Рішення № 136822965, 26.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/122/26

2/212/2158/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Попик С.Д., в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Покровської районної в місті ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Федько Н.Б., звернулась до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із даним позовом, посилаючись на те, що позивач з 11.08.2012 р. по 20.08.2015р. перебувала у шлюбі з відповідачем. 20.08.2015р. Центрально- Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було ухвалено рішення по справі № 216/3439/15-ц яким шлюб розірвано. Від спільного шлюбу позивач та відповідач мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактичні шлюбні відносини позивача з відповідачем припинені із жовтня 2014 року. Ще під час спільного проживання відповідач ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню сина, не надавав кошти на утримання дитини, у зв`язку з чим, позивач у 2014 році звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на дитину. Станом на грудень 2025 року відповідач взагалі не спілкується із сином, не цікавиться його життям, не відвідує його вдома, не відвідує батьківські збори в шкільному закладі та має заборгованість із сплати аліментів. Тобто Відповідач повністю самоусунувся від реалізації своїх батьківських прав та від виконання своїх батьківських обов`язків. Місце знаходження відповідача невідоме. Враховуючи викладене, представник позивачки просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина.

Ухвалою від 19.01.2026р. відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 18.03.2026р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судове засідання 26.05.2026р. не з`явились. Від позивача надійшло клопотання, заява про розгляд справи у відсутності її та позивача, на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судові засідання 18.02.2026р., 18.03.2026 14.04.2026р., 27.04.2026р. 26.05.2026р. відповідач не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, своєю заявою просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Наявних у справі матеріалів достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновків про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 дійсно є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого видано Центрально- Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровської області 12.06.2013р.

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади малолітній ОСОБА_3 зареєстрований за однією адресою із своєю матір`ю - позивачем в справі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

Судом встановлено, що рішенням Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.08.2015р. в цивільній справі № 216/3439/15-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2015р. в справі № 216/7750/14-ц з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 29.10.2014р.

Як вбачається з довідки Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 13.11.2025р. № 332562, відповідач ОСОБА_2 має заборгованість із сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина за період з 01.05.2025р. по 31.10.2025р. в сумі 23460,00 грн., у зв`язку з чим відомості про відповідача внесено до Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 21.11.2025р., складеного комісією служби у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, малолітній ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір`ю - ОСОБА_1 та бабусею - ОСОБА_4 . За висновком членів комісії для малолітнього ОСОБА_3 створені належні умови для життя, навчання, виховання та розвитку.

Згідно із характеристиками малолітнього ОСОБА_3 за місцем навчання та КЗПО «ЦДЮТ «Орфей» КМР, мати - ОСОБА_1 забезпечує належне виховання, розвиток та навчання дитини, бере активну участь у житті школи, підтримує зв`язок з педагогами, створює сприятливі умови для особистого розвитку дитини, батько - ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не бере участь у вихованні та розвитку сина, у навчальних закладах не з`являвся.

В матеріалах справи мається заява-свідчення, відповідно до якої свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є сусідами позивача в справі, підтвердили той факт, що батько малолітнього ОСОБА_3 тривалий час не з`являється за місцем проживання дитини, відповідно не бере участь у вихованні сина і взагалі не цікавиться його життям.

Як вбачається з інформації військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2025р. № 8131/28581, ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину, у зв`язку з чим на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 20.04.2025р. № 110 нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 не проводиться.

Також судом досліджено висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 30.04.2026р. № 337 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 . Відповідно до зазначеного висновку, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, з сином не спілкується, не цікавиться його життям, не бере участь у вихованні та розвитку сина, що може бути підставою для позбавлення його батьківських прав. Більш того, відповідно до пояснень малолітнього ОСОБА_3 від 26.03.2026р., дитина не заперечує проти позбавлення батька батьківських прав, оскільки не спілкується з ним з 2022 року. Проте, спеціалістами служби у справах дітей встановлено, що ОСОБА_2 з 2022 року не проживає за останнім відомим місцем реєстрації, встановити його місце знаходження не представляється можливим, у зв`язку з чим орган опіки та піклування виконкому Покровської районної у місті ради позбавлений можливості надати об`єктивний висновок щодо позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його малолітнього сина.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У ч.7 ст.7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ст.9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За змістом ст.18 Конвенції, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 27 Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ч.ч.2,4 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення п.2 ч.1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно із п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною 4 ст.19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.5 ст.19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст.19 СК України).

Отже, неможливість надати органом опіки та піклування висновку в таких справах, зокрема, у зв`язку з неможливості встановити місце фактичного перебування відповідача, не означає неможливості розгляду та вирішення спору судом. Протилежний підхід є рівнозначним відмові в доступі до правосуддя, що суперечить положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2023 року по справі № 523/19706/19.

За таких обставин суд оцінює висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 30.04.2026р. № 337 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 у сукупності із іншими доказами.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією.

Згідно з частиною першою ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач в повному обсязі ухиляється від обов`язків по вихованню та утриманню дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, що достовірно встановлено в судовому засіданні.

Позбавлення батьківських прав відповідача в судовому порядку в даному випадку скасовує лише правовий зв`язок між ним та його дитиною, підтвердивши відсутність фактичного духовного зв`язку між батьком та дитиною.

Враховуючи вищевикладене, позові вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Покровської районної в місті ради, Код ЄДРПОУ: 34489120, адреса: 50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Гордієнка Костя, буд. 2.

Повний текст рішення суду складено 26.05.2026 року.

Суддя: Р. В. Дехта