Ухвала суду № 136815894, 25.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/22221/25

Провадження №: 2/755/7285/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву відповідача ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

13.11.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 26.11.2025 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

02.12.2025 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у якій відповідач просить розглядати справи за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи відповідне клопотання відповідач посилається на те, що вона не є споживачем житлово-комунальних послуг, не є власником квартири, фактично у квартирі не проживає з 2015 року та взагалі не має до квартири фізичного доступу. Також відповідачка зазначає, що має намір звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів. Відповідачка вважає, що у справі слід провести підготовче засідання для встановлення обставин справи, збору доказів, визначення належного відповідача власника квартири та фактичного користувача.

Вивчивши заяву відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно п. 4 ч. 4, ч. 5 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом положень ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Призначаючи розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд урахував положення п. 4 ч. 4, ч. 5 ст. 19, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 274 ЦПК України і з огляду на те, що ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Звичайно, що будь-яка судова справа має значення для її сторін, але це не є вирішальним для призначення розгляду справи у загальному порядку за відсутності інших належним підстав. Будь-якого суспільного інтересу, а тим більше значного, розгляд справи не становить, оскільки стосується приватно-правових відносин сторін.

На переконання суду, позов є справою незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення.

Відповідачка ознайомилась з матеріалами справи 26.03.2026 року, але станом на теперішній час не зверталась до суду з будь-якими клопотаннями про витребування доказів, про що вона наголошувала у своїй заяві із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Слід зазначити, що спрощене позовне провадження, так само як і загальне позовне провадження спрямовані на повний, об`єктивний та своєчасний розгляд справи, і сторони не позбавлені можливості доведення своєї правової позиції перед судом, подання доказів, заяв по суті справи та з процесуальних питань і в повній мірі користуються всіма правами, передбаченими положеннями ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 259-261, 274, 277, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 25.05.2026 року.

Суддя