Рішення № 136816661, 25.05.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/326/26

Провадження № 2/306/560/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ "Факторинг Партнерс" звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 30.12.2019 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №555118440441.1, відповідно до якого відповідач отримала кредит на суму 3000,00 грн., строком на 30 днів. 06.11.2019 року ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 уклали договір №1470190 на суму 7200,00 грн., строком на 360 днів. Кредит надавався безготівково на поточний рахунок позичальника. Кредитодавець виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Зазначає, що 18.12.2023 за договором № 18/12-2023 ТОВ ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило ТОВ "Факторинг Партнерс" право вимоги, зокрема за договором № 555118440441.1. 23.04.2020 за договором № 23042020 ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за договором № 1470190, яке 23.05.2024 за договором № 23/05/24 було відступлено ТОВ "Факторинг Партнерс". Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» є кредитором за договорами № 555118440441.1 та № 1470190. Вказує, що станом на дату формування позовної заяви загальна заборгованість складає 32 763,30 з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10200.00 грн.;

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 5469.40 грн.;

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.;

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 17093.90 грн.;

- Заборгованість за комісіями, інфляційні збитки - 0.00 грн, нараховані 3% річних - 0.00 грн., з моменту отримання права вимоги додаткових нарахувань не здійснювалося.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 32 763,30 грн та понесені ТзОВ «Факторинг Партнерс» судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що позивач, не надав жодного доказу направлення відповідачу примірника чи остаточної редакції кредитного договору на електронну адресу, а також доказів ознайомлення та акцепту його умов. За відсутності таких доказів неможливо встановити погодження відповідача саме з умовами договору, на які посилається позивач, а також не виключається можливість їх зміни. Вважає, що умови договорів сторонами не були узгоджені, а твердження позивача про акцепт відповідачем умов договорів №555118440441.1 від 30.12.2019 та №1470190 від 06.11.2019 є необґрунтованими. Зазначає, що умовами договору передбачено, що сукупний розмір штрафних санкцій не може перевищувати 50% суми кредиту (3600 грн при сумі кредиту 7200 грн), тоді як позивач заявляє 14803,20 грн без належного обґрунтування, тому, на її думку, позивач не довів належними та допустимими доказами ані факту укладення договорів, ані надання коштів, ані розміру заборгованості, у зв`язку з чим позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. (а.с. 68-75).

Представник позивача ТОВ "Факторинг Партнерс" - Ушакова М.І. подала відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення договорів, зокрема шляхом реєстрації особистих кабінетів, подання заявок на сайтах кредитодавців, введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду) та зазначення реквізитів банківської картки, на яку були перераховані кошти. Відповідач не заперечує правильність своїх персональних даних, зазначених у договорах (ПІБ та РНОКПП). Укладення договорів із використанням одноразового ідентифікатора свідчить про вчинення відповідачем відповідних дій, без яких договори не могли бути укладені. Підстав для сумніву в їх дійсності відповідач не навела. Копії договорів з додатками є належними доказами, не оскаржуються сторонами чи іншими особами та відповідають вимогам законодавства. Відповідач не надала доказів шахрайства чи неправомірного використання її персональних даних. Загальна заборгованість за договором №1470190 від 06.11.2019 року становить 25 891,20 грн (7200,00 грн - тіло кредиту, 15091,20 грн - відсотки, 3600,00 грн - штраф). Таким чином, на думку представника, відповідач не надала жодного належного, допустимого та достовірного доказу на спростування позовних вимог. (а.с.89-110).

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 02.04.2026 року клопотання представника позивача ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Ушакової М.І. про витребування доказів задоволено. У АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано інформацію про належність відповідачці платіжної картки та про факт зарахування кредитних коштів у сумі 7200.00 грн., також витребувано виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період з 06.11.2019 року по 11.11.2019 року. (а.с.122-123).

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача надала клопотання в якому просила розгляд справи проводити у відсутності позивача та його предатсаника. Позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити в повному обсязі. (а.с.135-137).

Представник відповідача надала заяву про розгляд справи у їх з відповідачкою відстуності. (а.с. 132-133).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №1470190 від 06.11.2019 року, згідно умов вказаного договору остання отримала кредит у розмірі 7200 грн. строком на 360 днів. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С313590, який, згідно довідки про ідентифікацію, був направлений на номер телефону НОМЕР_2 . (а.с.14-17).

Листом ТОВ «ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ» повідомлено, що 06.11.2019 року було успішно перераховано грошові кошти за договором №1470190 у розмірі 7200,00 грн., ID-транзакції - creditplus 3934734. (Ряд 760). (а.с.18-20).

З наданої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформації вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Повідомлено, що по вищевказаному рахунку відбулося зарахування коштів на суму 7200 UAH за період 06.11.2019-06.11.2019 р. : - від 06.11.2019 року. Номер телефону НОМЕР_2 знаходиться/знаходився в анкетних даних відповідача. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 16-04-2026 р.: фінансовий номер телефону НОМЕР_2 (а.с.125-128).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1470190 від 06.11.2019 року у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 25891,20 грн., яка складається з 7200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; проценти - 2721,60 грн. (знижені) та 15091,20 грн. (стандартні), 3600,00 грн. - штраф. (а.с.21-28).

Як убачається з Договору позики (пролонгація) № 555118440441.1 від 30.12.2019 року, такий підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «70936926», який було відправлено на номер телефону НОМЕР_2 , згідно довідки про ідентифікацію по договору № 555118440441.1 від 30.12.2019. Кредит виданий в сумі 3000,00 грн., строком на 30 днів. (а.с.43-44, на звороті).

Згідно довідки про погашення по договору №555118440441 від 01.12.2019 року, заборгованість за вказаним договором погашено шляхом перерахування коштів згідно умов Договору позики (пролонгація) № 555118440441.1 (а.с.45).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №555118440441.1 від 30.12.2019 року у відповідача станом на 05.02.2026 року наявна заборгованість у загальному розмірі 6872,10 грн., яка складається з 3000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; проценти - 1581,40 грн. (в період з 31.12.2019 року по 29.01.2020 року), 2290,70 грн. - пеня/штраф, нарахований 04.02.2020 року. (а.с.29,43-44).

Окрім того належними та допустимими доказами встановлено, що право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ "Факторинг Партнерс". (а.с.31-42).

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку та сплатити відсотки.

Згідно з ст. 525, 526, 599 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Заперечення сторони відповідача щодо недоведеності факту укладення кредитних договорів суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджено, що договори №1470190 від 06.11.2019 року та №555118440441.1 від 30.12.2019 року були укладені шляхом використання відповідачем одноразових ідентифікаторів, направлених на номер телефону НОМЕР_2 , який, згідно інформації АТ КБ «ПриватБанк», належав та використовувався відповідачкою як фінансовий номер телефону. Крім того, факт отримання відповідачем кредитних коштів за договором №1470190 підтверджується як листом ТОВ «ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ», так і інформацією АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування 06.11.2019 року на картковий рахунок відповідача грошових коштів у сумі 7200 грн.

Щодо договору №555118440441.1, суд враховує, що він є договором пролонгації попереднього договору позики, а довідкою про погашення підтверджено взаємозв`язок між первинним договором та договором пролонгації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про наявність між сторонами договірних правовідносин та отримання відповідачем кредитних коштів.

Доводи сторони відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 04.02.2026 року у справі №758/14925/23 не спростовують встановлених судом обставин, оскільки у даній справі позивачем надано належні та допустимі докази ідентифікації відповідача, укладення договорів та отримання кредитних коштів, а відповідачкою не надано доказів несанкціонованого використання її персональних даних, номера телефону чи банківської картки.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення заявлених позивачем процентів, пені та штрафних санкцій. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить належного та зрозумілого обґрунтування порядку нарахування процентів у межах погодженого строку кредитування, а тому не може бути покладений судом в основу рішення в цій частині.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи пред`явлення вимоги згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, а подальші права кредитора забезпечуються положеннями ст.625 ЦК України. При цьому позивач не заявляв вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Крім того, суд враховує доводи сторони відповідача про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів ознайомлення відповідача саме з остаточною редакцією умов договорів у частині порядку нарахування процентів, їх розміру та підстав зміни. Надані позивачем копії договорів та розрахунки заборгованості самі по собі не підтверджують належного погодження сторонами всіх умов щодо нарахування процентів, а зміст таких умов фактично формувався кредитодавцем в односторонньому порядку.

Окрім цього, суд враховує, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій є неспівмірним із сумою основного зобов`язання, а за договором №1470190 умовами договору прямо передбачено, що сукупний розмір штрафних санкцій не може перевищувати 50% від суми кредиту.

Також суд бере до уваги положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту за договором №1470190 у розмірі 7200 грн та за договором №555118440441.1 у розмірі 3000 грн, а всього 10200 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів, пені та штрафів належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог і розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено на суму 10200 грн із заявлених 32763,30 грн, (10200 ? 100 / 32763,30 = 31,13 %) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі (2662,40 ? 31,13 % ) 828,89 грн.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з положеннями ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи. До таких, окрім судового збору входять витрати на правничу допомогу на загальну суму 13 000.00 грн. - гонорар адвоката.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявка на надання юридичної допомоги №"507" від 01.01.2026 року, витяг з Акту №27 про надання юридичної дпомоги від 30.01.2026 року, прайс лист АО "Лігал Ассістанс" з переліком видів послуг та ціною роботи. (а.с. 48-55).

Велика Палата Верховного Суду у рішенні 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За роз`ясненнями викладеними у постанові КЦС ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Рішеннями ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 та у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року стверджено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим і відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на грошову допомогу у даній справі є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Суд враховує, що дана справа є спором незначної складності, позовна заява та додані документи мають типовий характер, представник позивача участі у судових засіданнях не брав, значного обсягу процесуальних дій не здійснював, а тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та не відповідає критеріям розумності, співмірності та необхідності, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги про їх стягнення належить відмовити повністю.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 280, 281, 284, 285, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄРДПОУ: 42640371, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 03150, місто Київ, вул.Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 - заборгованість за кредитним договором №1470190 від 06.11.2019 року в частині тіла кредиту у розмірі 7200 (сім тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄРДПОУ: 42640371, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 - заборгованість за договором позики №555118440441.1 від 30.12.2019 року в частині тіла кредиту у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄРДПОУ: 42640371, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 судовий збір у розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 89 копійок.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

25.05.2026 року.