Ухвала суду № 136821244, 25.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"25" травня 2026 р. Справа № 363/1501/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши матеріали цивільної справи №363/1501/26 та вирішуючи питання про прийняття позовної заяви і відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача адвокатом Ярмоловичем О.Є. подано вказану вище позовну заяву, у якій просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, що зареєстрований 22.06.2016 Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №756.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026, справу №363/1501/26 було передано до провадження судді Шубочкіній Т.В.

На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, судом здійснено запити до Вишгородської міської ради Київської області та до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, як органів реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача, щодо надання інформації про його зареєстроване місце проживання (перебування).

Згідно інформації, наданої Вишгородською міською радою Київської області та Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у

м. Києві та Київській області, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий 27.05.2024 з реєстрації за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідно до розпорядження керівника апарату Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2026, справу №363/1501/26 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 24.03.2026 № 470/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відряджена до Вишгородського районного суду Київської області) у зв`язку із поданням заяви про відставку».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026, справу передано до провадження судді Лукач О.П.

Так, після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у період з 19.07.2012 по 27.05.2024 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Також судом встановлено, що за вказаною адресою, у період з 15.07.2016 по 27.05.2024, була зареєстрована також позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . Таким чином, ні позивач ні відповідач не зареєстровані за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно відомостей щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКППО НОМЕР_1 , у період з 08.04.2022 по 20.06.2022 проживав за адресою: АДРЕСА_2 , маючи статус

«14 повернення до покинутого місця постійного проживання».

У зв`язку із встановленими обставинами, з метою недопущення порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду даної справи, усунення сумнівів щодо можливості, у даному випадку, застосування положень частини дев`ятої, десятої статті 28, частини десятої статті 187 ЦПК України і недопущення порушення прав відповідача, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.05.2026 витребувано від Міністерства соціальної політики України та Державної міграційної служби України інформацію про зареєстроване місце проживання/перебування (фактичне або повідомлене) відповідача.

У відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 12.05.2026, зазначено, що за наявними даними ДПС, місце проживання ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 27.05.2024 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

16.05.2026 до суду надійшла відповідь від Міністерства соціальної політики України, у якій зазначено, що відповідно до відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 13.05.2026, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) був зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 п. 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно із пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 року включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до п. 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до п. 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Разом із цим, згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. Положеннями частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.

Таким чином, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що справа не підсудна Вишгородському районному суду Київської області та підлягає передачі за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Згідно із статтею 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою, третьою статті 23 ЦПК України.

Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Судом встановлено, що актуальним зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як внутрішньо переміщеної особи, є адреса: АДРЕСА_2 . На вказану територію зареєстрованого місця перебування відповідача поширюється територіальна юрисдикція Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Правило загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.

Враховуючи правило загальної підсудності, встановлене частиною першою статті 27 ЦПК України, дана позовна заява має розглядатися судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, та не підпадає під випадки альтернативної (стаття 28 ЦПК України) чи виключної підсудності (стаття 30 ЦПК України).

Частиною дев`ятою статті 187 ЦПК України визначено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Виходячи з аналізу положень ЦПК України, в силу вимог статей 27, 31 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність направлення цивільної справи для розгляду за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, а саме до Ковельського міськрайонного суду Волинської області, оскільки Вишгородський районний суд Київської області не є судом, повноважним згідно закону, на розгляд даної справи та розгляд справи призведе до порушення прав учасників провадження на справедливий судовий розгляд.

Керуючись статтями 4, 27, 30, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області (вулиця Незалежності, 15, Ковель, Волинська область, 45000).

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач