Рішення № 136818087, 20.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1856/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ,

представника третьої особи: Дубченко Т.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди, та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_5 , третя особа Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди.

В обґрунтування вказаного позову, зазначено, що 22.03.1996 року ОСОБА_6 було створене селянське (фермерське) господарство «Зелінченко Анатолій Петровича» та видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, яке 03 квітня 1997 року було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.

Відповідно до розділу 9 Уставу селянського (фермерського) господарства «Зелінченко Анатолія Петровича» членами селянського (фермерського) господарства були: ОСОБА_3 , - дружина голови фермерського господарства; ОСОБА_4 - син голови фермерського господарства.

З метою ведення фермерського господарства ОСОБА_6 було передано у власність земельні ділянки площею 2,7013 га з кадастровим номером 5122380800:01:003:0076 та земельна ділянка площею 2,3998 га з кадастровим номером 5122380800:01:003:0077, для ведення селянського (фермерського) господарства. З тих же підстав члену фермерського господарства ОСОБА_3 була передана у власність земельна ділянка площею 2,70 га., кадастровий номер № 5122380800:01:003:0078, для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності серії IV-ОД №065020 від 03 липня 1997 року.

З тих же підстав члену фермерського господарства ОСОБА_4 була передана у власність земельна ділянка площею 2,70 га., кадастровий номер 5122380800:01:003:0055 для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ОД №065019 від 03 липня 1997 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 успадкувано після смерті чоловіка ОСОБА_7 , земельні ділянки, що надані для ведення селянського (фермерського) господарства з кадастровими №№5122380800:01:003:0076, 5122380800:01:003:0077 та отримано свідоцтва про право на спадщину

13 січня 2016 року відповідно до протоколу загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства СФГ «Зелінченко А.І» ОСОБА_6 прийнято рішення про припинення товариства, шляхом ліквідації та протягом шести місяців було ліквідовано вказане підприємство.

За життя ОСОБА_6 тяжко хворів, у зв`язку з чим було прийнято рішення про позичення коштів у ОСОБА_5 .

У 2007 році чоловіком позивача було написано розписку про отримання 22000 гривень, а в 2011 році в отриманні 24000 гривень. При отриманні вказаних коштів, між сторонами було досягнуто домовленості, щодо повернення позичених коштів, шляхом передачі в користування ОСОБА_5 строком до 2015 року земельних ділянок, що рахувались за фермерським господарством, та передано останньому копії державних актів.

Будь яких строкових договорів оренди селянського (фермерського) господарства, ані ОСОБА_6 , ані члени товариства з ОСОБА_5 не укладали.

Після закінчення строку користування землею та виконання умов за розписками від 2007, 2011 р.р, позивач звернулась 15.07.2016 року з письмовим листом на адресу ОСОБА_5 з вимогою звільнити земельні ділянки фермерського господарства «Зелінченко А.П.» загальною площею 10,5 га., зазначивши, що з користувачем ніяких цивільно-правових угод не укладалось, а вразі неповернення вона буде змушена звернутися до судових органів.

В усному порядку від ОСОБА_5 , позивач дізналась, що останній відмовляється повертати земельні ділянки, мотивуючи це тим, що позивачі перед ним є боржниками та борг в цілому ще не повернуто.

З приводу протиправних дій ОСОБА_5 , 16.03.2017 року та 07.06.2017 року із заявами позивач зверталась до Ізмаїльської місцевої прокуратури.

Як зазначає позивач, її заяви скеровувались до Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області для розгляду.

Після виклику уповноваженими особами Кілійської поліції з цього приводу, вона дізналась про наявність нібито укладених строкових договорів оренди землі терміном в 49 років між нею та її чоловіком, а також сином.

На її вимогу були надані копії вищевказаних договорів з яких вона дізналась, що у вказаних договорах була відсутня дата їх укладання та підписи в договорах стоять не власників земельних ділянок.

На підставі вищевикладеного, позивачі з врахування уточнених вимог просять суд:

- усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою загальною площею 5,10 гектара, розташованої на території Десантенського старостинського округу Кілійської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області шляхом повернення ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки від ОСОБА_5 ;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди від 24.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;

- усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою загальною площею 2, 70 гектара, розташованої на території Десантенського старостинського округу Кілійської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області шляхом повернення ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки від ОСОБА_5 ;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 24 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , щодо земельної ділянки, загальною площею 2,70 гектара;

- усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною Ділянкою загальною площею 2,70 гектара, розташованої на території Десантенського старостинського округу Кілійської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області шляхом повернення ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки від ОСОБА_5 ;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 24 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , щодо земельної ділянки, загальною площею 2,70 гектара.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 10.10.2017 року, відкрито провадження по справі.

11.04.2023 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої зазначено, що відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_3 24.12.2007 року, вона отримала від ОСОБА_5 за 2,7 га - 5375 грн. в оплату за 1 пай землі, належний їй відповідно до державного акту на землю серія IV-ОД 065020.

Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 24.12.2007 року, він отримав від ОСОБА_5 за 5,10 га - 10750 грн. в оплату за 2 пая землі, належний йому відповідно до державних актів на землю серія IV-ОД 06502.

Згідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_4 24.12.2007 року, він отримав від ОСОБА_5 за 2,7 га - 5375 грн. в оплату за 1 пай землі, належний йому відповідно до державного акту на землю серія IV-ОД 065019.

Відповідно до умов даних розписок та спільної домовленості, яка була ще з 2007 року між ОСОБА_5 з одного боку, та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 і ОСОБА_4 з іншої сторони, відповідач викупив у всіх них земельні ділянки за обумовлену та визначену сторонами вартість. На підтвердження цього ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , уповноважили відповідача довіреностями, зареєстрованими в реєстрі № 7594,7595,7593 та посвідченими приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Децик Е.М. 26.10.2007 року, бути їхнім представником в у державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах та організаціях питаннями надання в оренду належних їм земельних ділянок з вказаними площами.

У зв`язку з тим, що оформити належним чином набуті права в 2007 році на вищевказані земельні ділянки Відповідач не міг з причини відсутності на той час законодавчого врегулювання вирішити питання набуття та відчуження земельних ділянок, за взаємною згодою на той момент було досягав добровільної згоди між власниками земельних ділянок та Відповідачем щодо укладення 3-х договорів довгострокової оренди строком на 49 років з обов`язковою реєстрацією договорів оренди в Кілійському районному відділі Одеської регіональної філії НДЗК. Вказані договори були укладені та зареєстровані в регіональній філії ЦДЗК у встановленому законом порядку, про що міститься відмітка в договорах.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, ще при житті ОСОБА_6 відносини з відповідачем ОСОБА_5 були більше ніж дружніми та відкритими. При житті ОСОБА_6 неодноразово звертався до ОСОБА_5 за допомогою у вирішенні побутових проблем, проблем щодо погашення взятих його сім`єю кредитних коштів та проблем зі здоров`ям. Зважаючи на наявність таких довірливих відносин між сторонами, жодне його прохання допомоги не залишало відповідача байдужим та було неодноразовою підставою для надання останньому грошових коштів, хоч і завеликих на той час, для вирішення його проблем. Так, відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 26.10.2007 року, ОСОБА_6 взяв у борг у ОСОБА_5 26.10.2007 року (2000 доларів США), в якості залогу віддав акти на приватну власність на землю на 10,5 га землі. Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 24.12.2007 року, останній взяв у борг у ОСОБА_5 24.12.2007 року (2000 доларів США). В даній розписці також зазначено, що заборгованість перед ОСОБА_5 у ОСОБА_6 немає. Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 14.09.2009 року, він отримав від ОСОБА_5 , 14.09.2009 року позику в розмірі (16000 гривень). За що зобов`язується віддати на 2010 і 2011 рік 30 га землі, яка знаходиться в його постійному користуванні для відшкодування позики. Даною розпискою ОСОБА_5 зобов`язався у 2010 і 2011 роках по врожаю дати по 1 тонні ячменю і по 1 тоні озимої пшениці - всього за 2 роки - 4 тони зерна. Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 19.07.2010 року, ОСОБА_5 дійсно погасив кредит ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на загальну суму 9175 грн., за рахунок орендної плати за 30 га землі за 2012 рік. В розписці вказано, що оренда пролонгується терміном ще на 1 рік, включно 2012 рік. Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 22.04.2011 року, ОСОБА_6 з метою медичного огляду отримав від ОСОБА_5 2400 грн. для подальшого проведення операції в Одеському госпіталі та Одеській клінічній лікарні. Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 та ОСОБА_3 15.05.2011 року, ОСОБА_6 для проведення операції взяв у борг у ОСОБА_5 24000 грн. (3000 доларів США) в рахунок натуральною земельною платою з оренди моєї землі за 2013,2014, 2015 року. Звертаю увагу суду на той факт, що позивачі неодноразово отримували від ОСОБА_5 грошові суми у вигляді орендної плати, отримували також і орендну плату в натуральній формі.

На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову первісного позову та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму боргу у розмірі 25845,21 доларів CШA, та суму боргу в розмірі 10 461,83 гривень, а також суму сплаченого судового збору.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився.

Представник позивачів за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні посилаючись на обставини викладені в уточненому позові, просив задовольнити первісний позов у повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача Мусафір Т. Ю., в судовому засіданні, посилаючи на обставини викладені в зустрічному позові, просив суд задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволенні первісного позову у повному обсязі.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Дубченко М.П. в судовому засіданні зазначила, що відсутні записи щодо договорів оренди між сторонами від 2008 року, однак є записи щодо укладенні договорів оренди на 49 років.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи 22.03.1997 року зареєстроване Селянське (фермерське) господарство «Зелінченко Анатолія Петровича», юридична адреса якого: с. Десантне Кілійського району Одеської області, вул. Шкільна, 55, /а. с.11/.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 065019, виданого 03.07.1997 року Кілійською районною державною адміністрацією на підставі рішення ІV сесії ХХІІІ скликання Кілійської районної Ради народних депутатів від 16.03.1995 року № 44-ХХІІ-4 вбачається, що ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2, 70 га, для ведення селянського/фермерського/ господарства на території Десантненської сільської Ради народних депутатів, кадастровий номер : 5122380800:01:003:0055, /а.с. 38-40/.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 065021, виданого 03.07.1997 року Кілійською районною державною адміністрацією на підставі рішення ІV сесії ХХІІІ скликання Кілійської районної Ради народних депутатів від 16.03.1995 року № 44-ХХІІ-4 вбачається, що ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2, 40 га, для ведення селянського/фермерського/ господарства на території Десантненської сільської Ради народних депутатів, /а.с. 91-92/.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 065020, виданого 03.07.1997 року Кілійською районною державною адміністрацією на підставі рішення ІV сесії ХХІІІ скликання Кілійської районної Ради народних депутатів від 16.03.1995 року № 44-ХХІІ-4 вбачається, що ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2, 70 га, для ведення селянського/фермерського/ господарства на території Десантненської сільської Ради народних депутатів, кадастровий номер : 5122380800:01:003:0078, /а.с. 31-33/.

Відповідно до договору оренди землі від 24.12.2007 року, зареєстрованого у Кілійському районному відділі Одеської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2008 року № 040752200008 укладений між ОСОБА_6 надалі Орендодавець та ОСОБА_5 надалі Орендар, вбачається, що Орендар надає, а Орендар приймає строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 5, 10 гектарів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 89760 гривень. Пунктом 6 Договору передбачено, що договір укладено на 49 років. Пунктом 7 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у наступному розмірі та формі: 540 гривень за один рік усієї оренди земельної ділянки, що сплачується в натуральній формі не менше 750 кг різних зернових культур, в тому числі 500 кг пшениці. Відповідно до п. 17 Договору, передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у день реєстрації цього договору за актом її приймання передачі /а.с. 85-89/.

Згідно акту приймання передачі земельної ділянки від 24.12.2007 року вбачається, що Орендодавець ОСОБА_6 передав, а Орендар ОСОБА_5 , на виконання умов договору від 24.12.2007 року прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 5, 10 га, яка знаходиться на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, /а.с. 78/.

Відповідно до договору оренди землі від 24.12.2007 року, зареєстрованого у Кілійському районному відділі Одеської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2008 року № 040752200008 укладений між ОСОБА_3 надалі Орендодавець та ОСОБА_5 надалі Орендар, вбачається, що Орендар надає, а Орендар приймає строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2, 70 гектарів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 44880 гривень. Пунктом 6 Договору передбачено, що договір укладено на 49 років. Пунктом 7 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у наступному розмірі та формі: 540 гривень за один рік усієї оренди земельної ділянки, що сплачується в натуральній формі не менше 750 кг різних зернових культур, в тому числі 500 кг пшениці. Відповідно до п. 17 Договору, передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у день реєстрації цього договору за актом її приймання передачі, /а.с. 73-77/.

Згідно акту приймання передачі земельної ділянки від 24.12.2007 року вбачається, що Орендодавець ОСОБА_3 передала, а Орендар ОСОБА_5 , на виконання умов договору від 24.12.2007 року прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 2, 70 га, яка знаходиться на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, /а.с. 78/.

Відповідно до договору оренди землі від 24.12.2007 року, зареєстрованого у Кілійському районному відділі Одеської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2008 року № 040752200009 укладений між ОСОБА_4 надалі Орендодавець та ОСОБА_5 надалі Орендар, вбачається, що Орендар надає, а Орендар приймає строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2, 70 гектарів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 44880 гривень. Пунктом 6 Договору передбачено, що договір укладено на 49 років. Пунктом 7 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у наступному розмірі та формі: 540 гривень за один рік усієї оренди земельної ділянки, що сплачується в натуральній формі не менше 750 кг різних зернових культур, в тому числі 500 кг пшениці. Відповідно до п. 17 Договору, передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у день реєстрації цього договору за актом її приймання передачі, /а.с. 35-37/.

Згідно акту приймання передачі земельної ділянки від 24.12.2007 року вбачається, що Орендодавець ОСОБА_4 передав, а Орендар ОСОБА_5 , на виконання умов договору від 24.12.2007 року прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 2, 70 га, яка знаходиться на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, /а.с. 78/.

Відповідно до довіреностей від 26.10.2007 року, посвідчених приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу за реєстровими номерами № 7593, 9594, 7595 вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 уповноважили ОСОБА_5 бути їх представниками в усіх державних, громадських, господарских та інших підприємствах, установах, організаціях, органах влади та управління, в органах земельного врядування, в органах Державного земельного кадастру, а також в усіх інших необхідних установах та перед усіма третіми особами за питаннями: за питаннями надання в оренду належних їм земельних ділянок; за питанням укладення та підписання договорів оренди землі; за питанням проведення належної державної реєстрації договорів оренди землі; за питанням отримання належної їм орендної платні у будь-якій формі, в тому числі грошовій та/або натуральній; а також за будь-якими іншими питаннями, що стосуватимуться належним їм земельним ділянкам, але без права відчуження цих земельних ділянок. Для чого надано йому(їй) право подавати від їх імені довідки, документи та заяви, в тому числі заяви про належність земельної ділянки на праві особистої власності, заяви про те, що зазначена земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя; бути їх представником в усіх необхідних установах, підприємствах, організаціях, в органах влади та управління, у податкових органах, в органах нотаріату, органах місцевого самоврядування, органах земельного врядування, органах Державного земельного кадастру, а також в усіх інших необхідних установах та перед усіма третіми особами. Вказані довіреності видані строком на 3 роки.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 28.09.2011 року Виконавчим комітетом Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а.с. 16/.

Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів засновників Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6 вбачається, що СФГ Зелінченко А.П. припинено шляхом ліквідації, призначено ОСОБА_3 головою ліквідаційної комісії.

15.07.2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись з письмовою заявою до ОСОБА_5 , яку отримано 19.07.2016 року адресатом, відповідно до якої повідомили, що земельна ділянка загальною площею 10, 5 га, яка знаходиться на території Десантненської сільської ради належної заявникам, на даний час обробляється ОСОБА_5 , податки сплачують власники. Крім того, договорів оренди вони не укладали, тому просили не обробляти вказану земельну ділянку, /а.с. 25/.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.09.2017 року, виданого державним нотаріусом Білгород Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області за реєстровим № 3379, вбачається, що спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з: земельної ділянки площею - 2, 3998 га, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 065021, виданого 03.07.1997 року Кілійською районною державною адміністрацією, /а.с. 17/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.09.2017 року, виданого державним нотаріусом Білгород Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області за реєстровим № 3382, вбачається, що спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з: земельної ділянки площею - 2, 7013 га, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 065021, виданого 03.07.1997 року Кілійською районною державною адміністрацією, /а.с. 17/.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 98006666 від 21.09.2017 року вбачається, що земельна ділянка площею 2, 3998 га має кадастровий номер 5122380800:01:003:0077, /а.с. 21/.

Відповідно до письмової розписки складеною ОСОБА_4 27.12.2007 року, вбачається, що він отримав від ОСОБА_5 за 2,7 га землі - 5375 (п`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень в оплату за 1 паю землі, належний йому, відповідно акту на земельну ділянку, /а.с. 110/.

Згідно письмової розписки від 24.12.2007 року, складеною ОСОБА_6 27.12.2007 року вбачається, що він отримав від ОСОБА_5 за 5, 10 га землі 10 750 (десять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень в оплату за 2 пая землі, належний йому, відповідно актів на земельну ділянку, /а.с. 111/.

Відповідно до письмової розписки складеною ОСОБА_3 27.12.2007 року, вбачається, що він отримав від ОСОБА_5 за 2,7 га землі - 5375 (п`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень в оплату за 1 паю землі, належній їй, відповідно акту на земельну ділянку, /а.с. 112/.

Як вбачається з письмової розписки, складеної ОСОБА_6 від 14.09.2009 року, вбачається, 14.09.2009 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 позику в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень. За що зобов`язався віддати на 2010 і 2011 рік 30 га землі, яка знаходиться його постійному користуванні для відшкодування позики. ОСОБА_5 зобов`язується у 2010 році та у 2011 році (по урожаю) дати по 1 тоні ячменю і по 1 тоні оз. пшениці, всього за 2 роки 4 тони, /а.с. 113/.

Згідно довідки за вих № 3387/к/15-02-08 від 01.11.2017 року, виданої Ізмаїльською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС України в Одеській області вбачається, що відповідно до податкових звітів, протягом 2007 2016 років СФГ «Зелінченка», були сплачені до бюджету податки за земельні ділянки, /т.2 а.с. 47/.

В силу ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст.90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду. Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України, орендодавцем земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

За змістом ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка, згідно із законом, вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 cт. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України, передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі, й орендаря.

За змістом ст.8 Закону України «Про оренду землі», орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди, чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак, сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі заперечують факт підписання ними договору оренди та погодження між сторонами істотних умов договору.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, і, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в оспорюваної додаткової угоди), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

У відповідності до положень частини першої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (частина перша статті 30 Закону України «Про оренду землі»). Нормами спеціального закону прямо та чітко передбачена можливість укладення договору оренди землі, виключно, у письмовій формі, а воля учасників орендних правовідносин на зміну умов або продовження строку дії договору оренди землі може бути виражена, виключно, у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті). У разі, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним.

Згідно статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулись, бо є не вчиненими.

Водночас, відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього кодексу.

Вимогами ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як вбачається з повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за вих № 9-15-0.6 3470/2-25, вбачається, що за інформацією відділу № 4 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління від 24.06.2025 № 1626/486-25, згідно з Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 зареєстровано:

- договір оренди землі 10.04.2008 за № 040852200008, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , на дві земельні ділянки площею 2,40 га та площею 2,70 га (загальна площа земельних ділянок 5,10 га) терміном на 49 років;

- договір оренди землі 10.04.2008 за № 040852200009 (в Книзі містяться виправлення останньої цифри реєстраційного номера договору «9»), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2, 70 га, терміном на 49 років;

- договір оренд землі 10.04.2008 року за № 040852200010 (в Книзі містяться виправлення останнього числа реєстраційного номера договору «10»), укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2, 70 га, терміном на 49 років.

Між тим, оригінали вказаних договорів оренди у відділі відсутні.

Окрім того, суд бере до уваги, що позивачем та її представником було вжито всі необхідні дії для надання оригіналу договору оренди землі, зокрема направлено ряд адвокатських запитів, заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, окрім того у матеріалах справи маються кілька різних примірників копії спірних договорів оренди.

Також, відповідно до копії Книги записів реєстраціі? державних актів на право власності на землю та на право постіи?ного користування землею, договорів оренди землі та других примірників державних актів (далі - Книга) станом на 31.12.2012 зареєстровано: - договір оренди землі 10.04.2008 за № 040852200008, укладении? між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , на дві земельні ділянки площею 2,40 га та площею 2,70 га (загальна площа земельних ділянок 5,10 га) терміном на 49 років; -договір оренди землі 10.04.2008 за № 040852200009 (в Книзі містяться виправлення останньоі? цифри реєстраціи?ного номера договору «9»), укладении? між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,70 га.,, терміном на 49 років; - договір оренди землі 10.04.2008 за № 040852200010 (в Кинизі містяться виправлення останнього числа реєстраціи?ного номера договору «10»), укладении? між ОСОБА_4 ?овичем та ОСОБА_5 , на земельну ділянку площею 2,70 га.,, терміном на 49 років.

Окрім того, як вбачається з відповідної книги, під порядковим №523, графа «номер» містить інформацію реєстраціи?нии? номер 040752200008, графа «дата» містить інформацію 10.04.2008, графа «Орендодавець - ОСОБА_6 , «Орендар» - ОСОБА_5 , кадастровии? номер» містить інформацію 5122380800:01:003:0025, 5122380800:01:003:0024. Під порядковим № 524, містить інформацію реєстраціи?нии? номер 040752200009, цифра «9» містить виправлення, графа «дата» містить інформацію 10.04.2008, графа «Орендодавець - ОСОБА_3 , графа «Орендар» - ОСОБА_5 , кадастровии? номер містить інформацію 5122380800:01:003:0023. Під порядковим № 525, вказаний реєстраціи?нии? номер НОМЕР_4 , містить інформацію «Орендодавець» - ОСОБА_4 ?ович, «Орендар» - ОСОБА_5 , кадастровии? номер містить інформацію 5122380800:01:003:0026.

Окрім того, згідно інформаціи?ноі? довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого маи?на щодо об`єкта нерухомого маи?на за № 437122423 від 28.07.2025 року міститься інформація про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122380800:01:003:0025 площею 5.0894 га., належить на праві приватноі? власності ОСОБА_8 .

Згідно інформаціи?ноі? довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого маи?на щодо об`єкта нерухомого маи?на за No437121816 від 28.07.2025 року міститься інформація про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122380800:01:003:0026 площею 0.448 га., належить на праві приватноі? власності ОСОБА_9 .

Згідно інформаціи?ноі? довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Документ сформовании? в системі 5 «Електроннии? суд» 21.01.2026 Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого маи?на щодо об`єкта нерухомого маи?на за № 437122866 від 28.07.2025 року міститься інформація про відсутність реєстраціі? в Реєстрі земельноі? ділянки з кадастровим номером 5122380800:01:003:0024.

Згідно інформаціи?ноі? довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого маи?на щодо об`єкта нерухомого маи?на за No437123261 від 28.07.2025 року міститься інформація про відсутність реєстраціі? в Реєстрі земельноі? ділянки з кадастровим номером 5122380800:01:003:0023.

З вищенаведеного вбачається, що надана інформація містить кадастрові номери, власниками земельних ділянок є треті особи з різною площею земельних ділянок.

Таким чином, матеріалами справи не доведено, що правовідносини виникли саме відносно реалізації договорів оренди укладеними між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) вказано, що: «укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини».

Належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. При цьому судове рішення про визнання відсутнім права оренди є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобов`язання повернути земельну ділянку) за змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Згідно ч. 1,2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що первісний позов не підлягає до задоволення оскільки сторони не досягли згоди щодо настання реальних наслідків укладення правочину та через відсутність належним чином зареєстрованих договорів оренди з належими їм земельними ділянками, оскільки земельні ділянки з кадастровим номерами, про які зазначені Книзі записів реєстраціі? державних актів на право власності на землю та на право постіи?ного користування землею, договорів оренди землі та других примірників державних актів містять відомості щодо інших власників земельних ділянок, тому приходить до висновку, що вимога про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання повернути власникам земельні ділянки підлягає задоволенні, оскільки вважає, що обраний позивачем спосіб захисту, шляхом зобов`язання повернути земельні ділянки, є ефективним, а тому в задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Однак, вимога щодо скасування державної реєстрації не підлягає до задоволення, оскільки договори оренди надані сторонами не були зареєстровані в передбаченому законом порядку.

Щодо зустрічного позову про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму боргу у розмірі 25 845, 21 доларів США та суми боргу в розмірі 10 461, 83 гривень, суд приходить до наступного.

Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 26.10.2007 року, ОСОБА_6 взяв в борг у ОСОБА_5 26.10.2007 року 2000 доларів США в якості залогу віддавши акти на приватну власність на землю на 10,5 га землі.

Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 24.12.2007 року, ОСОБА_6 взяв у борг у ОСОБА_5 24.12.2007 року 2000 доларів США. В даній розписці також вказано, що заборгованості від ОСОБА_5 у ОСОБА_6 немає.

Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 14.09.2009 року, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 14.09.2009 року позику в розмірі 16000 гривень. За що зобов`язався віддати на 2010 і 2011 рік 30 га землі, яка знаходиться в його постійному користуванні для відшкодування позики. Даною розпискою ОСОБА_5 зобов`язався у 2010 і 2011 роках по врожаю дати по 1 тонні ячменю і по 1 тонні озимої пшениці - всього за 2 роки - 4 тони зерна.

Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 19.07.2010 року, ОСОБА_5 дійсно погасив кредит ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на загальну суму 9175 грн. як орендна плата за 30 га землі за 2012 рік. В розписці вказано, що оренда пролонгується терміном ще на 1 рік, включно 2012 рік.

Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 22.04.2011 року, ОСОБА_6 з метою медичного огляду отримав від ОСОБА_5 2400 грн., для подальшого проведення операції в Одеському госпіталі та Одеській клінічній лікарні.

Відповідно до умов розписки, яка була складена і підписана ОСОБА_6 та ОСОБА_3 15.05.2011 року, ОСОБА_6 для проведення операції взяв у борг у ОСОБА_5 24000 грн. в рахунок натуральною земельною платою з оренди його землі за 2013, 2014, 2015 року.

Як встановлено в ході розгляду справи, вказані розписки в отриманні грошових коштів, складалися сторонами в рахунок передачі земельних ділянок на визначені терміни з кінцевим терміном користування землею.

Однією з засад цивільного законодавства України, відповідно до п.п. 3, 5, 6 ст. 3 ЦК України є: свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики - це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або з інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Борговим документом, що підтверджує укладання договору позики між відповідачем та позивачем є розписки, які посвідчують передання йому визначеної грошової суми. Таким чином, так як договір позики це односторонній договір, то у відповідача виник обов`язок повернути позикодавцю грошові кошти у такій самій сумі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.

Письмова форма договору позики через його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, та правової позиції Верховного Суду у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16 розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року у справі №755/11600/18.

У ст. ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

У відповідності із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, досліджуючи боргові розписки, суд для визначення факту укладення договору, и?ого умов та и?ого юридичноі? природи з метою правильного застосування ст. ст. 1046, 1047 ЦК Украі?ни повинен виявити справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від наи?менування документа.

Саме такии? правовии? висновок про застосування ст. ст. 1046, 1047 ЦК Украі?ни міститься в постановах Верховного Суду Украі?ни від 18 вересня 2013 року у справі N 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі N 6-79цс14, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК Украі?ни є обов`язковими для всіх судів Украі?ни.

Зокрема, як убачається з правовоі? позиціі?, сформованоі? Верховним Судом Украі?ни у постанові від 02.07.2014 року за наслідками розгляду справи N 6-79цс14, відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК Украі?ни договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якоі? може бути надана розписка позичальника або іншии? письмовии? документ, незалежно від и?ого наи?менування, з якого діи?сно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певноі? грошовоі? суми, так і дати і?і? отримання.

Розписка може бути підставою для стягнення грошеи? лише за умови, якщо між сторонами виникли правовідносини позики і кошти реально передавались боржнику (ВС/КЦС у справі No753/11670/17 від 11.06.2021 року).

Разом з тим, надані позивачем за зустрічним позовом на підтвердження укладення договорів позики розписки, не може бути підтвердженням укладення між сторонами договору позики, оскільки з і?х змісту відсутня фіксація факту передачі грошових коштів від позивача, саме в якості позики із зобов`язанням відповідача і?х повернення, крім того в розписці зазначено «за сплати за користування землею у відповідних площинах та на визначені терміни повернення коштів».

Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину , не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкоємця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність».

Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді, як згідно ст.267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати в суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності в суді заявила одна із сторін.

Сплив визначених статтею 1281 строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями , а також припинення таких зобов`язань .

В ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачем не доведено факт пред`явлення вимоги кредитора до спадкоємців у межах строків, визначених статтею 1281 ЦК України. Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом щодо своєчасного пред`явлення вимоги до спадкоємців та вважає , що позивач втратив право вимоги до спадкоємців.

Окрім того у вказаних розписках не визначена дата повернення коштів.

Тобто, в даному випадку встановлено факт пропуску кредитором преклюзивного строку визначеного ст.1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Недотримання кредитором передбачених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення вимог (які є присічними, преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6-13, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою загальною площею 5,10 гектара, розташованої на території Десантенського старостинського округу Кілійської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області шляхом повернення ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки від ОСОБА_5 .

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою загальною площею 2, 70 гектара, розташованої на території Десантенського старостинського округу Кілійської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області шляхом повернення ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки від ОСОБА_5 .

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною Ділянкою загальною площею 2,70 гектара, розташованої на території Десантенського старостинського округу Кілійської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області шляхом повернення ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки від ОСОБА_5 .

В решті позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та стягнення боргу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.05.2026 року.

Суддя О.В. Березніков