Рішення № 136813632, 25.05.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3368/26

2/214/3921/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

25 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу № 214/3368/26 за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» інтереси якого представляє Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 року представник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Ткаченко Ю.О. звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №45588746 від 07.10.2025 року в сумі 17 168,00 грн., за договором позики №6536519 в розмірі 7748,00 грн; стягнути судові витрати в розмірі 2662,40, грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 07.10.2025 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №45588746 . Умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн., строком на 30 днів з 07.10.2025 року по 05.11.2025 року із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,256% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16.00 % від суми наданого кредиту ( що у грошовому виразі складає 1600,00 грн.) У порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4,00 % понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Позивач свої зобов`язання за кредитом виконав, а відповідач порушив в обумовлені в договорі строки повернення кредиту у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 17 168,00 грн., з яких: 10000,00 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту; 1768,00 грн. - загальна заборгованість по відсоткам, заборгованість за комісією- 16000,00 грн., заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування 4800,00 грн.

08.09.2025 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6536519. Умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 2000,00 грн. строком на 360 днів ( з 08.09.2025 року по 02.09.2026 року) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми кредиту ( що у грошовому виразі складає 345,00 грн.) Позивач свої зобов`язання за кредитом виконав, а відповідач порушив в обумовлені в договорі строки повернення кредиту у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 7 748,00 грн., з яких: 2000,00 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту; 1748,00 грн. - загальна заборгованість по відсоткам, заборгованість за пенею 4000,00 грн. Таким чином, посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов`язань, позивач просити стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами.

Ухвалою суду від 09.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив, що просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавав. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 07.10.2025 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №45588746.

Згідно договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн., строком на 30 днів з 07.10.2025 року по 05.11.2025 року із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,256% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16.00 % від суми наданого кредиту ( що у грошовому виразі складає 1600,00 грн.) У порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4,00 % понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором №45588746 від 07.10.2025 року складає 17 168,00 грн., з яких: 10000,00 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту; 1768,00 грн. - загальна заборгованість по відсоткам, заборгованість за комісією- 16000,00 грн., заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування 4800,00 грн.

Крім того, 08.09.2025 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6536519.

Згідно договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 2000,00 грн. строком на 360 днів ( з 08.09.2025 року по 02.09.2026 року) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми кредиту ( що у грошовому виразі складає 345,00 грн.)

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором №6536519 від 08.09.2025 року складає 7 748,00 грн., з яких: 2000,00 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту; 1748,00 грн. - загальна заборгованість по відсоткам, заборгованість за пенею 4000,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що договори укладені в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами та відсотками, що підтверджується долученими до матеріалів справи розрахунками заборгованості за кредитними договорами №45588746 від 07.10.2025 року та №6536519 від 08.09.2025 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

При цьому, розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушила графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором №45588746 від 07.10.2025 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 17 168,00 грн., з яких: 10000,00 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту; 1768,00 грн. - загальна заборгованість по відсоткам, заборгованість за комісією- 16000,00 грн., заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування 4800,00 грн.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором № 6536519 від 08.09.2025 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 7 748,00 грн., з яких: 2000,00 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту; 1748,00 грн. - загальна заборгованість по відсоткам, заборгованість за пенею 4000,00 грн..

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за договором позики, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №45588746 від 07.10.2025 року в розмірі 17 168,00 грн. та за кредитним договором № 6536519 від 08.09.2025 року в розмірі 7 748,00 грн

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом в сумі 2662,40 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу та задоволення позовної заяви в повному обсязі, відсутність обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з доведенням їх не співмірності в цій частині, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування стороні позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» інтереси якого представляє Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитними договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму заборгованості за кредитним договором №45588746 від 07.10.2025 року в сумі 17 168,00 грн., за кредитним договором №6536519 від 08.09.2025 року в розмірі 7748,00 грн;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ: 39861924, юридична адреса: площа Арсенальна, 1Б, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.В. Чернова