Рішення № 136815837, 26.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 759/5017/26

провадження № 2/753/11105/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18.06.2025-100001464 в електронній формі.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 25 000,00 грн строком на 183 дні, з кінцевим строком повернення 17.12.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, кредит у встановлений строк не повернув, проценти, комісію та штрафні санкції не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 85 250,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.05.2026 відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви та додані до неї документи направлялися відповідачу у встановленому законом порядку. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступне.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, код ЄДРПОУ 37356833.

18.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18.06.2025-100001464 в електронній формі.

З наданих позивачем кредитного договору, заявки/анкети, оферти, акцепту та інших документів, що підтверджують укладення договору, вбачається, що відповідач погодив істотні умови договору, а саме: суму кредиту, строк користування кредитом, розмір процентів, розмір комісії, порядок повернення кредиту, порядок сплати платежів та наслідки невиконання або неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 25 000,00 грн строком на 183 дні, з кінцевим строком повернення 17.12.2025. Умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів, визначених договором.

Факт ідентифікації відповідача при укладенні договору підтверджується наявним у матеріалах справи скріншотом BankID, у якому зазначено персональні дані відповідача, РНОКПП НОМЕР_1 , дату народження та номер телефону, використаний під час ідентифікації.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується чеком/довідкою щодо проведення платежу, відповідно до якого 18.06.2025 здійснено переказ коштів у сумі 25 000,00 грн за договором кредиту № 18.06.2025-100001464 на платіжну картку, зазначену у матеріалах справи.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія договору з ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що підтверджує використання платіжного сервісу для здійснення відповідного переказу, а також документи щодо проведення платежу.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 18.06.2025-100001464 станом на 12.02.2026 заборгованість відповідача становить 85 250,00 грн, з яких: 25 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 42 750,00 грн - заборгованість за процентами, 5 000,00 грн - комісія, 12 500,00 грн - штраф.

Вказаний розрахунок узгоджується з умовами кредитного договору, доказами видачі кредитних коштів та іншими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи. Доказів погашення заборгованості, сплати процентів, комісії чи штрафу відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону. Зміст договору становлять умови, погоджені сторонами, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст.ст. 641, 642 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, а відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, а електронний правочин може підписуватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, якщо такий спосіб підписання погоджений сторонами. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, враховуючи наявні у матеріалах справи кредитний договір, заявку/анкету відповідача, документи щодо електронної ідентифікації через BankID, докази акцепту умов договору, а також докази перерахування кредитних коштів, суд приходить до висновку, що між сторонами належним чином виникли договірні кредитні правовідносини, а відповідач прийняв умови договору та набув обов`язку повернути отримані кошти і сплатити передбачені договором платежі.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, факт невиконання відповідачем зобов`язань та розмір заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі ст.ст. 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими - докази, отримані у порядку, встановленому законом, достовірними - докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми - докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, а саме кредитний договір, анкету/заявку відповідача, документи щодо електронної ідентифікації через BankID, докази перерахування кредитних коштів, детальний розрахунок заборгованості, витяг з ЄДР щодо позивача, документи, що підтверджують повноваження представника, та докази направлення документів відповідачу, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог не подав, розрахунок заборгованості не спростував, доказів повного або часткового погашення боргу суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 174, 178, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 626-628, 638, 639, 641, 642, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором № 18.06.2025-100001464 від 18.06.2025 у загальному розмірі 85 250,00 грн. (вісімдесят п`ять тисяч двісті пятдесят гривень 00 копійок), судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.05.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.