Рішення № 136819368, 26.05.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/340/26

Провадження 2/681/532/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 15200 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 13.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 91455583, за умовами якого відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000,00 грн.

01.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Позика» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором № 91455583 від 13.06.2021.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 15200 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн; заборгованість за відсотками становить 7200 грн.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, однак відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищевказаним договором та судові витрати.

Згідно з ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи (а.с. 50).

Відповідачу копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем 12.03.2026 (а.с. 31, зворот).

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом 07.04.2026 за його зареєстрованим місцем проживання. Поштовий конверт повернувся на адресу суду 24.04.2026 з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою, при цьому відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.

ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, яка викладена в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 91455583 від 13.06.2021, згідно з умовами якого визначено, що сума кредиту складає 8000,00 грн (а.с. 15-20).

Основні умови договору: процентна ставка - 3 %; строк дії договору 30 днів з 13.06.2021 по 13.07.2021; загальна сума процентів 7200 грн (1080 %).

Відповідно до п. 4.1 Договору видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 13.07.2021, шляхом перерахування відповідної суми на рахунок товариства.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «920272», що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025 (а.с. 14).

Грошові кошти в сумі 8000,00 грн TOB «ФК «Ірбіс» були перераховані 13.06.2021 на вказану відповідачем карту № НОМЕР_1 , що стверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про переказ коштів № 3152 251023172302 від 23.10.2025 (а.с. 30).

Як вбачається з виданого TOB «ФК «Ірбіс» розрахунку заборгованості за договором фінансового кредиту № 91455583, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 15200 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн, заборгованість за відсотками становить 7200 грн (а.с. 34).

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладений Договір факторингу №01092025/01 (а.с. 24-28), згідно з умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 91455583 від 13.06.2021, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 (а.с. 9), витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 (а.с. 12).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 91455583 від 13.06.2021, що укладений між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем, сума заборгованості за яким становить 15200 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 7200,00 грн.

Як вбачається із копії платіжної інструкції № 6054383 від 02.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» провів на рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс» оплату згідно з договором факторингу №01092025/01 в сумі 3490472 грн 17 коп (а.с. 32).

Таким чином, згідно з договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №91455583 від 13.06.2021 у сумі 15200 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та вимогам до кредитних договорів.

Як вбачається із матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, ТОВ «ФК «Ірбіс» було перераховано на картковий рахунок відповідача кошти в загальному розмірі 8000 грн. Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів з боржника.

Відповідач уклав договір добровільно, з власної волі, погодившись на його умови та підтвердив, що умови договору є йому зрозумілими.

ОСОБА_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, викладених в позовній заяві обставин належними та допустимими доказами не спростував, власного розрахунку заборгованості не надав.

Встановлено, що у зв`язку з порушенням умов кредитного договору № 91455583 від 13.06.2021 відповідач допустив заборгованість в розмірі 15200 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн; заборгованість за відсотками становить 7200 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 91455583 від 13.06.2021 в сумі 15200 грн 00 коп. доведена та підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «Фінансова компанія «Позика» судові витрати в сумі 2662,40 грн судового збору.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі в сумі 5500 грн, підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 (а.с. 21-23); додатковою угодою № 91455583 від 16.02.2026 до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 (а.с. 29); детальним описом робіт (наданих послуг) робіт (а.с. 13), актом надання послуг № 91455583 на підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 16.02.2026 (а.с. 10), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 35-36).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витарт на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 91455583 від 13.06.2021 в сумі 15200 (п`ятнадцять тисяч двісті) грн 00 коп., яка складається з: 8000 грн борг за тілом кредиту, 7200 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та на витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1 м.Бровари Київська область, поштовий індекс 07406;

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 26.05.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК