Рішення № 136820206, 25.05.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., представника заявника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України про встановлення факту, що має юридичне значення -,

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника звернулася до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що у зв`язку з втратою паспорта громадянина срср зразка 1974 року та подальшим тяжким фінансовим станом заявник ОСОБА_3 не звернулась вчасно за отриманням паспортного документу та встановленням її належності до громадянства України. Просила встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_3 .

У судовому засіданні заявниця і її представаник заяву пітримали в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судовому засіданні заяву не визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, допитавши свідків та дослідивши письмові докази по справ суд вважає, що заяву необхідно задовольнити повністю.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявниці для отримання паспорту громадянина України.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.07.2025 виданого відділом ДРАЦС у місті Суми Східного МУМЮ(повторно) ОСОБА_4 ( на даний час ОСОБА_5 ) народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Суми, Сумської області ( а.с.6)

Відповідно до копії заяви про видачу паспорту ОСОБА_4 зверталася до компетентного органу для отримання паспорту у зв`язку з досягненням 16 років ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.7)

Згідно відомостей про місце проживання особи виданої Управлінням «ЦНАП у м.Суми» Сумської МР № 14.03-08/342799 від 25.08.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 05.08.1988 по 05.11.1999 рік ( а.с.8).

Згідно довідки № 03.01/237 від 14.08.2025 року виданої КУ Сумської обласної ради Сумського геріатричного пансіонату для ветеранів війни та праці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно працювала за основним місцем роботи в Сумському пансіонаті ветеранів війни та праці на посаді санітарки-палатної з 24.04.1989 по 29.09.1089 р.р. ( а.с.9-12).

Згідно довідки № 273 від 18.07.2025 року виданої КУ Сумська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 20 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно працювала на посаді прибиральника службових приміщень з 08.02.1993 ро 01.10.1998 р. ( а.с.17).

24 грудня 1993 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 втупила у шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після реєстрації шлюбу заявниці було присвоєно прізвище ОСОБА_5 ( а.с.18-20)

Згідно довідки Н.Сироватської сільської ради Сумського району № 267 від 17.12.20225 року ОСОБА_3 не зареєстрована, але проживає за адресою АДРЕСА_2 ( а.с.21)

Зі слів заявниці вона мала паспорт громадянина срср зразка 1974 року та в подальшому його втратила.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що з заявницю ОСОБА_3 ходили разом у школу 20 у м.Суми і на даний час продовжують спілкуватися. Анжеліка проживала на АДРЕСА_3 з батьками, братами та сестрою до 1995 року. У неї є дитина 1995 року народження. У 1991 році заявниці працювала і в школі і в пансіонаті. Зараз вона проживає сама у с.Гірне, територію України вона не залишала.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_3 її кума. Вони проживали в одному будинку на АДРЕСА_3 . Вона проживали з батьками, братами і сестрами до 1999 року всі разом. Потім спілкування припинилося.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

Тому в розумінні п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про громадянство України» заявниця є громадянкою України, оскільки на момент проголошення незалежності України постійно проживала на території України.

Відповідно до п.п. «в» п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) (надалі - Порядок № 215) для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

У пункті 44 Порядку № 215 встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Стаття 1 Закону України «Про громадянство України» дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Згідно п п. а, б п. 7 Порядку № 215 встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту, які проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 р. або 13.11.1991 р.

Посилання представника заінтересованої особи на те що з наданих доказів не підтверджується перебування заявниці на території України з 29.09.1989 року по 08.02.1993 року, суд не бере до уваги, оскільки це спростовується іншими письмовими доказами по справі та поясненнями свідків.

Таким чином, наданими до суду документами та показами свідків достовірно підтверджується факт постійного безперервного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на території України, а тому суд вважає, що заява обґрунтована та є всі підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_6 задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко