Рішення № 136814200, 20.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3453/26

2/212/3833/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Терещук М. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив таке.

До суду звернувся представник позивача із зазначеним позовом. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В усі судові засідання сторони та/або їх представники не з`явилися, хоча повідомлялися належним чином. Представник позивача під час звернення до суду з позовом клопотав про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач своїм правом взяти участь у розгляді справи судом, подати змагальні документи тощо не скористалася.

Оскільки всі учасники справи не з`явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості на загальну суму 44 870,59 грн, з яких 31 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 13 870,59 грн заборгованість по відсотках; судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позов обґрунтував таким. 26.04.2018 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та відповідачкою укладено кредитний договір № 2018707334_CARD, за яким банк надав позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором. Відповідачка не виконала належним чином кредитні зобов`язання. Внаслідок цього, 16.12.2022 року між АТ «ОТП БАНК» та позивачем укладений Договір факторингу № 16/12/22, згідно з яким первісний кредитор Акціонерне товариство «ОТП БАНК» відступив на користь нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за Кредитним договором № 2018707334_CARD, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем.

Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26.04.2018 року АТ «ОТП БАНК» та відповідач уклали Кредитний договір № 2018707334 (а. с. 25). Відповідно до умов п. 1.1. договору банк зобов`язався надати кредит у загальному розмірі 8 434,00 грн, з яких 8 134,00 грн на придбання товару у продавця 1, 300,00 грн на сплату послуги «СМС+Довідка»; продавець 1 ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД»; строк, на який надається кредит, визначений графіком платежів; дата остаточного повернення кредиту 26.04.2020; фіксована процентна ставка 0,01% річних. У розділі 2 Кредитного договору міститься заява-анкета про надання банківських послуг, в якій зазначено про те, що попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП БАНК», ОСОБА_1 бажає оформити поточний рахунок та отримати електронний платіжний засіб MC GOLD, номер карткового рахунку НОМЕР_1 (п. 2.1. Кредитного договору). Зазначено також умови обслуговування кредитної лінії; розмір процентної ставки 5 % в місяць, 0,01% річних впродовж пільгового періоду.

Графік платежів за кредитом в загальній вартості 13 495,18 грн передбачав останню дату платежу 26.04.2021 (а. с. 26). Відповідач також підписала Паспорт споживчого кредиту (а. с. 26 зворот - 27).

Рахунок-фактура, чек та видаткова накладна від 26.04.2018 (а. с. 30 зворот - 31) підтверджують обставини отримання кредитних коштів на придбання товарів та оплату цих товарів на користь ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».

Виписка з рахунку за період з 26.04.2018 по 15.03.2024 (а. с. 9-20) та розрахунок заборгованості (а. с. 56-69), надані позивачем, підтверджують обставини користування відповідачем коштами банку та заявлений розмір заборгованості.

Договір факторингу № 16/12/22 від 16.12.2022 (а. с. 36-40), Акти приймання-передачі реєстру боржників (а. с. 8) та Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу (а. с. 24) підтверджують обставину переходу права вимоги за Кредитним договором від АТ «ОТП БАНК» до позивача в загальному розмірі 44 870,59 грн, з яких 31 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 870,59 грн заборгованість по відсотках.

Отже, суд дійшов висновку про те, що між АТ «ОТП БАНК» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини споживчого кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано до позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Щодо заборгованості по кредиту.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що Кредитний договір укладений сторонами правочину АТ «ОТП БАНК» та відповідачем у простій письмовій формі, відповідає вимогам ЦК України, під час його укладення між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, після його підписання у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у АТ «ОТП БАНК» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч. 1 ст. 509, 1054 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Специфічним різновидом відступлення права вимоги є договір факторингу. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 611, ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З обсягу наданих позивачем доказів, у тому числі виписки по рахунку, суд встановив, що відповідач не в повному обсязі здійснювала платежі по погашенню кредиту відповідно до Графіку платежів та в межах строку дії договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Заявлену суму заборгованості суд в частині простроченого кредиту та відсотків вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів. Доказів на спростування розрахунку боргу відповідач суду не надав, власного альтернативного розрахунку у разі незгоди із заявленим боргом не навів. Даних, що свідчать про повну сплату заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи суду не надано. З огляду на зазначене, вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд дослідив Договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 та інші документи, надані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу. Договір про надання правничої допомоги загальний та не містить посилання на правничу допомогу саме щодо стягнення заборгованості з відповідачки. Пунктом 4.4. цього Договору визначено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт надання послуг. Додатковою угодою до Договору про надання правничої допомоги від 28.11.2025 (а. с. 46) сторони розширили предмет договору та доповнили його новим пунктом про те, що виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з гр. ОСОБА_1 . Детальний опис наданих послуг (а. с. 22) та Акт надання послуг (а. с. 7), долучені представником позивача на підтвердження реальності надання послуг, не містять посилання на надання послуг зі стягнення боргу з відповідачки, та складені і підписані 27.11.2025 (тобто за день до підписання додаткової угоди, згідно з якою сторони домовилися про представництво та захист інтересів позивача у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ). У зв`язку з цим суд дійшов висновку про те, що позивач не довів реальність надання правничої допомоги у цій справі. Тому відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, судовий збір має бути стягнений з відповідача повністю у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, статтями 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2018707334_CARD від 26.04.2018 у розмірі 44 870,59 (сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят грн 59 коп) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

У стягненні витрат на правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»; ЄДРПОУ: 42649746; вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область;

Відповідач: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 25 травня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець