Ухвала суду № 136811512, 18.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №2-3610/09

4-с/295/49/26

УХВАЛА

18.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Лайчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Березенської Юлії Олександрівни на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника вернулася до суду із скаргою, в якій просить:

- поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

- визнати протиправною бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 35021396) щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладеного постановою державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №21245965 від 09 вересня 2010 року, правонаступником якого є Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

- зобов`язати Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіональнго управління Міністерства юстиції України скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №21245965 від 09 вересня 2010 року, реєстраційний номер обтяження: 10233972, дата реєстрації: 10.09.2010, зареєстрований реєстратором Житомирської філії державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, тип обтяження - арешт нерухомого майна, що належне ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В обґрунтування вимог скарги зазначено, що ОСОБА_1 у січні 2026 року звернувся до приватного нотаріуса для здійснення нотаріального оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки, що належить йому на праві власності. Однак, скаржнику стало відомо про наявність обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Так, відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (запит виконано за кодом скаржника: 2574411716), 10.09.2010 реєстратором Житомирської філії державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна на підставі постанови Корольовського відділу ДВС Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №б/н від 09.09.2010.

Зі змісту інформації наданої Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (УЗПВР у Житомирській області) виконавчі провадження №15454966, №21245965, №41999408 мали місце в межах примусового виконання одного виконавчого документу виконавчого листа виконавчого листа №2-3610, виданого Богунським районним судом м. Житомира 19.10.2009, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 238316,07 грн., в порядку виконання якого відбулось накладення арешту на майно боржника, реєстраційний номер обтяження: 10233972, дата реєстрації: 10.09.2010.

25.02.2025 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту з майна, у відповідь на яку отримано лист, яким повідомлено скаржника, що відсутні правові підстави для винесення постанови про зняття арешту з майна.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16.04.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

15.05.2026 представник Корольовського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив рішення прийняти на власний розсуд.

18.05.2026 представник заявника, адвокат Березенська Ю.О., подала до суду заяву про розгляд скарги без її участі та без участі скаржника, вимоги скарги підтримала.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 02.02.2026 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (УЗПВР у Житомирській області) було направлено адвокатський запит №1 про витребування інформації щодо наявних (відкритих та/чи закритих) виконавчих проваджень відносно гр. ОСОБА_1 , та надання копій постанов, які були винесені державними виконавцями у межах таких виконавчих проваджень, в якому боржником є ОСОБА_1 .

У відповідь на даний запит, листом Управління з примусового виконання рішень у Житомирській області №1718/3.2/21-26/вх.2190/21-2026 від 06.02.2026( а.с.11-12), повідомлено, що у Корольовському ВДВС у м. Житомирі перебувало, зокрема,

- виконавче провадження №33232448 з виконання виконавчого листа №2-19/10, виданого Богунським районним судом м. Житомира від 02.09.2010, про стягнення солідарно з ПП «Агро-Трейд», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 601 006,27 грн та 1700 грн судових витрат, а всього 602 706,27 грн.

04.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 27.03.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла на момент прийняття рішення) у зв`язку з тим, що за боржником зареєстровано транспортний засіб на території, що підвідомча ВДВС Андрушівського РУЮ.

10.02.2014 вищевказаний виконавчий лист повторно надійшов на виконання до Корольовського відділу ДВС у м. Житомирі.

13.02.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41999051 та 19.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

- виконавче провадження №15454966 з виконання виконавчого листа №2-3610, виданого Богунським районним судом м. Житомира 19.10.2009, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 238 316,07 грн.

23.10.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 15.07.2010 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

В подальшому, вищевказаний виконавчий лист повторно надійшов на виконання до Корольовського відділу ДВС у м. Житомирі.

09.09.2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №21245965 з одночасним накладенням арешту на майно боржника.

Тобто, арешт майна боржника, що зареєстровано на підставі постанови Корольовського відділу ДВС Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №б/н від 09.09.2010, накладено в межах виконавчого провадження №21245965 з виконання виконавчого листа №2-3610, виданого Богунським районним судом м. Житомира 19.10.2009, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 238 316,07 грн.

27.0.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла на момент прийняття рішення) у зв`язку з тим, що за боржником зареєстровано транспортний засіб на території, що підвідомча ВДВС Андрушівського РУЮ.

Втретє повторно вищевказаний виконавчий лист 10.02.2014 надійшов на виконання до Корольовського відділу ДВС у м. Житомирі.

13.02.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41999408 та 04.05.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Виконавчі провадження №15454966, №21245965, №41999408 мали місце в межах примусового виконання одного виконавчого документу виконавчого листа виконавчого листа №2-3610, виданого Богунським районним судом м. Житомира 19.10.2009, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 238316,07 грн., в порядку виконання якого відбулось накладення арешту на майно боржника, реєстраційний номер обтяження: 10233972, дата реєстрації: 10.09.2010.

Боржником ОСОБА_1 здійснено погашення заборгованості за даним виконавчим листом новому кредитору ТОВ ФК Кредит Капітал на підставі Гарантійного листа №100223 від 13.02.2023.

04.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», одним з пунктів якої постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Однак чинність арешту на даний чає є не скасованою

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частина перша ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Так згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді скарги обов`язок доказування обставин у обґрунтування скарги покладений на особу, яка звернулася зі скаргою.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Продан проти Молдови» Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини (995_004), буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін. Не може бути й мови, щоб закріплені в пункті 1 статті 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, підписавши Конвенцію. Отже, виконання рішення, постановленого судом, мало вважатися невіддільним складником «судового розгляду», передбаченого у статті 6.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок зняття арешту з майна регулюється статтею 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, існування наявного обтяження на майно заявника суттєво порушує права останнього, оскільки не дає змоги розпоряджатись власним майном. В свою чергу, будь-якої легітимної мети вказані обтяження не переслідують та не виконують у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, в рамках якого таке обтяження було накладено.

Судове рішення про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ АКІБ "УкрСиббанк" заборгованості в сумі 238316,07 грн, на виконання якого накладався арешт на майно ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №15454966, №21245965, №41999408, - виконано у повному обсязі.

Подальше накладення арешту на майно боржника є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном та обмежує права ОСОБА_1 , позбавляє його можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним на праві власності майном.

При цьому, у задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльності Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 - слід відмовити, оскільки зняття арешту в даному випадку можливо не інакше, як за рішенням суду. На момент завершення виконавчих проваджень №15454966, №21245965, №41999408, кожного зокрема, підстави для зняття арешту з майна боржника також були відсутні. Внаслідок чого суд констатує, що жодної протиправної бездіяльності державний виконавець або інша посадова особа органу ДВС, в даному випадку, не допустили.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог скарги щодо скасування арешту з майна та доведеності доводів, наведених у ній, тому суд задовольняє скаргу в дані частині.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №21245965 від 09 вересня 2010 року, реєстраційний номер обтяження: 10233972, дата реєстрації: 10.09.2010, зареєстрований реєстратором Житомирської філії державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, тип обтяження - арешт нерухомого майна, що належне ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 18.05.2026.

Суддя Л.М. Чішман