Рішення № 136816924, 26.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/1676/26 2/335/1577/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого-судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» поданою в особі директора Олексія Полякова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 720194856 в формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно якої відповідач отримав кредит, у розмірі 7000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 14 000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 720194856 від 17.11.2020 в сумі 28 927,81 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. та судові витрати у розмірі 2 662,40 грн..

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, який було неодноразово продовжено додатковими угодами у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в т.ч. і за кредитом відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, який було неодноразово продовжено додатковими угодами у відповідності до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до боржників, зокрема по договору № 720194856 від 17.11.2020.

В подальшому, в зв`язку з укладенням 11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» Договору факторингу № 11/07/25-Е право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №720194856 від 17.11.2020, перейшло до ТОВ «Фінасова компанія «ЕЙС».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № б/н від 14.07.2025, ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 927,81 грн., з яких: 13 999,65 грн. - сума заборгованості по кредиту; 14 928,16 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора, в зв`язку з чим, позивач був вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Оскільки, станом на день пред`явлення позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитним договором №720194856 від 17.11.2020, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість в розмірі 28 927,81 грн..

Ухвалою від 24.02.2026 цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до провадження, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при зверненні із позовом до суду просив про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у судові засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв та клопотань не надав, що відповідно до ст. 280 ЦК України у сукупності є підставою для заочного розгляду справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 720194856, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 14 000,00 грн.

Вказаний договір було підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатору MNV7QZ34.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, який було неодноразово продовжено додатковими угодами у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в т.ч. і за кредитом відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, який було неодноразово продовжено додатковими угодами, у відповідності до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» перейшло право вимоги до боржників, зокрема по договору № 720194856 від 17.11.2020.

В подальшому, у зв`язку з укладенням 11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» Договору факторингу № 11/07/25-Е право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №720194856від 17.11.2020, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № б/н від 14.07.2025, ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 927,81 грн., з яких: 13 999,65 грн. - сума заборгованості по кредиту; 14 928,16 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» 04.03.2026 надало інформацію про рахунки ОСОБА_1 . Так, зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , а також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за карткою № НОМЕР_1 - номер телефону НОМЕР_2 не був/не є фінансовим. На зазначену картку було зараховано кошти на суму 7000 грн. за період 17.11.2020 - 22.11.2020: від 17.11.2020 зараховано 7000 грн.; від 06.12.2020 зараховано 3500 грн.; від 09.12.2020 зараховано 2500 грн.; від 31.12.2020 зараховано 1000 грн.

Як слідує з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, відповідач користувався наданими йому кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості, у відповідача наявний борг на суму 28 927,81 грн., з яких: 13 999,65 грн. - сума заборгованості по кредиту; 14 928,16 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Окрім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт укладання ним кредитного договору не оспорював, факт невиконання зобов`язань за цим договором також не оспорював, як і наданого позивачем розрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості на користь позивача або первісного кредитора не надав.

Таким чином, виходячи із закріпленої у ст. 614 ЦК України презумпції вини боржника у зобов`язанні, яка відповідачем не спростована, суд вважає позовом таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідачу надавався строк на надання до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив. Відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, він не суперечить вимогам закону, і тому суд бере його за основу.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строк, передбачений умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитним договором №720194856 від 17.11.2020 по несплаті нарахованої заборгованості у розмірі 28 927,81 грн., з яких: 13 999,65 грн. - сума заборгованості по кредиту; 14 928,16 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам, обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., на підтвердження яких надані копії: договору № 20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025, укладеного між АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС»; додаткової угоди № 25770905396 до договору №20/08/25-01 від 20.08.2025 з переліком справ про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в т. ч. щодо ОСОБА_2 , акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 з переліком та обсягом наданих правових послуг щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , довіреності позивача, виданої адвокату Соломко О.В.; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Соломко О.В..

Відповідачем не надано суду заперечень щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Зокрема на це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Судом встановлено, що дані витрати понесені з розглядом цієї справи, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правничу допомогу). Тому, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним, відтак підлягає стягненню у повному обсязі з відповідача на користь позивача, у зв`язку з задоволенням позову.

Таким чином, з урахуванням принципів реальності, розумності та співмірності, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» поданою в особі директора Олексія Полякова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, заборгованість за кредитним договором № 720194856 від 17.11.2020 у розмірі 28 927 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 81 копійка, з яких: 13 999,65 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту; 14 928,16 гривень - сума заборгованості по несплаченим відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13), судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13), витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Направити копію заочного рішення учасникам справи в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У цьому разі 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 26 травня 2026 року.

Суддя: О.О. Романько