Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 645/8737/25
Провадження № 2-п/645/63/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань Півінська С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 07.04.2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в :
У провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова знаходилась цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №145943 від 09.07.2024 року в розмірі 19411,50 грн., з яких: 11910,80 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7000,70 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам та 500,00 грн. - заборгованість за комісією.
Заочним рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 07.04.2026 року року Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості були задоволені частково.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №145943 від 09.07.2024 року у розмірі 15577 грн 30 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8577 грн. 30 коп. та заборгованості по відсоткам у розмірі 7000 грн 70 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 1943 грн 92 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн 00 коп.
15.05.2026 у провадження Немишлянського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Тисячник Р.Р. (сформова в системі «Електронний суд» 14.05.2026) про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не отримував судових повісток та копії ухвали про відкриття провадження, а судова кореспонденція поверталась до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, у зв`язку із чим був позбавлений можливості подати відзив та надати докази на підтвердження своєї позиції. Про наявність заочного рішення відповідач дізнався лише після ознайомлення з матеріалами справи через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Також представник посилалась на наявність істотних для справи обставин та доказів, які не були предметом дослідження суду. Зокрема, зазначено про недоведеність факту укладення кредитного договору в електронній формі, відсутність належних електронних доказів використання відповідачем одноразового ідентифікатора, доказів реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та фактичного підписання договору саме відповідачем, у зв`язку із чим вважав недоведеним дотримання письмової форми кредитного договору. Окрім того, представник відповідача вказувала на відсутність належних доказів фактичного надання кредитних коштів, оскільки позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування та отримання відповідачем грошових коштів, а подані розрахунок заборгованості та довідки є односторонньо складеними документами та не можуть підтверджувати факт видачі кредиту і розмір заборгованості. Також у заяві зазначено про недоведеність ознайомлення відповідача з правилами надання кредиту та умовами договору приєднання, відсутність доказів погодження саме тієї редакції правил, яка діяла на момент укладення договору, а також про порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів та принципів справедливості й добросовісності у кредитних правовідносинах. Окремо представник ОСОБА_1 посилалась на незаконність нарахування комісій та неправильність розрахунку заборгованості, оскільки сплачені відповідачем кошти були зараховані на погашення комісії, яку суд визнав нікчемною. Окрім того, представник відповідача вказала про несправедливість умов договору щодо нарахування процентів, розмір яких є непропорційним сумі кредиту та суперечить принципам розумності, добросовісності та положенням законодавства про захист прав споживачів. Також, представник відповідача зазначила про відсутність належних доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЕЙС», оскільки надані витяги з реєстру боржників та документи за договором факторингу не підтверджують належним чином набуття позивачем права вимоги саме до відповідача. Окрім того, представник відповідача вважає необґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та предметом спору. Посилаючись на викладене, представник відповідача просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 07.04.2026 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
19.05.2026 від представника позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» - Сахарової О.І., яка діє на підставі довіреності, через систему «Електронний суд», надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. У своїх запереченнях представник позивача зазначала, що заява відповідача не містить поважних причин неявки до суду, неподання відзиву та доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вказувала, що відповідач не надав нових доказів, які могли б вплинути на висновки суду, а доводи заяви фактично зводяться до переоцінки доказів. Представник позивача зазначала, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав можливість ознайомитися з матеріалами справи, оскільки позивачем надано докази направлення копії позовної заяви з додатками. Також посилалася на практику Верховного Суду щодо належності повідомлення сторони у разі повернення поштової кореспонденції із відміткою про закінчення строку зберігання. Щодо укладення кредитного договору представник позивача зазначала, що 09.07.2024 між ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №145943 в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Посилалася на положення ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до яких електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до письмової форми правочину. Зазначала, що договір, паспорт споживчого кредиту та графік платежів були підписані відповідачем шляхом введення одноразових ідентифікаторів, а без авторизації в особистому кабінеті, отримання SMS-повідомлення та підтвердження акцепту укладення договору було б технічно неможливим. Окрім того, представник позивача вказувала, що у договорі містяться персональні дані відповідача, які збігаються з даними, зазначеними у заяві про перегляд заочного рішення, а доказів неправомірного використання його персональних даних або звернення до правоохоронних органів із заявою про шахрайство відповідач не надав. Також представник позивача зазначала, що відповідач був належним чином ознайомлений із умовами кредитування, оскільки правила надання кредиту, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та інші документи були доступні в особистому кабінеті та на сайті кредитодавця. Вказувала, що укладення договору без підтвердження ознайомлення з його умовами було технічно неможливим, а відповідач добровільно погодився із умовами договору та отримав кредитні кошти. Щодо перерахування кредитних коштів представник позивача зазначала, що згідно з умовами договору загальна сума кредиту становила 13 334 грн, з яких 10 000,50 грн були перераховані на банківську картку відповідача, а 3 333,50 грн спрямовані на сплату комісії за надання кредиту. Посилалася на довідку про перерахування коштів та інформацію АТ «Універсал Банк», відповідно до якої на ім`я відповідача була емітована картка, на яку 09.07.2024 зараховано 10 000,50 грн., а також підтверджено номер телефону, зазначений відповідачем. Представник позивача зазначала, що відповідач не надав доказів того, що кошти на його рахунок не надходили або що вказаний рахунок йому не належить. Щодо розміру заборгованості представник позивача зазначала, що загальна сума боргу становить 19 411,50 грн, з яких: 11 910,80 грн основний борг, 7 000,70 грн проценти та 500,00 грн комісія за управління та обслуговування кредиту. Вказувала, що умови договору передбачали ануїтетний порядок погашення кредиту, фіксовану процентну ставку та визначений графік платежів, а проценти були нараховані лише за період дії договору з 10.07.2024 по 01.10.2024. Також, представник позивача зазначала, що відповідач не надав власного розрахунку заборгованості чи доказів погашення кредиту. Також представник позивача заперечувала доводи щодо неправомірності комісії за надання кредиту, посилаючись на умови договору, паспорт споживчого кредиту та положення Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено право кредитодавця встановлювати комісії за надання та обслуговування кредиту. Щодо переходу права вимоги представник позивача зазначала, що право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу №10102024 від 10.10.2024, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги та платіжною інструкцією про фінансування. Вказувала, що повний реєстр боржників не може бути наданий через вимоги законодавства щодо захисту персональних даних та конфіденційної інформації, а надані витяги є належними та допустимими доказами переходу права вимоги. Щодо витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначила, що 20.08.2025 між АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» був укладений договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01, відповідно до якого гонорар визначається згідно з погодженими тарифами. Разом із позовною заявою подано попередній розрахунок судових витрат та акт приймання-передачі наданих послуг. Посилаючись на ст.ст. 7681, 83, 137, 141 ЦПК України та практику Верховного Суду, представник позивача зазначила, що розмір витрат підтверджується договором, актом приймання-передачі послуг та іншими доказами, поданими у встановлений законом строк, справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні, тому докази витрат подані своєчасно, а обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Тисячник Р.Р. не з`явились. У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача просила проводити розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.
Відповідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, перевіривши доводи заяви про перегляд заочного рішення та матеріали справи, доходить наступного висновку.
Щодо клопотання про поновлення строків для подання заяви про перегляд заочного рішення, то згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.
ВП ВС у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява.
Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень статті 15 ЦК України та положень статей 2, 4, 10, 284 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, очевидним стає висновок про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та свобод, у тому числі шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення, в зв`язку із чим суд вважає необхідним задовольнити клопотання про поновлення строку для звернення з заявою про перегляд заочного рішення.
Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування заочного рішення, суд доходить таких висновків.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 10 грудня 2025 року провадження у справі №645/8737/25 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку за адресою його реєстрації, перевірену судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, а саме: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 19 січня 2026 року задоволено клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про витребування доказів та витребувано у АТ КБ «Приват Банк» інформацію щодо платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
У судові засідання призначені на 19.01.2026, 02.03.2026 та 07.04.2026 відповідач не з`явився, внаслідок чого суд дійшов висновку, що здійснив належне повідомлення відповідача та 07.04.2026, в зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого відповідача, ухвалив заочне рішення.
З матеріалів справи вбачається, що вся поштова кореспонденція, як судові повістки так і заочне рішення, направлялись відповідачу за адресою його реєстрації, а конверти зі зворотними повідомленнями та зворотні повідомлення повертались на адресу суду.
Будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки ОСОБА_1 у судові засідання, зокрема і за фактом того, що відповідач не проживає за адресою реєстрації до заяви про перегляд заочного рішення не надано.
Верховий Суд у постанові від 13 травня 2024 року у справі №755/4829/23, дійшов висновку про правильність зробленого судом висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 10 травня 2023 року в справі № 755/17944/18.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, судом вжито всіх можливих заходів з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи, а тому посилання відповідача, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи є необґрунтованими, що свідчить по відсутність підстав визнання поважними причини неявки відповідача в судові засідання.
Ухвалюючи заочне рішення від 07.04.2026 суд виходив з наявних у матеріалах справи доказів, які підтверджують наявність у відповідача заборгованості за Кредитним договором №145943 від 09.07.2024 року.
Згідно з ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позов з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, заочне рішення підлягає скасуванню за обов`язкової наявності двох умов разом, оскільки для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
У своїй заяві про перегляд заочного рішення заявник повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення. Таких доказів заявник при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не надав.
Із заяви про перегляд заочного рішення не вбачається одночасної наявності обставин, визначених ч.1 ст.288 ЦПК України, які є підставами для скасування заочного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність причин неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку, що заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, що не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 260, 284, 287, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Строк для звернення з заявою про перегляд заочного рішення поновити.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 07 квітня 2026 року у цивільній справі № 645/8737/25 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України - в 30-ти денний строк з дня складення повного судового рішення про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Повний текст ухвали складено 25.05.2026.
Суддя О.Ю. Алтухова
Судове рішення № 136811692, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 25.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 645/8737/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: