Ухвала суду № 136821286, 20.05.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/503/26

Провадження № 2-з/366/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н.П.,

розглянувши заяву представника позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» Сластнікової Людмили Вадимівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

в с т а н о в и в:

У провадженні Іванківського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на рахунках у банківських та фінансових установах, у межах суми 3000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач тривалий час не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором, має інші судові спори та виконавчі провадження, а тому існує ризик невиконання майбутнього рішення суду.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

У постанові від 04.09.2020 №200/12227/17 Верховний Суд вказав, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У правовій позиції Великої Палати Верховоного Суду, викладеній у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/2022 зазначено, що як характер спору (майновий або не майновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушення прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен пересвідчитися у наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а також забезпечити баланс інтересів сторін та інших учасників процесу.

Саме лише посилання на наявність заборгованості, тривале невиконання договірних зобов`язань чи існування інших судових спорів не є безумовною підставою для забезпечення позову.

У поданій заяві представником позивача не наведено належних та достатніх доказів існування реальної та безпосередньої загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Доводи заяви про можливість перерахування або зняття відповідачем коштів із рахунків мають характер припущень та не підтверджені жодними належними доказами.

Крім того, наявність виконавчих проваджень або інших судових справ щодо відповідача сама по собі не свідчить про існування реальної загрози невиконання судового рішення у даній справі.

Суд також враховує, що заявник просить накласти арешт на всі рахунки відповідача у банківських та фінансових установах, не надавши доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на приховування, відчуження чи виведення активів.

Фактично подана заява ґрунтується на припущенні про можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду в майбутньому, що саме по собі не може бути достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, суд враховує відсутність належного обґрунтування необхідності забезпечення позову саме у межах 3000 грн при загальній ціні позову 13800 грн, що свідчить про суперечливість наведених заявником доводів щодо існування ризику невиконання можливого рішення суду.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149153, 258261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Наталія СЛОБОДЯН