Ухвала суду № 136819966, 26.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17072/13-ц

Номер провадження № 6/521/627/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року

Хаджибейського районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Бобуйок І.А.,

секретаря судового засідання Литвиненко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну сторони виконавчого провадження, первісний стягувач публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», боржник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інша особа: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшла заява ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» щодо заміни сторони виконавчого провадження. В зазначеній заяві заявник просить суд: замінити вибулого стягувача: публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» на правонаступника - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у виконавчих листах виданих в межах цивільної справи № 521/17072/13-ц.

20.05.2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Малиновського районного суду м. Одеси, справу розподілено судді Хаджибейського районного суду м. Одеси Бобуйку І.А.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що дана заява не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Крім того, під час розгляду питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, суди мають керуватися, зокрема, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Ст. 9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і все, що з неї витікає, є частиною законодавства України і має застосовуватися нарівні із законами, прийнятими урядом. Це, зокрема, продиктовано пп. «Ь» п. З ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, учасником якої є Україна, та відповідно до якого поряд із нормами міжнародного договору обов`язково треба використовувати подальшу практику застосування договору, який встановлює угоду учасників щодо його тлумачення.

Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: «Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків (...), має право на справедливий (...) розгляду продовж розумного строку (...) судом, встановленим законом», а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвениії.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Згідно вимог ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 січня 2014 року у справі № 521/17072/13-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Комерційний банк «Надра» заборгованість у розмірі 47703,16 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 381291,36 грн.. Також стягнуто судовий збір у розмірі 3441 грн.. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.10.2014 заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 січня 2014 року скасовано. Ухвалено по справі нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором «Автопакет» № 224/МК/2007-840 від 17.09.2007 року задовольнити. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» № 224/МК/2007-840 від 17.09.2007 року у розмірі 47703,16 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 381291,36 грн..та судові витрати у розмірі 5268 грн., а саме по 2634 грн. з кожного.

01.12.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист строком пред`явлення виконавчого листа до виконання до 22.10.2015 року, тобто на 1 рік.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», згідно з договором № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, відступило права вимоги на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

Згідно додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № GL48N718070_ blank від 05.08.2020 року, ПАТ «КБ «НАДРА» відступило, а ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло права вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 224/МК/2007 840 від 17.09.2007 року.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», згідно з Договору № GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги від 17.08.2021 року, відступило права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ: 43115064.

На підставі вищезазначеного договору ТОВ «Брайт Інвестмент» є правонаступником та новим кредитором. Згідно додатку № 1 до договору № GL48N718070_ blank_08 про відступлення прав вимоги від 17.08.2021 року, ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» відступило, а ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло права вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 224/МК/2007 840 від 17.09.2007 року.

Підставою для заміни сторони у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває прав первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України, визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод, та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Частина 1 ст.18 ЦПК України закріпила, що рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зважаючи на викладене - звернення з заявою про заміну стягувача - це не лише обов`язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Згідно ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425, якщо заява про заміну сторони подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, визначивши, що у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

У постанова Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає й підстав для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва.

Окрім цього, 14 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 1519/2-1141/11, провадження № 61-4323 св 22 (ЄДРСРУ № 106264415) наголосив, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом.

Ураховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув 22.10.2015 року, докази вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду відсутні, суд вважає заяву про заміну сторони виконавчого провадження такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. В ухвалі суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Керуючись ст. 15, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 512 -514ЦК України, 11, 81, 247, 260-263, 442, 443 ЦПК України, СУД

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну сторони виконавчого провадження, первісний стягувач публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», боржник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інша особа: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: