Рішення № 136821596, 01.05.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 545/381/26

Номер провадження 2/525/335/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 травня 2026 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У лютому 2026 представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" Пуха Н.С. звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області через систему "Електронний суд" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 травня 2025 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" і ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "ФК"АБЕКОР" укладено електронний кредитний договір № 1795763. Згідно п. 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 15000,00 грн. Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надав кредит в сумі 15000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 07 серпня 2025 (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці (графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до кредитного договору. Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України. Відповідно до п. 4.1 строк договору можу бути продовженим за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором, на підставі правочину, що укладається між сторонами. Кредитний договір та додаток № 1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором "d37699". Відповідно до квитанції про сплату № 20228-1363-218974450 20.05.2025 на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі 15000,00 грн., що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 20.05.2025 об 08:08:24. Відповідно до п.1.3.2 кредитного договору періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 30 дн.; 2-й платіж через 50 днів. 17 червня 2025 відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 1795763 від 20 травня 2025 на часткову зміну п. 1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту: 05 вересня 2025. У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 15000,00 грн. тіло кредиту та 11880,00 грн. нараховані проценти.

Враховуючи вищевикладене, кредитодавець просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1795763, а саме: тіло кредиту в розмірі 15000,00 грн., нараховані проценти в розмірі 11880,00 грн., що разом становить 26880,00 грн. та судові витрати, які стосуються судового збору, витрат на професійну правову допомогу та витрат за відправленні документів відповідачу.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 11.02.2026 цивільну справу № 545/381/26 передано до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області за підсудністю (а.с. 48-49).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.03.2026 цивільну справу № 545/381/26 передано до Великобагачанського районного суду Полтавської області за підсудністю (а.с. 55-56).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 цивільну справу № 545/381/26 передано на розгляд судді Ячалу Юрію Івановичу (а.с. 63).

Ухвалою суду від 06.04.2026 по справі відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а.с. 66).

В судове засідання представник позивача не з`явився, в резолютивній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника банку, за наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (зворотній а.с. 8).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився (а.с. 75), заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, відзив до суду не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 20.05.2025 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" уклали електронний кредитний договір №1795763, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Абекор" надало відповідачу кредит на суму 15000,00 грн., строком до 07 серпня 2025 на 80 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування акційної процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Базова процентна ставка 0,9900% в день; основна процентна ставка 0,9900% в день; акційна процентна ставка 0,9900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 2438,45 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 20197,50 грн. (зворотній а.с. 33, а.с. 34-41).

Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб сайті в мережі Інтернет https://firstcredit.com.ua підписаний ним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" (а.с. 41).

Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України (а.с. 35).

Згідно з п. 4.1 вищевказаного договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються кредитором, публікуються на сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами (зворотній а.с. 35).

Додаток № 1 до кредитного договору № 1795763 від 20 травня 2025 містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит та погоджений сторонами договору (зворотній а.с. 41, а.с. 42).

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано відповідачем ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором "d37699".

У анкеті клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС), зазначено відомості про відповідача як клієнта: прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , контактні дані: мобільний телефон НОМЕР_3 ; email: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тощо (а.с. 19-20).

У Log file, що уявляє собою довідку щодо дій позичальника за кредитним договором № 1795763 від 20.05.2025, зазначено такі дані: позичальник - ОСОБА_1 ; номер телефону - НОМЕР_3 та зазначено дії відповідача як позичальника, спрямовані на укладення кредитного договору (а.с. 17).

17 червня 2025 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 1795763 від 20 травня 2025, яку було підписано електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" (а.с. 29).

У п. 1 додаткової угоди зазначено, що сторони домовились продовжити строк кредиту на 80 днів, у зв`язку з чим погодили внести зміни до договору на часткову зміну п. 1.3 договору та додатку 1 до договору. Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення) з кінцевим терміном повернення кредиту: "05" вересня 2025. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів в період пролонгації (продовження) визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору (з урахуванням всіх змін, що погоджені сторонами). Кількість платежів в період пролонгації - 2 платежі. Періодичність сплати платежів в період пролонгації: 1-й платіж через 30 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за днем укладення цієї додаткової угоди та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати цього платежу). 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати цього платежу). Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 у межах нового строку кредиту застосовується розмір процентної ставки: основна процентна ставка - 0,99 % у день, застосовується протягом періоду пролонгації (продовження) (а.с. 29).

З квитанції до платіжної інструкції № 20228-1363-218974450 вбачається, що 20.05.2025 ТОВ "ФК"АБЕКОР"; здійснило переказ грошових коштів у сумі 15000,00 грн.; призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ "ФК"АБЕКОР"; отримав ач: ОСОБА_1 (а.с. 30).

Відповідно до інформації ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" успішно виконано операцію за такими реквізитами: ID платежу - 1609586369; сума - 15000; валюта - UAH; дата прийняття - 20.05.2025 8:08; номер замовлення - dca217be-e5f1-47eб-bd69-42d00a3fc177; номер картки - НОМЕР_4 ; статус - успіх (а.с. 21).

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору від 20 травня 2025 № 1795763 ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором у розмірі 26880,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15000,00 грн. та заборгованості за відсотками 11880,00 грн. (а.с. 28-29).

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як ст. 625, ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що підписавши кредитний договір та додаткову угоду до кредитного договору за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та підтверджує, що повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил надання кредиту, що свідчить про волю відповідача на укладення такого договору.

Доказів, що спростовують висновки суду, стороною відповідача до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю в сумі 26800,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: договір про надання правової (правничої) допомоги № 22122025 від 22.12.2025 (а.с. 13-15), копію ордера на надання правничої допомоги (а.с. 16), акт приймання-передачі наданих послуг від 30 січня 2026 (а.с. 18) та рахунок № 1795763 від 28 січня 2026 (а.с. 43), за змістом яких сторони погодили, що сума витрат, за надання послуг по справі становить 10000,00 грн.

За вказаних вище обставин на підставі зібраних у справі доказів суд приходить до переконання, що стороною позивача в силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України доведено реальність витрат на правову допомогу, розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що об`єктивно вбачається з матеріалів справи та розцінюється судом, як достатніми підставами для розподілу судових витрат.

Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази про понесення ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи є достатніми, допустимими і достовірними.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 133,50 грн. витрат на відправку примірників процесуальних документів відповідачу. На підтвердження таких витрат надав копію квитанції № 1923563 від 30.01.2026 на суму 133,50 грн., копію опису вкладення у поштове відправлення, копію накладної № 1623563 (а.с. 27). Такі витрати позивача здійсненні на виконання ч. 7 ст. 43, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, пов`язані зі вчиненням дій, необхідних для розгляду справи, та підлягають стягненню у відповідності до положень ст. 140 ЦПК України у розмірі, що документально підтверджений, - 133,50 гривень.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12795,90 грн. понесених судових витрат (2662,40 грн. сплачений судовий збір + 10000,00 грн. правнича допомога + 133,50 грн. витрати на відправку процесуальних документів відповідачу).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР", місцезнаходження юридичної адреси: вулиця Костянтинівська, будинок 75, прим. 601 А, місто Київ, Подільський район, 04080, ідентифікаційний номер юридичної особи 39287145, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР", ідентифікаційний номер юридичної особи 39287145, заборгованість за кредитним договором № 1795763 від 20 травня 2025 в сумі 26880,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР", ідентифікаційний номер юридичної особи 39287145, судові витрати в сумі 12795,90 грн. (дванадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 90 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 25.05.2026 року.

Суддя Ю.І. Ячало