Ухвала суду № 136816884, 22.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22 травня 2026 року

Справа № 334/3547/26

Номер провадження № 1-кс/334/1097/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Запоріжжя

слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого CВ Бердянського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, який перебував на посаді стрільця - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , слідчого - ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Слідчий CВ Бердянського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_2 від 12 вересня 2023 року № 256 ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця - помічника гранатометника механізованого відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання своїх службових обов`язків за посадою.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_8 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_8 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 за мобілізацією, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, 22 жовтня 2023 року, самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 , населеного пункту АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв до теперішнього часу.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану.

12.03.2026 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю міста Ніжин, який перебуває на посаді стрільця - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

13.03.2026 о 13:30 годині вказане повідомлення про підозру вручене уповноваженій особі від співвласників багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_4 - ОСОБА_9 , таким чином ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.408 КК України.

ОСОБА_4 будучи обізнаним про наслідки самовільного залишення місця служби, не вжив та не вживає жодних заходів щодо з`явлення на службу, до органів досудового розслідування, прокуратури, а отже його поведінка свідчить про його умисні дії, пов`язані з ухиленням (переховуванням) від зазначених органів, з метою уникнення притягнення до відповідальності, про причини своєї неявки, а також про законність відсутності на службі останній не повідомляє.

13.03.2026 уповноваженій особі від співвласників багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_4 - ОСОБА_9 були вручені повістки про виклик на 18.03.2026, 19.03.2026 та 20.03.2026, однак ОСОБА_4 за викликом до слідчого не з`явився.

Крім того, відповідно до інформації оперативного підрозділу, ними здійснюються оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місця знаходження ОСОБА_4 , в ході яких перевірено сторінки в соціальних мережах «Фейсбук», «Instagram», «Одноклассники», будь-якої інформації не виявлено. Відповідно до перевірки ОСОБА_4 за базами ІПНП, встановлено, що останній може перебувати за адресою: АДРЕСА_3 . На теперішній час місцезнаходження ОСОБА_4 невідоме, на телефонні дзвінки він не відповідає, хоча в користуванні має номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

Таким чином, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 умисно переховується від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним особливо тяжкий злочин.

23.03.2026 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.

23.03.2026 року через Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначено захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_5 від 27.12.2010 р. (тел. НОМЕР_4)..

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколами допитів свідків, матеріалами проведеного службового розслідування, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності..

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, у зв`язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, сторона обвинувачення акцентує увагу, що відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України (тримання під вартою) - під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437- 442 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 7 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_4 .

Під час подання клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_4 під вартою, немає, відсутні інші дані, які б переважали ризики передбачені ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного просять клопотання задовольнити.

Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою надійшло до суду разом з клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

16.04.2026 слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Запоріжжя винесено ухвалу про задоволення клопотання слідчого та надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

21.05.2026 о 07:48 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 затримано ОСОБА_4 та 22.05.2026 доставлено до суду.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Просив обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрюваний може впливати на свідків у справі, намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував, проте зазначив, що провину визнає, наміру переховуватись не має. Підтвердив факт отримання підозри.

Захисник ОСОБА_6 зауважив, що ризики, зазначені в клопотанні, не підтверджені. З урахуванням позиції підозрюваного вирішення питання поклав на розсуд суду.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області на підставі постанови керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про визначення підслідності (передання матеріалів кримінального провадження органу досудового розслідування) від 21.08.2025 знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 за № 42023082370000539 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Відомості до ЄРДР внесені з наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 22 жовтня 2023 року військовослужбовець військово частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 самовільно залишив місце несення служби з метою ухилитись від проходження військової служби в умовах воєнного стану.

Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).

У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Досліджені документи свідчать про те, що дійсно міг мати місце факт дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_4 до цих дій, які органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України.

Оцінка цим обставинам та доказам, зокрема, на підтвердження або спростування версій обвинувачення та захисту, може бути надана лише у вироку суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження.

Щодо обставин, які вказують на наявність підстав для тримання під вартою.

З аналізу положень КПК України слідує, що запобіжні заходи (в тому числі тримання під вартою) можуть застосовуватися виключно до осіб, які у кримінальному провадженні мають відповідний процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, було вручене уповноваженому представникові співвласників багатоквартирного будинку за місцем проживання підозрюваного. Про отримання підозри підтвердив і сам ОСОБА_4 під час розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 4 ст. 408 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Таким чином, виходячи з кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Щодо ризиків кримінального провадження:

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження. Такі ризики закон пов`язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Заявлені слідчим ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу, та підтверджені в ході розгляду клопотання.

Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та обставин переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду дають слідчому судді процесуальні підстави для Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити в якості альтернативного запобіжного заходу заставу.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваному враховуються, що відповідно п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено право, а не обов`язок суду, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437- 442 Кримінального кодексу України, а тому з огляду на обставини кримінального правопорушення, його майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та її належну поведінку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 липня 2026 року включно в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №42023082370000539 від 31.10.2023.

Строк тримання під вартою обчислювати з 07 години 48 хвилин 21.05.2026 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 266 240,00 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 , провадження по справі №1-кс/334/1097/26, ЄУН 334/3547/25. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, підозрюваним, який тримається під вартою в той же строк з дня отримання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений та оголошений 25.05.2026 о 15:40.

Слідчий суддя: ОСОБА_1