Ухвала суду № 136812461, 11.05.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5381/26

Провадження №1-кс/359/710/2026

УХВАЛА

11 травня 2026 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025112100000091 від 7 серпня 2025 року,

встановив:

Старший слідчий СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 звернулась з вказаним клопотанням та посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.387 КК України. В ході досудового розслідування прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 , діючи в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України, пред`явив цивільний позов про стягнення з підозрюваної шкоди, заподіяної ДП «МА «Бориспіль», в розмірі 2926701 гривні 46 копійок. За ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 5/12 часток в квартирі АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що вказаний об`єкт нерухомого майна не є тимчасово вилученим, на підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається без повідомлення ОСОБА_4 .

Обмежившись дослідженням письмових доказів, приєднаних до клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.387 КК України. Ця обставина підтверджується копією повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 8 травня 2026 року (а.с.115-133).

1 травня 2026 року прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 , діючи в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України, пред`явив цивільний позов (а.с.95-114): просить стягнути з ОСОБА_4 шкоду, заподіяну ДП «МА «Бориспіль», в розмірі 2926701 гривні 46 копійок.

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користу-вання майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України в такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7, ч.2 ст.8 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права. У кримінальному провадженні цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №476127814 від 7 травня 2026 року (а.с.146) вбачається, що за підозрюваною зареєстровано право власності лише на 5/12 часток в квартирі АДРЕСА_1 . З копії витягу про державну реєстрацію №36175376 від 8 листопада 2012 року (а.с.152) вбачається, що інші 5/12 часток у вказаному об`єкті нерухомого майна належать ОСОБА_6 , а 1/6 частка в квартирі ОСОБА_7 . Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 об`єктивно позбавлена можливості самостійно відчужити квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, у зв`язку з тим, що за ОСОБА_4 зареєстровано право власності лише на 5/12 часток у вказаному об`єкті нерухомого майна, підстави для відшкодування шкоди за рахунок вартості всієї квартири відсутні. Накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 є втручанням держави не тільки у право підозрюваної, а також у право ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на мирне володіння їх майном. Таке втручання не є виправданим, оскільки воно не ґрунтується на законі та стосується сторонніх фізичних осіб, які навіть не беруть участь у кримінальному провадженні. Ці обставини свідчать про те, що задоволення поданого клопотання суперечить невід`ємним гарантіям, передбаченим п.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на це слідчий суддя висновує про відсутність підстав для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Тому у задоволенні клопо-тання, поданого старшим слідчим СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , належить відмовити.

Керуючись ч.2 ст.369, ст.372 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня оголошення судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1