Ухвала суду № 136823763, 25.05.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/545/25

2/215/224/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Данилевського М.А., за участю секретаря судового засідання: Потніченко Ю.В., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колачевського 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2025 ОСББ «Колачевського 6» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вказавши його підставою наявність у відповідача заборгованості в розмірі 13 075,40 грн..

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2025 позовну заяву прийнято та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.03.2025 справу призначено до розгляду 20.05.2025 на 11-00 год. в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників процесу.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно із ч.1 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

20.05.2025 представник позивача Ляхова Л.В. подала заяву про розгляд справи без її участі, але в подальшому представник позивача Ляхова Л.В. неодноразова надавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, а саме клопотання від 12.08.2025 вхід. № 16613; клопотання від 19.11.2025 вхід. № 23791; клопотання від 19.01.2026 вхід. № 1279; клопотання від 13.02.2026 вхід. № 3497; клопотання від 02.03.2026 вхід. № 4525; клопотання від 22.04.2026 вхід. № 9294 .

В судове засідання призначене судом на 25.05.2026 представник позивача Ляхова Л.В. не з`явилася.

Від відповідач ОСОБА_1 30.04.2026 через канцелярію суду подано заяву про залишення позову без розгляду, в якій відповідач просить визнати причини неявки позивача в судове засідання призначене 30.04.2026 на 14-00 год., не поважними.

25.05.2026 представник відповідача адвокат Храмов М.П., через канцелярію суду надав заяву, про розгляд судового засідання призначеного 25.05.2026 на 13:30 год., за відсутності відповідача та представника відповідача. Наполягав на задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 від 30.04.2026, про залишення позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колачевського 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Таким чином, представник позивача в судових засіданнях 30.04.2026 та 25.05.2026 участі не приймала та не зверталася з заявами про розгляд справи у її відсутності, хоча були належним чином повідомлені про дату судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.

Нез`явлення в судове засідання позивача та її представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колачевського 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 травня 2026 року.

Суддя: