти були перераховані на реквізити електронного платіжного засобу, зазначеного позичальником, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.

Надалі 31 жовтня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 31.10.2022-010000024, яким переоформлено попередні кредитні зобов`язання. За умовами цього договору сума кредиту становить 8 100 грн, строк кредитування - 42 дні з дати його надання, дата повернення кредиту - 12 грудня 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачем відповідної заявки та акцепту одноразовим ідентифікатором, надісланим на фінансовий номер телефону, зазначений позичальником. У паспорті споживчого кредиту та інших документах, що містяться у матеріалах справи, зазначено персональні дані відповідача, фінансовий номер телефону, умови кредитування, а також підтвердження ознайомлення позичальника з умовами кредиту.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі. За змістом ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною. Відповідно до ст. 12 цього Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладення кредитного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що між сторонами виникли договірні цивільні правовідносини, які за своєю правовою природою є зобов`язальними та виникли з договору споживчого кредиту, укладеного між фінансовою установою та фізичною особою як споживачем фінансової послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати виконання цього обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оцінюючи вимоги позивача в частині стягнення основної суми кредиту, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджується існування між сторонами кредитних правовідносин, укладення кредитного договору в електронній формі, переоформлення кредитного зобов`язання договором № 31.10.2022-010000024 від 31 жовтня 2022 року, а також визначення суми кредиту в розмірі 8 100 грн.

Суд звертає увагу, що матеріали справи містять квитанцію про виплату коштів від 21.02.2022 за первісним кредитним договором №20.02.2022-100005231 на суму 9 000 грн. Водночас предметом заявленого позивачем розрахунку заборгованості є договір №31.10.2022-010000024 від 31.10.2022, за яким сума кредиту визначена у розмірі 8 100 грн. Така сума також зазначена у паспорті споживчого кредиту та розрахунку заборгованості. Крім того, матеріали справи містять заяву позичальника про перекредитування (зарахування), за змістом якої вимога позичальника про видачу кредиту за новим договором зарахована в рахунок зобов`язань за попереднім договором. За таких обставин суд виходить із того, що позивач заявив до стягнення не первісно виплачені 9 000 грн, а залишок основного зобов`язання, визначений сторонами при переоформленні кредиту, у розмірі 8 100 грн.

Відповідач не подала відзиву, не надала доказів повернення кредиту, не спростувала факту укладення договору, отримання кредитних коштів або наявності непогашеного основного боргу. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про припинення зобов`язання належним виконанням у розумінні ст. 599 ЦК України, зміну чи розірвання договору, прощення боргу, зарахування зустрічних однорідних вимог або інші передбачені законом підстави припинення зобов`язання.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної суми кредиту в розмірі 8 100 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині стягнення процентів суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом у розмірі 9 072 грн. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що така сума сформована шляхом нарахування процентів за період з 01 листопада 2022 року по 12 грудня 2022 року: у первинний період - виходячи зі ставки 2 % за один день користування кредитом, а в подальшому - виходячи зі ставки 3 % за один день користування кредитом.

Водночас суд звертає увагу, що сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є безумовним доказом правильності та доведеності всієї заявленої суми боргу, оскільки такий розрахунок є документом, сформованим однією зі сторін спору, і підлягає оцінці судом у сукупності з іншими письмовими доказами, зокрема з умовами договору, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та іншими документами, підписаними позичальником.

З матеріалів справи вбачається, що у паспорті споживчого кредиту за договором № 31.10.2022-010000024 від 31 жовтня 2022 року зазначено процентну ставку 730 % річних, тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом - 6 804 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, включаючи тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі, - 14 904 грн.

Крім того, графік платежів за договором № 31.10.2022-010000024 від 31 жовтня 2022 року передбачає три платежі зі сплати процентів по 2 268 грн кожен, а саме: 14 листопада 2022 року - 2 268 грн процентів, 28 листопада 2022 року - 2 268 грн процентів, 12 грудня 2022 року - 8 100 грн основної суми кредиту та 2 268 грн процентів. Загальна сума процентів за цим графіком становить 6 804 грн, а загальна вартість кредиту - 14 904 грн.

Отже, матеріали справи містять внутрішню неузгодженість між розрахунком заборгованості, у якому позивач визначає проценти у сумі 9 072 грн, та паспортом споживчого кредиту і графіком платежів, у яких загальні витрати за кредитом визначені у сумі 6 804 грн, а повна загальна вартість кредиту для споживача - 14 904 грн.

Суд враховує, що паспорт споживчого кредиту та графік платежів мають істотне значення для оцінки обсягу фінансового зобов`язання споживача, оскільки саме ці документи призначені для попереднього та зрозумілого інформування позичальника про розмір платежів, строк їх внесення, загальні витрати за кредитом та загальну вартість кредиту.

У даному випадку суд не ставить під сумнів право кредитодавця на отримання процентів як плати за користування кредитом, оскільки таке право прямо передбачене ст. 1048, 1054 ЦК України та умовами укладеного між сторонами договору. Разом з тим суд зобов`язаний перевірити не лише сам факт права на проценти, а й доведеність конкретного розміру заявлених до стягнення процентів.

Оскільки підписані або надані позичальнику документи щодо споживчого кредиту визначають загальні витрати за кредитом у сумі 6 804 грн, а позивач не навів належного та переконливого пояснення, чому попри такі умови до стягнення заявлено 9 072 грн процентів, суд доходить висновку, що проценти у розмірі, який перевищує 6 804 грн, не підтверджені належними та достатніми доказами.

При цьому суд виходить не з необхідності зменшення процентів з мотивів їх неспівмірності чи надмірності, а саме з недоведеності позивачем тієї частини процентів, яка перевищує загальну суму витрат за кредитом, визначену у паспорті споживчого кредиту та графіку платежів. Іншими словами, проценти як вид договірної плати підлягають стягненню, але лише в тій частині, у якій їх розмір підтверджений узгодженими між сторонами документами та належними доказами.

Суд також враховує, що спірний договір є договором споживчого кредиту, умови якого розроблені кредитодавцем як професійним учасником ринку фінансових послуг. За таких обставин неясність, суперечливість або неоднозначність умов щодо повної вартості кредиту та розміру процентів не може тлумачитися на шкоду споживачу, особливо якщо саме кредитодавець формував відповідні документи, розрахунок, паспорт споживчого кредиту та графік платежів.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути 8 100 грн основного боргу та 6 804 грн процентів, а всього 14 904 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 2 268 грн процентів слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявив до стягнення 17 172 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позову в розмірі 14 904 грн, що становить 86,79 % від заявлених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 310 грн 76 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що в позовній заяві позивач навів попередній орієнтовний розрахунок таких витрат, однак належні докази їх фактичного понесення, розміру та необхідності на час ухвалення рішення суду не подані. За таких обставин питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цьому рішенні не вирішується.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 31.10.2022-010000024 від 31 жовтня 2022 року, яким переоформлено зобов`язання за кредитним договором № 20.02.2022-100005231 від 20 лютого 2022 року, у загальному розмірі 14 904 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот чотири) грн, з яких: 8 100 (вісім тисяч сто) грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 804 (шість тисяч вісімсот чотири) грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 310 (дві тисячі триста десять) грн 76 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 26 травня 2026 року.

Суддя: