Ухвала суду № 136823282, 25.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 265/4483/20

Номер провадження2-в/205/20/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Данчула К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про відновлення втраченого судового провадження,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 сформувала в системі «Електронний суд» вищевказану заяву, в обґрунтування якої зазначила, що 15 липня 2020 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя було видано судовий наказ №265/4483/20 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь. Згідно з відповіді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року, матеріали справи не вивезені та відсутня можливість ознайомлення з ними. Вказує, що у неї є копія судового наказу в електронній формі, підписана КЕП судді Костромітіної О.О. Зазначає, що звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження в зв`язку з тим, що на момент винесення судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь у неї була мала дитина ОСОБА_3 , якому було 3 роки, та вона не обізнана в юридичних питаннях, у неї не було часу і грошей звертатись до адвокатів про отримання від них кваліфікованої юридичної допомоги, також вона не знала, що мала отримати після винесення судового рішення судовий наказ у справі, який підлягав пред`явленню до виконання до виконавчої служби. Судовий наказ нею був втрачений. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну та окупацією міста Маріуполя вона була вимушена разом з сином переїхати жити за кордон. Рішення у справі було ухвалено Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області у справі №265/4483/20, а судовий наказ у цій справі був виданий 15 липня 2020 року, за яким наказується стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , на її користь на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. У зв`язку з неможливістю отримання судового наказу за місцем первинного розгляду справи вона звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження та просила суд відновити втрачене судове провадження у справі №265/4483/20, сформувати судовий наказ в електронній формі для подальшого пред`явлення до виконання.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 травня 2026 року відкрито провадження у справі з призначенням судового засідання.

Сторони у судове засідання не з`явились будучи повідомленими належним чином, будь-яких заяв про відкладення чи розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви та додані до нього копії документів, суд дійшов таких висновків.

Частиною 3 статті 493 ЦПК України розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.

Судом встановлено, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області знаходилась цивільна справа №265/4483/20 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Згідно з ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України встановлено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Як зазначено у ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 38 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року роз`яснено, що за правилами розділу IX ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Заявником разом із заявою про відновлення втраченого судового провадження було надано також копію судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області у справі №265/4483/20 від 15 липня 2020 року.

Частинами 1-3 ст. 3 ЗУ «Про доступ до судових рішень» передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає «Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», який затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18.

Згідно з пп. 6 п. 1 Розділу І вказаного порядку, електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.

Підпунктом 9 пункту 1 Розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень передбачено, що Єдиний державний реєстр судових рішень - державна інформаційна система, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів Реєстру та їх образів.

Пунктом 1 розділу ІІІ вищезазначеного Порядку визначено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.

Відповідно до п. п. 1, 2 розд. VI Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень Інформаційні ресурси Реєстру зберігаються у вигляді електронних даних, які за допомогою програмно-апаратних засобів можуть бути перетворені у візуальну форму. Електронні примірники судових рішень та окремих думок суддів є документами безстрокового зберігання.

Згідно з п. п. 1, 2 розділу IX вищевказаного Порядку повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру забезпечується за допомогою електронного кабінету виключно для авторизованих користувачів. Дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру надається, зокрема, суддям.

Відтак, шляхом здійснення повного доступу до інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень у відповідності до ЗУ «Про доступ до судових рішень» вдалося можливим отримати відомості щодо судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 липня 2020 року і ухвал Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 липня 2020 року та 27 липня 2020 року у справі №265/4483/20, оскільки вони перебувають у вищезазначеній системі.

Перебування судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень є достатнім для відновлення втраченого судового провадження в частині судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 липня 2020 року у справі №265/4483/20 (провадження №2-н/265/584/20), а відтак суд дійшов висновку про можливість відновлення втраченого судового провадження саме в частині судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 липня 2020 року і ухвал Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 липня 2020 року та 27 липня 2020 року у справі №265/4483/20, тому заява про відновлення втраченого судового провадження підлягає задоволенню саме в цій частині, а не в повній частині судового провадження, у зв`язку з чим заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 247, 258-261, 353, 354, 488-490, 493, 494 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про відновлення втраченого судового провадження задовольнити частково.

Відновити втрачене судове провадження в частині судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 липня 2020 року і ухвал Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 липня 2020 року та 27 липня 2020 року у справі №265/4483/20, згідно з тексту яких:

Справа № 265/4483/20

Провадження №2-н/265/584/20

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецькій області

СУДОВИЙ НАКАЗ

15 липня 2020 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Костромітіна Оксана Олександрівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

на підставі ст.ст. 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 88, 95-106, 367 ЦПК України, -

НАКАЗУЄ:

1. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

2. Допустити негайне виконання судового наказу в межах суми платежу аліментів за один місяць.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783,банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, одержувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, судовий збір у розмірі 210 (двісті десять) гривень 20 коп.

Суддя: Оксана Олександрівна Костромітіна

Відповідно до ч. 7 ст. 105 ЦПК України боржник має право звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів.

Судовий наказ набрав чинності "_"____202__ року.

Судовий наказ виданий "_"____202__ року.

Строк пред`явлення судового наказу до виконання в частині стягнення аліментів діє протягом усього періоду, на який присуджені аліменти.

Строк пред`явлення судового наказу до викоання в частині стягнення судового збору - три місяці.

Суддя: Оксана Олександрівна Костромітіна

Справа № 265/4483/20

Провадження № 2-н/265/584/20

У Х В А Л А

17 липня 2020 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Костромітіна О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И Л А:

До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу, в якій заявниця просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття та витрати на правничу допомогу, а саме за складання заяви про видачу судового наказу у розмірі 1000,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України встановлено, що у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

Відповідно ч.3 ст.165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємоповязані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Заявницею заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 гривень, за якою не може бути видано судовий наказ, оскільки зазначене не входить до переліку, визначеному ч.1 ст.161 ЦПК України, та вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює стягнення їх за правилами наказного провадження, а тому суддя, враховуючи права заявника на компенсацію вказаних витрат, вважає за необхідне відмовити у видачі вказаного судового наказу в частині вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

Керуючись статтями 137, 163, 165 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в частині вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О.Костромітіна

Справа № 265/4483/20

Провадження № 2-во/265/56/20

У Х В А Л А

27 липня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря Булгакової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому наказі,

В С Т А Н О В И В :

15.07.2020 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя видано судовий наказ №265/4483/20 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

23.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про виправлення описки в судовому наказі від 15.07.2020 року, якою просила виправити описку допущену в прізвище дитини, а саме « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_7 ».

Згідно зі ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне внести відповідне виправлення до тексту судового наказу від 15.07.2020 року по справі № 265/4483/20.

На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Виправити описку в судовому наказі Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 15 липня 2020 року по справі № 265/4483/20 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, зазначивши в тексті судового наказу прізвище дитини « ОСОБА_7 » замість невірно зазначеного « ОСОБА_6 ».

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом п`ятнадцяти днів, з дня підписання її суддею.

Суддя О.О. Костромітіна

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя: Т.П. Терещенко

.