Ухвала суду № 136823280, 26.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/19129/25

Номер провадження2/205/1633/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рік м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.

за участю секретаря судового засідання Шеремет В.Л.

в ході розгляду заяви про відвід судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіної О.О. у цивільній справі № 205/19129/25 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Довженко Валерій Іванович, до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дії щодо перерахування коштів, стягнення безпідставно набутих грошей,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіної О.О. перебуває вищевказана цивільна справа. Адвокат Довженко В.І., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав до суду заяву про про відвід судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіної О.О. у справі № 205/19129/25, оскільки суддя не може розглядати справу і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Текст ухвали від 19.03.2016 року про відмову у забезпеченні позову підтверджують наявність таких обставин. Суддя Костромітіна О.О., відмовляючи у накладенні арешту на кошти, фактично легалізувала дії виконавця Мануїлової Н.В., яка 12.03.2026 року о 19:56 вивела 148128,46 гривень із депозиту ДВС на рахунок Полтавської І.В. Суддя проігнорувала цей «часовий парадокс», який має ознаки кримінального злочину, та вказала в ухвалі, що «реальної загрози невиконання рішення немає». Це твердження є абсурдним, оскільки кошти вже вибули з - під контролю держави на рахунок особи, яка зареєстрована в окупованому Маріуполі. Суддя проігнорувала імперативну норму пункту 10-2 розділу Х111 Закону «Про виконавче провадження», яка забороняє будь-які стягнення в Маріуполі. Систематичне ігнорування судом цієї заборони в тексті ухвали свідчить про сформовану обвинувальну позицію щодо позивача, що згідно з Бангалорськими принципами є прямою підставою для відводу. Таким чином, підставою для відводу є не «незгода з рішенням», а те, що зміст рішення підтверджує особисту зацікавленість суду у сприянні відповідачу та третій особі у виведенні коштів. Це є порушення принципу рівності сторін та права на справедливий суд, що виключає дію обмежень, передбачених ч.4 ст. 36 ЦПК. Окремою та самостійною підставою, що свідчить про упередженість судді Костромітіної О.О. та її «процесуальну сліпоту» в інтересах відповідача, є ігнорування судом факту прихованого отримання дублікату виконавчого листа під час розгляду справи. Державний виконавець лише 18.02.2026 року отримав ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа № 265/8389/18, ці відомості були відомі на момент винесення ухвали від 19.03.2026 року. Цей юридичний факт є прямими доказом, що протягом 2024-2025 років відповідач здійснював примусове стягнення коштів з ОСОБА_1 за повної відсутності виконавчого документу. Суддя Костромітіна О.О. проігнорувала той засадничий факт, що видача дубліката за відсутності відновлення втраченого судового провадження є юридично нікчемною. Суддя, будучи обізнаною про ці обставини з тексту позову та заяви про забезпечення позову, не дала їм жодної оцінки, чим фактично підтвердила свою участь у легітимізації дій виконавця. За таких обставин об`єктивність судді повністю знищена. На підставі викладеного просив суд задовольнити заяву про відвід судді Костромітіної О.О. у справі № 205/19129/25.

Адвокат Довженко В.І. надав суду заяву про розгляд заяви про відвід на підставі наявних у матеріалах справи письмових доводів, які позивач та його представник підтримують у повному обсязі.

Суд, надавши оцінку доводам, викладеним у заяві про відвід, дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі «Білуха проти України»).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Суд зауважує, що вищенаведеною сталою практикою ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

За змістом заяви про відвід судді вбачається, що адвокат Довженко В.І. не згоден з процесуальним рішенням судді - ухвалою про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову від 19.03.2026 року.

В керівних роз`ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року в п. 10 зазначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що, обставини, покладені в основу заяви про відвід судді Костромітіної О.О., не свідчать про існування підстав, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, тому суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, і заява про такий відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому, заява про відвід підлягає передачі на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Довженко Валерія Івановича, який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіної Оксани Олександрівни у справі № 205/19129/25, визнати необґрунтованою.

Заяву адвоката Довженко Валерія Івановича, який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіної Оксани Олександрівни у справі № 205/19129/25 передати до канцелярії Новокодацького районного суду міста Дніпра для визначення судді для розгляду заяви про відвід, визначенному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Костромітіна

.