Ухвала суду № 136813189, 25.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5774/26

2/212/4850/26

У Х В А Л А

іменем України

25 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Шевченко Л.В., за участі секретаря судового засідання Чуприни Я.Е., позивача ОСОБА_1 , провівши судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ"

про захист прав споживачів,

встановив:

22.04.2026 до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" про захист прав споживачів, у якій позивач вказує, що він є власником нежитлового приміщення № 44, загальною площею 115,6 м?, вбудованого в підвальний поверх житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (відповідач), починаючи з листопада 2021 року, здійснює нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії та за розподіл витрат на опалення місць загального користування щодо вказаного приміщення, посилаючись на Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 4073/ жб/1 від 01.11.2021 (публічний договір приєднання). На думку позивача, загальна сума безпідставно нарахованого боргу станом на березень 2026 року склала 172997,96 грн. Позивач вважає такі нарахування безпідставними та незаконними оскільки приміщення фізично не підключене до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення будинку; у приміщенні відсутні будь-які опалювальні прилади (радіатори, батареї, конвектори тощо); у приміщенні відсутні транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи теплопостачання; приміщення фактично не отримує теплову енергію від внутрішньобудинкової системи опалення, а отже, не є «опалюваним приміщенням» у розумінні Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (Наказ Мінрегіону №315 від 22.11.2018, далі Методика № 315); жодного договору про надання послуги з постачання теплової енергії щодо цього приміщення позивач особисто не підписував та жодної заяви приєднання не подавав; приміщення не експлуатується та перебуває в аварійному стані внаслідок систематичних проривів каналізаційних мереж будинку. Позивач вказує також, що обладнання у виді газопроводу та опалення будь-якого виду у приміщенні відсутнє.

28.01.2026 року позивач направив відповідачу претензію з вимогами: здійснити перерахунок та виключити безпідставно нараховані суми; припинити подальші нарахування за теплопостачання й розподіл місць загального користування щодо спірного приміщення; видати акт, яким офіційно підтвердити статус приміщення як неопалюваного і такого, що не має транзитних трубопроводів системи опалення.

17.02.2026 року відповідач надав позивачу відповідь № 1151/30, в якій повністю відмовив у задоволенні претензії, наполягаючи на відповідності нарахувань законодавству та на тому, що підвальне приміщення позивача нібито є «опалюваним» у розумінні Правил № 830, при цьому знову не надавши жодних доказів факту постачання теплової енергії до приміщення.

Позивач зазначає, що відмова відповідача від організації технічного обстеження приміщення та від проведення перерахунку з урахуванням реального стану об`єкта є не просто проявом небажання виконувати свої договірні обов`язки, а порушенням конкретних законодавчих приписів як Закону України «Про житлово-комунальні послуги», так і Закону України «Про теплопостачання» та Методики № 315, Закону України «Про захист прав споживачів». На переконання позивача така системна бездіяльність свідчить про зловживання відповідачем своїм домінуючим становищем виконавця комунальної послуги та істотне порушення прав позивача як споживача, наводить правову позицію Верховного Суду у подібних спорах, відповідно до якої, зокрема у постанові від 13.03.2025 у справі №401/489/23 Верховний Суд зазначив, що належним способом захисту прав споживача у спорах про безпідставні нарахування за житлово-комунальні послуги є зобов`язання виконавця припинити протиправні нарахування та здійснити перерахунок, якщо відсутні правові і фактичні підстави для їх здійснення. Також позивач звертає увагу суду на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц, в якій виснувано, що у випадку порушення постачальником енергетичних та інших ресурсів законодавства під час нарахування плати споживач має право вимагати у судовому порядку проведення відповідного перерахунку цієї плати.

На підставі статтей 4, 18, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»; статтей 1, 12, 13, 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; статті 19 Закону України «Про теплопостачання»; статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; пунктів 2, 10, 12 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (Наказ Мінрегіону №315 від 22.11.2018 р., ред. 28.12.2021) просить суд 1) визнати, що нежитлове приміщення № 44, загальною площею 115,6 м?, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не є об`єктом надання послуги з постачання теплової енергії, оскільки не підключене до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення, не обладнане опалювальними приладами та транзитними трубопроводами теплопостачання, і не може вважатися «опалюваним приміщенням» у розумінні Методики №315; 2)зобов`язати Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850) припинити нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії та за розподіл витрат на опалення місць загального користування щодо нежитлового приміщення № 44 за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) зобов`язати відповідача - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» здійснити перерахунок та списати (анулювати) всі нараховані суми плати за послугу з постачання теплової енергії та розподіл витрат на опалення МЗК за весь період нарахувань з 01 листопада 2021 року по теперішній час щодо спірного приміщення, та надати позивачу оновлені розрахункові документи, що підтверджують відсутність заборгованості; 4) визнати, що дії Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» щодо нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та розподіл витрат на опалення місць загального користування стосовно нежитлового приміщення №44, яке не є опалюваним, порушують права позивача - ОСОБА_1 як споживача житлово-комунальних послуг. Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

23.04.2026 справу розподілено судді Шевченко Л.В.

Ухвалою від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25 травня 2026 об 11 год 00 хв.

12.05.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якій просить відмовити в задоволенні позову повністю, зокрема, з урахуванням того, що належне відповідачу нежитлове приміщення є невід`ємною частиною житлового будинку, що неспростовно відповідачем, а відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення у встановленому законом порядку, дає підстави вважати, що належне відповідачу приміщення є опалювальним. Наводить позицію, висловлену, у постановах Центрального апеляційного суду по справі №904/3181/24 від 06.01.2025, по справі № 904/5735/25 від 30.03.2026. Відповідач також зазначає, що єдиною підставою для припинення нарахувань за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії є рішення органу місцевого самоврядування та затверджений акт про відключення централізованого опалення складений за участю представника виконавця послуг. Також звертає увагу суду, що нежитлове приміщення відповідача має нумерацію №44. Відповідно п.43 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 № 60, нумерація квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку здійснюється окремо за годинниковою стрілкою у зростаючому порядку починаючи з номера 1 на першому поверсі, що ще раз підтверджує той факт що приміщення відповідача не може бути підвалом, а має статус нежитлового приміщення.

Приміщення відповідача є частиною житлового будинку. Житловий будинок, в якому розташоване приміщення відповідача, підключався до системи теплопостачання як об`єкт архітектури згідно затвердженої проектної документації, в порядку передбаченому ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником. Згідно з вимогами п. 6.1 ДСТУ Б А.2.4-20:2008 «Система проектної документації для будівництва. Правила обліку та зберігання оригіналів проектної документації» оригінали документів підлягають обліку і зберіганню в організації, що розробила їх, згідно з установленими термінами зберігання для даного виду продукції. У той же час ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлює, що замовники, крім виконання обов`язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов`язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури, власникові такого об`єкта для постійного зберігання (аркс.54-83).

15.05.2026 позивач заявив клопотання про витребування доказів, обгрунтовуючи клопотання ст.84 ЦПК України та вказуючи, що предметом доказування у даній справі є, зокрема, обставини щодо наявності або відсутності первинного підключення нежитлового підвального приміщення АДРЕСА_2 до внутрішньобудинкової системи опалення, наявності технічної можливості постачання теплової енергії до цього приміщення, а також правомірності нарахувань відповідача за послугу з постачання теплової енергії.

Позивач зазначає, що у своєму відзиві відповідач стверджує, що житловий будинок, у якому розташоване приміщення № 44, підключався до системи теплопостачання як об`єкт архітектури згідно із затвердженою проектною документацією, а також що системи опалення приміщення є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання будинку. Разом з тим жодної проектної документації, схем теплопостачання будинку, виконавчих схем або будь-яких технічних документів, які б підтверджували включення саме приміщення №44 до внутрішньобудинкової системи опалення, відповідач до відзиву не долучив. Вказує, що самостійно отримати зазначені документи він не може, оскільки вони, за твердженням самого відповідача, мають стосуватися проектування та приєднання будинку до системи теплопостачання, а отже можуть перебувати у володінні АТ «Криворізька теплоцентраль».

На думку позивача витребувані докази мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки можуть підтвердити або спростувати: факт первинного включення або невключення приміщення №44 до внутрішньобудинкової системи опалення; наявність або відсутність технічної можливості постачання теплової енергії до цього приміщення; наявність або відсутність у відповідача належних технічних підстав для здійснення спірних нарахувань.

Позивач просить суд витребувати проектну документацію, виконавчу документацію, схеми теплопостачання, схеми внутрішньобудинкової системи опалення або інші технічні документи щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , які підтверджують або спростовують факт первинного підключення нежитлового підвального приміщення № 44 до внутрішньобудинкової системи опалення будинку; документи, що підтверджують склад внутрішньобудинкової системи опалення цього будинку та проходження трубопроводів, стояків, транзитних мереж або інших елементів системи опалення через приміщення №44; у разі відсутності зазначених документів письмове повідомлення про їх відсутність із зазначенням причин такої відсутності (арк.с.84-85).

15.05.2026 позивач звернувся до суду з клопотанням долучити до матеріалів справи постанови апеляційних судів; врахувати наведені правові позиції апеляційних інстанцій при оцінці доказів та вирішенні даного спору; дійти аналогічних правових висновків та задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, визнавши нарахування АТ «Криворізька теплоцентраль» щодо підвального приміщення № 44 за адресою: АДРЕСА_1 безпідставними та незаконними (арк.с.86-116).

18.05.2026 позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, у якій з метою повного, ефективного та остаточного захисту своїх порушених прав сить суд змінити предмет позову шляхом доповнення раніше заявлених позовних вимог новими вимогами: 1. про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 20 000 грн; 2. про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі, що буде підтверджений належними доказами та уточнений у порядку, передбаченому ЦПК України (арк.с. 117-123).

Також 18.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив на позов, у якій позивач, зокрема, зазначає, що спеціальне законодавство чітко визначає суб`єктів, зобов`язаних передати та/або відновити технічну (у тому числі проектну) документацію на будинок, це замовник будівництва, попередній власник будинку, колишній балансоутримувач чи попередній управитель, а не окремий співвласник, який є власником одного нежитлового приміщення. Ввнимажає, що перекладати на позивача як фізичну особу власника підвального приміщення № 44 обов`язок мати комплект проектної документації на будинок, сформований ще у 1956 році, суперечить як букві, так і меті наведених ним законів, які спрямовані саме на забезпечення передачі документації від замовника та балансоутримувача до співвласників у особі ОСББ.

Позивач просить прийняти заяву про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог до розгляду; розглядати цивільну справу № 212/5774/26 за його позовом до Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» з урахуванням додаткових позовних вимог, викладених у заяві; стягнути з Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» на користь позивач моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн; стягнути з Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» на його користь понесені мною судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі, що буде підтверджений належними доказами та уточнений ним в порядку, передбаченому ЦПК України.

Позивач у відповіді на відзив просить суд визнати доводи і посилання АТ «Криворізька теплоцентраль», викладені у відзиві, такими, що не підтверджують факту підключення нежитлового підвального приміщення № 44 до внутрішньобудинкової системи опалення та факту надання послуги з постачання теплової енергії цьому приміщенню. Оцінюючи правомірність спірних нарахувань, виходити з реального технічного стану приміщення № 44, підтвердженого технічним паспортом БТІ, актом ОСББ від 04.12.2025, довідкою ОСББ від 12.05.2026 та іншими доказами, які свідчать про відсутність у ньому будь-яких елементів системи опалення та технічної можливості підключення. Позива просить з урахуванням наведених заперечень задовольнити поданий ним позов у повному обсязі (арк.с.124-138).

21.05.2026 від представника відповідача надійшла заява, у якій ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні заяви про витребування доказів, посилаючись на те, що чинне законодавство не відносить ьеплопостачальну організацію до кола осіб, які зобов`язані володіти чи зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури та паспоррт об`єкта (арк.с.148-152).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 25.05.2026. Повідомив, що на підприємстві введено 4-денний робочий тиждень із змінним графіком роботи працівників: з понеділка по четвер, з вівторка по п`ятницю, а представник підприємства, за яким закріплено супроводження та участь у даній справі - ОСОБА_2 відповідно до затвердженого графіку роботи має вихідні дні у період з 22.05 по 25.05, у зв`язку з чим не має можливості з`явитися у судове засідання, призначене на 25.05.2026 об 11 год. Також додатковою підставою для відкладення розгляду справи представник відлповідача вказує необхідність надання часу для написання відзиву на заяву позивача про зміну позовних вимог (арк.с.139-147).

В судовому засіданні позивач категрично з-аперечував проти задоволенян клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки на його думку, вихідний на підприємстві не є поважною причиною, тому що на підприємстві 20 юристів. Вважав, що це є затягуванням справи, не заперечував проти розгляду його клопотань та заяви про зміну предмету позову.

Розглянувши матеріали цівільної справи, подані станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання, суд вважав, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, зокрема й тому, що для того, щоб написати відзив на заяву про зміну позовних вимог (предмету позову), представник відповідача вочевидь має впевнитися, що заяву прийнято судом до розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 1 статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Зі змісту клопотання про витребування доказів та пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що клопотання про витребування доказів викликано заявою представника відповідача, викладеною у відзиві на позов.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наданими позивачем документами підтверджується, що самостійно отримати документи, на які посилається представник відповідача (технічна документація, тощо), позивач можливості не має. Відсутність у позивача проектної документації на систему опалення будинку АДРЕСА_1 не є наслідком його недбалості або порушення закону, а зумовлена тим, що відповідна документація не була передана ОСББ і фактично відсутня як у попереднього балансоутримувача, так і у відповідача та органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вищезазначене, та приймаючи до уваги предмет спору, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати запитувані докази.

Щодо заяви про зміну предмету позову та доповнення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Суд вважає, що заява відповідає вимогам ЦПК та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 81, 84, 260 ЦПК України, суд -

постановив:

1. Прийняти заяву про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог до розгляду; розглядати цивільну справу № 212/5774/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» з урахуванням додаткових позовних вимог, викладених у заяві, а саме: 1) визнати, що нежитлове приміщення № 44, загальною площею 115,6 м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не є об`єктом надання послуги з постачання теплової енергії, оскільки не підключене до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення, не обладнане опалювальними приладами та транзитними трубопроводами теплопостачання, і не може вважатися «опалюваним приміщенням» у розумінні Методики №315; 2) зобов`язати Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850) припинити нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії та за розподіл витрат на опалення місць загального користування щодо нежитлового приміщення № 44 за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) зобов`язати відповідача -Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» здійснити перерахунок та списати (анулювати) всі нараховані суми плати за послугу з постачання теплової енергії та розподіл витрат на опалення МЗК за весь період нарахувань з 01 листопада 2021 року по теперішній час щодо спірного приміщення, та надати позивачу оновлені розрахункові документи, що підтверджують відсутність заборгованості; 4) визнати, що дії Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» щодо нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та розподіл витрат на опалення місць загального користування стосовно нежитлового приміщення №44, яке не є опалюваним, порушують права позивача - ОСОБА_1 як споживача житлово-комунальних послуг; 5) стягнути з Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн; стягнути з Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» на користь позивача понесені судові витрати, з урахуанням витрат на правничу допомогу. Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Клопотання про долучення до матеріалів справи постанов апеляційної інстанції - задовольнити.

Клопотання позивача про витребування у АТ "Криворізька теплоцентраль" доказів - задовольнити.

- витребувати у відповідача проектну документацію, виконавчу документацію, схеми теплопостачання, схеми внутрішньобудинкової системи опалення або інші технічні документи щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , на підтвердження чи спростування факту первинного підключення нежитлового підвального приміщення № 44 до внутрішньобудинкової системи опалення будинку;

- витребувати у відповідача документи, що підтверджують склад внутрішньобудинкової системи опалення цього будинку та проходження трубопроводів, стояків, транзитних мереж або інших елементів системи опалення через приміщення № 44; акт обстеження технічної можливості підключення приміщення до наявної системи опалення будинку.

Надати витребувані докази безпосередньо до суду невідкладно після отримання вказаної ухвали.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко