Рішення № 136817943, 08.05.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.05.2026

Справа № 497/1839/25

Провадження № 2/497/226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

08.05.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши без участі сторін заочно в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом адвоката Тараненка Артема Ігоровича - представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

01.08.2025р.до суду надійшов вищевказаний позов представника позивача, яким просить про стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №265694502 від 20.01.2022р. в розмірі 10301,97грн., та судових витрат в розмірі сплаченого позивачем судового збору 2422,4грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 7000грн., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідач добровільно не виконує зобов`язань за вказаним кредитним договором, надавши відповідні докази.

Відповідач, що була повідомлена судом належним чином про час та місце судового засідання, - до суду не прибула, не надала суду заперечень або пояснень щодо предмету та підстав позову. Представник позивача надав суду заяву, якою просить суд розглянути справу за його відсутністю, погоджуючись на ухвалення судом рішення заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, а тому судом обґрунтовано ухвалено, що справа підлягає розгляду у заочного порядку.

Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовні вимоги підлягають задоволенню, за наступних підстав.

З вимог позовної заяви вбачається, 17.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №265694502 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора MNV38НS5. а саме відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську карту, на яку в подальшому отримав грошові кошти у сумі 13600грн., пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклала кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти зі сплатою відсотків за користування rредитом.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, у подальшому укладалися додаткові угоди, відповідно до умов яких до останнього перейшло право грошової вимоги до Відповідача за вище вказаним кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №176 від 10.05.2022р.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №19/1224-01. Таким чіном кредитор набув право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним договором, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 року.

У подальшому,04.09.2024 між ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу 2 №04/06/25-Ю. Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 04.06.2025р. до Договору факторингу 3 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10301,97грн.,яка складається з наступного: 9872,52грн.- заборгованість за кредитом, 429,45грн.- заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Матеріали справи не містять доказів щодо виконання відповідачем зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зі змісту ст.611 ЦК України вбачається, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, а, ч.1ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом. Згідно ч.1ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. А, відповідно до ч.1ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

На підставі ч.1ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За ч 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Частиною 1 ст.1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. А, згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

На підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вищевказаної суми заборгованості на користь позивача 10301,97гривень.

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ч.1п.1 частини 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. А за змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Пунктом 1 ч.2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а в разі відмови в позові - на позивача, а ч.8ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи 05.06.2025 між позивачем та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І., укладено Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01, а також додаткову Угоду №25770578550 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, відповідно до якої бюро надає правничу допомогу по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 . Таким чином зважаючи на задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та документально підтверджених витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2422,40грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючисьст.ст.2-12,19,81,83,141,258-260,263-265,273-279,352,354,355 ЦПК України, ст.ст.5526,46,548,549,610,625,626,628,634,635,1048,1054 ЦК України суд

ухвалив:

Задовольнити позов адвоката Тараненка Артема Ігоровича - представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" (01024, м.Київ, вул.Рогнідинська,4, літ.А, оф.10, ЄДРПОУ 43541163), заборгованість за кредитним договором №265694502 від 20.01.2022р. в розмірі 10301 (десять тисяч триста одну) гривню 97коп., судові витрати - в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40коп., та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень, а всього, разом -19724 (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 37 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача. Рішення суду також може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту, а відповідачем - в той же строк після отримання ухвали за результатами розгляду його заяви про перегляд заочного рішення, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 08.05.2026 року.

Суддя А.В. Кравцова