Ухвала суду № 136811591, 25.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/536/26

381/732/26 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області про закриття кримінального провадження,

установила:

У травні 2026 року представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із цією скаргою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.05.2026, скарга передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12025116460000095 від 25 червня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Це кримінальне провадження відкрите за заявою ОСОБА_3 , у якому вона має статус заявника і потерпілого.

Дізнавач сектору дізнання ВП № 3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 постановою від 11.05.2026 року закрив вказане кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З цією постановою скаржник не погоджується та вважає її передчасною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що під час ухвалення цієї постанови дізнавач не забезпечив повне, всебічне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 9 КПК України.

Також заявник вказує, що, на його думку, дізнавач не надав належну оцінку медичним документам та висновкам судово-медичної експертизи, які підтверджують наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, що узгоджується з її первинними поясненнями та іншими матеріалами провадження. Після МРТ-дослідження заявниця невідкладно госпіталізована до Університетської клініки НМУ ім. О.О. Богомольця, де вона наразі проходить лікування .

Вважає закриття кримінального провадження без проведення повної та об`єктивної судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень таким, що не відповідає засадам кримінально-процесуального закону та є передчасним. З метою повного та об`єктивного встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, дізнавач повинен був встановити також тілесне ушкодження заподіяне навмисно чи з необережності; яке ставлення винного до дії і до наслідків злочину, чи передбачала вона їх, чи бажала; мотиви і цілі вчинення злочину; чи не заподіяне тілесне ушкодження в стані сильного душевного хвилювання. При дослідженні обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності особи, що скоїла злочин, й обставин, які характеризують його особу, необхідно було з`ясувати: наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, викладених у статтях 66 і 67 КК України; вік, стать, освіту, професію й інші дані особи; наявність судимостей. Для визначення розміру збитку, заподіяного злочином, слідчий повинен з`ясувати якого матеріального збитку зазнав потерпілий у результаті злочину. Зазначених дій вчинено не було, що беззаперечно свідчить про передчасність закриття кримінального провадження.

Зазначає, що орган дізнання вже має докази наявності складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (легке тілесне ушкодження, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності), закінчений з моменту заподіяння фізичної шкоди у вигляді наслідків, зазначених у ч. 1 ст. 125, суб`єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. На думку заявника, ці докази дають підстави для висновку про наявність кримінального правопорушення (проступку). Зазначені обставини переконливо свідчать про помилковість та передчасність оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 11.05.2026 року.

Вказане стало підставою для звернення з означеною скаргою.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 20.05.2026 відкрив провадження за цією скаргою та призначив її до судового розгляду у судовому засіданні на 25.05.2026 о 10 годині 30 хвилин.

Також суд витребував у Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області матеріали кримінального провадження № 12025116460000095 від 25.06.2025.

Представник ОСОБА_3 та скаржниця у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду скарги повідомлені належним чином.

Представник скаржниці подав до суду клопотання про відкладення розгляду скарги, вимоги якого обґрунтував неможливістю прибуття його клієнтки у судове засідання з причини її перебування на стаціонарному лікуванні, а також наявність у неї наміру особисто брати участь у розгляду справи та надати пояснення щодо фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення скарги; скористатись іншими процесуальними правами, передбаченими КПК України.

Фастівське РУП ГУ НП в Київській області не забезпечило участь у судовому засіданні свого повноважного представника, про місце, день та час судового розгляду повідомлене належним чином, причини неявки представника суду не повідомило.

Фастівське РУП ГУ НП в Київській області на вимогу суду не надало матеріали кримінального провадження № 12025116460000095 від 25.06.2025.

Відповідно до статті 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

Оскільки ч. 3 ст. 306 КПК України визначений преклюзивний строк розгляду слідчим суддею такої скарги, вважаю можливим здійснити її судовий розгляд без участі осіб, які належно повідомлені судом про місце, день та час судового розгляду.

Слідчий суддя доходить цього висновку з урахуванням клопотання представника скаржниці про відкладення розгляду скарги. Водночас суд бере до уваги, що це клопотання не містить відомостей щодо періоду, протягом якого заявниця продовжуватиме лікування, а також стосовно того, які пояснення та інші її процесуальні права, визначені КПК України, не може забезпечити у судовому засіданні її захисник, який є фахівцем у галузі права. Також у клопотанні відсутні відомості щодо того, які пояснення має намір надати суду скаржниця та яке значення вони мають для вирішення скарги по суті. Крім цього, відсутні відомості та суду не надані докази на їх підтвердження щодо наявності у захисника скаржниці об`єктивних причин, які перешкоджають йому прибути у судове засідання та здійснити ефективний захист прав та інтересів його клієнтки.

Суд вважає, що розгляд скарги за відсутності заявниці та її захисника не порушує її право брати участь у судовому засіданні, оскільки суд створив учасникам розгляду умови для належної реалізації ними своїх процесуальних прав і скаржниця мала можливість подати до суду докази на обґрунтування поданої нею скарги та викласти свої доводи у письмовому виді. Крім цього, її захисник мав процесуальну можливість забезпечити реалізацію нею вказаних прав, проте не вчинив цього. Натомість у поданому до суду клопотанні обмежились зазначенням загального формулювання щодо наявності у заявниці бажання дати пояснення про певні обставини та скористатися своїми правами, не виклавши ці пояснення у тексті клопотання задля врахування їхз судом під час вирішення цієї скарги.

Слідчий суддя наголошує, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим КПК України.

Отже, скаржниця та її захисник на власний розсуд розпорядилися своїми правами, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Предметом оскарження у цій справі є постанова дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 від 11 травня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12025116460000095 від 25 червня 2025 року.

З огляду на це слідчий суддя бере до уваги, що правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Отже, для вирішення питання про законність та обґрунтованість рішення про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен встановити:

- дотримання вимог КПК України під час постановлення такого рішення;

- обґрунтованість підстав для його прийняття.

Щодо процесуальних вимог.

З цього приводу слідчий суддя зазначає, що частиною 3 ст. 110 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Слідчий суддя встановила, що оскаржувана постанова дізнавача про закриття кримінального провадження відповідає формальним вимогам, визначеним законом. У ній дізнавач вказав:

-відомості про особу, яка прийняла таке рішення, місце та час його прийняття (вступна частина);

-зміст обставин кримінального провадження, їх оцінку, мотиви для закриття цього провадження, з посиланням на норму закону (мотивувальна частина);

-зміст прийнятого рішення (закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення), порядок виконання та порядок оскарження (резолютивна частина).

Це дає підстави вважати, що дізнавач дотримався формальних вимог закону під час ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Водночас щодо вимоги обґрунтованості рішення слідчий суддя зазначає, що, оскаржувана постанова є такою, що прийнята передчасно, на підставі проведення досудового розслідування без всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження.

Статтею 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівника органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно зі ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що однією з підстав для закриття кримінального провадження є встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.

Згідно із ч. 1 ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.

Згідно із ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, зокрема, слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, наведені приписи кримінального процесуального законодавства передбачають, що рішення про закриття кримінального провадження може бути прийняте лише у результаті проведення ефективного, повного та всебічного досудового розслідування.

Досудове розслідування може вважатись всебічним та повним лише, якщо під час його проведення слідчий орган об`єктивно встановив усі обставини справи, провів усі слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення таких обставин, надав належну правову оцінку встановленим фактам та на підставі приписів закону і фактичних даних прийняв процесуальне рішення.

Слідчий суддя встановила, що дізнавач сектору дізнання Відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025116460000095, відомості про яке 25.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

У межах цього кримінального провадження опитаний як свідок ОСОБА_6 (син заявниці).

Також досліджений висновок експерта № 018 від 26.02.2026, згідно з яким у ОСОБА_3 , 1952 poкy народження, виявлено синці на обличчі, лівому та правому плечах, передній поверхні грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

Крім цього опитано ОСОБА_7 щодо подій, що розслідувались; встановлено, що 27.08.2025 вона зверталась на спецлінію «102» та до відділення поліції із заявою за фактом спричинення їй 27.08.2025 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_6 .

Згідно із висновком експертного дослідження № 013 від 10.12.2025, y ОСОБА_8 , 1965 poкy народження, виявлено синці на правій молочній залозі, на зовнішній поверхні правого плеча y вepxній та нижній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

Зміст оскаржуваної постанови, що дізнавач вказала з посиланням на ст. 125 КК України про те, що суб`єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується тільки умисною виною. Заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної вини не є караним.

Також дізнавач послалась на ст. 17 КПК України, згідно із якою усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на користь такої особи.

Отже, дізнавач обґрунтувала відсутність у діянні складу кримінального правопорушення посиланням на висновок експерта № 018 від 26.02.2026 року (щодо легких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 ) та висновок № 013 від 10.12.2025 року (щодо легких тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 ), висловивши критичне сприйняття показань свідка ОСОБА_6 (сина потерпілої).

Проте, дізнавач залишив поза увагою те, що в межах розслідування призначена судово-медична експертиза за даними медичного обстеження ОСОБА_3 .. Під час цієї експертизи потерпілу після МРТ-дослідження невідкладно госпіталізовано до Університетської клініки НМУ ім. О.О. Богомольця відповідно до встановленого їй діагнозу. Наразі висновок експерта не отриманий, потерпіла перебуває на лікуванні. Без повного експертного дослідження висновок про остаточну кваліфікацію діяння та відсутність складу правопорушення (зокрема, ознак ч. 2 ст. 125 КК України) є передчасним.

З огляду на вказане слідчий суддя висновує, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні дізнавач не здійснив всебічне дослідження фактів, щодо яких здійснювалось досудове розслідування. Крім цього постанова дізнавача не містить аналізу та оцінки зібраних у ході досудового розслідування доказів, у постанові відсутнє мотивування висновку, до якого дійшов дізнавач на підставі оцінки встановлених фактів.

При цьому слідчий суддя, з дотриманням приписів частини 4 статті 40-1 КПК України, не втручається в межі процесуальної незалежності дізнавача та не дає вказівок щодо вчинення конкретного переліку слідчих (розшукових) чи процесуальних дій, однак констатує, що без всебічного збирання, перевірки та оцінки доказів щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої та без завершення призначених експертних досліджень, висновок про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення є передчасним.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.

Підсумовуючи усе викладене, слідчий суддя доходить висновку, що прийняте дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому наявні правові підстави для його скасування.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити скаргу повністю.

Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 від 11 травня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12025116460000095 від 25 червня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, та суб`єкту, рішення якого оскаржується.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 25.05.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_9