Ухвала суду № 136818814, 04.05.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/616/26

Провадження № 2/450/1310/26

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

04 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Цап О. Р.

третьої особи ОСОБА_2

представника позивача за довіреністю ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, Садівниче товариство «Будівельник», ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації, зобов`язання внести зміни, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, Садівниче товариство «Будівельник», ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації, зобов`язання внести зміни, в якому позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю державний акт серія II-ЛB № 064573 дата видачі 29 грудня 2002 року, орган видачі Вовківська сільська рада народних депутатів, село Вовків, Пустомитівського району Львівської області, виданий на ім?я ОСОБА_5 ; визнати недійсним виданий на ім?я ОСОБА_1 як похідний від незаконного акта, державний акт на право власності Серія ЯИ № НОМЕР_1 виданий Пустомитівським районним відділом державного земельного кадастру, дата видачі 09 грудня 2009 року; визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4623681800:11:000:0335; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4623681800:11:000:0335 у Державному земельному кадастрі; зобов?язати ГУ Держгеокадастру у Львівській області внести відповідні зміни до ДЗК; стягнути судові витрати з відповідачів.

02.03.2026 року провадження у справі відкрито.

ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні 30.04.2026 заявила клопотання про здійснення представництва інтересів позивача ОСОБА_6 як фізичної особи на підставі довіреності.

Представник відповідача ОСОБА_7 заперечила проти задоволення зазначеного клопотання, посилаючись на те, що дана справа не відноситься до категорії малозначних, а відтак представництво інтересів учасників справи у такій категорії спорів може здійснюватися виключно адвокатом.

Відповідач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника та також заперечив проти задоволення клопотання ОСОБА_3 .

Третя особа ОСОБА_2 клопотання підтримав та просив суд надати ОСОБА_3 можливість здійснювати представництво інтересів позивача ОСОБА_6 на підставі генеральної довіреності.

Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились.

Заслухавши думку присутніх сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

На підтвердження своїх повноважень, ОСОБА_3 у розпорядження суду надала довіреність від 19.03.2026 року, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Голубенком О. І. та зареєстровану в реєстрі за № 62.

Як вбачається з вимог ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 3ст.237 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат/або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Вимогами ст. 131-2 Конституції України передбачено, що незалежність адвокатури гарантується. Разом з тим, відповідно до пп.11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 132-1 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд, висловив свою позицію в постанові від 27 грудня 2018 року по справі №589/3937/17, де робить кілька висновків.

По-перше: суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду; по-друге: справа може бути визнана малозначною лише за постановлення ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних; по-третє: справа не може бути малозначною в силу закону, якщо серед позовних вимог наявні вимоги немайнового характеру.

Оскільки вищевказана цивільна справа відповідно до п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України не може бути визнаною судом малозначною, оскільки містить вимоги немайнового характеру, і розглядається в загальному позовному провадженні, відтак представником позивача у цій справі може бути виключно адвокат.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч.4 ст. 62 ЦКП України).

Під час підготовчого судового засідання 30.04.2026 року ОСОБА_3 не надано суду доказів про наявність у останньої статусу адвоката та не підтверджені її повноваження, як адвоката.

Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.

Відтак, положення Конституції України, які передбачають здійснення представництва іншої особи в суді виключно адвокатом залишаються незмінними.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_3 не надала належних документів на підтвердження повноважень у справі Немцевої І .О., тому вона не може бути допущена судом як представник позивача Немцевої І .О.

Керуючись ст. ст.13,43,48,49,51,58,60,189,196,197,198,214, 259-261 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

відмовити у залученні та допуску ОСОБА_3 в якості представника позивача Немцевої Ірини Олександрівни у цивільній справі № 450/616/26 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, Садівниче товариство «Будівельник», ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації, зобов`язання внести зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.05.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук