Ухвала суду № 136808366, 22.05.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2006/25

Провадження № 2-др/697/9/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Колісник Л.О.

за участю секретаря судового засідання Румини М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів Черкаської області заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.03.2026, яка залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 29.05.2026, позов залишено без розгляду.

Після винесення рішення суду представник відповідача адвокат Хорошун О.В. подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з позивача на користь відповідача 22750,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 21.08.2025 провадження за заявою представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат прийнято до розгляду та призначено розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Позивач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, уповноважив представляти свої інтереси представника адвоката Береста О.М.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, заяв, клопотань, заперечень до суду не надіслав.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшла заява, в якій вона просить розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без її участі, заяву підтримує, просить її задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяв, приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.03.2026, яка залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 29.05.2026, позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника у судове засідання. Питання про розподіл судових витрат не вирішувалося.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи і серед іншого, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, сторона повинна документально довести, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.

У відзиві на позов представник відповідача просила стягнути судові витрати на правничу допомогу відповідача та зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 25000,00 грн.

Представником відповідача до заяви про стягнення понесених судових витрат надано суду ордер на надання правничої допомоги від 13.01.2026 на підтвердження повноважень адвоката Хорошун О.В. у представництві інтересів ОСОБА_2 у всіх судах України; копію договору про надання правової допомоги від 13.01.2026, укладеного між адвокатом Хорошун О.В. та клієнтом ОСОБА_2 , відповідно до якого адвокат представляє інтереси ОСОБА_2 у суді першої та апеляційної інстанціях, інших органах, установах з усіма правами представника, які передбачені ЦК України, ЦПК України, КУпАП, КАС України; копія квитанції про переказ Гузайровим А.А. коштів в сумі 15000,00 грн на картку НОМЕР_1 ; копія акту прийому-передачі надання правової допомоги від 24.03.2026, між адвокатом Хорошун О.В. та клієнтом ОСОБА_2 , відповідно до якого у справі № 697/2006/25 надано правову допомогу адвокатом на суму 22750,00 грн.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (N 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08.04.2010).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зроблено такі висновки: Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 753/7130/20.

При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 927/26/18.

Оскільки під час дослідження матеріалів справи встановлено, що відповідач та його представник до закінчення розгляду справи по суті, а саме до винесення ухвали суду про залишення позову без розгляду, не заявила про подання доказів, які підтверджують витрати на правову допомогу відповідача, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 133,135,137,141,258-261, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Л . О . Колісник