Вирок № 136807881, 25.05.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/354/26

Провадження №1-кп/547/58/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачена ОСОБА_4 ,

провівши в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12026170500000203, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 28.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовці, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

24.02.2022 відповідно до Указу Президента України, який затверджено Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 на території України у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє по даний час.

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024р. №1338, затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та критерії встановлення інвалідності.

3 01 січня 2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; оцінювання повсякденного Проведення функціонування особи організовується ься в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови №1338 встановлено, що у закладах охорони здоров`я в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров`я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд.

Встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 визначено основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі експертні команди).

Експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі заклади охорони здоров`я).

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338.

Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначено основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд 3 оцінювання повсякденного функціонування особи (далі експертні команди).

Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно- правовими актами.

Адміністратори закладів охорони здоров`я, на базі яких функціонують експертні команди відповідно до пункту 24 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, та члени експертних команд діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів команди, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обгрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Адміністратори та члени експертних команд мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-якого громадянина, незалежно від своїх політичних, ідеологічних, релігійних та інших особистих поглядів або переконань, зокрема: ніколи не вдаватися до несправедливої дискримінації, виявляючи особливу прихильність або віддаючи перевагу будь-кому; однаково ставитися до усіх громадян, не допускати, щоб особиста упередженість або тиск з боку могли позначитися на об`єктивності зроблених оцінок і прийнятих рішень.

Таким чином працівники експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, що виконують організаційно-розпорядчі функції з ухвалення юридично значимих рішень із встановлення груп інвалідності, оцінки працездатності, в силу чого є службовими особами.

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді штаб-сержанта 3 категорії відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , в січні 2026 року від свого знайомого ОСОБА_5 дізналась про необхідність допомоги у вирішенні питання звільнення від призову на військову службу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про те, що знайома ОСОБА_5 громадянка ОСОБА_7 цікавиться яким чином і в який спосіб можна вирішити вказане питання щодо ОСОБА_6 .

При цьому в ході розмови, що виникла наприкінці січня 2026 року, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_5 , що зможе долучитись до вирішення даного питання, однак його позитивне вирішення потребує передачі їй грошових коштів в орієнтовній сумі 8000 доларів США.

Про зміст розмови та вимогу ОСОБА_4 громадянин ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 .

Згодом під час особистої зустрічі 08 лютого 2026 року приблизно об 11:00 годині зі співмешканкою ОСОБА_8 - громадянкою ОСОБА_7 за адресою: м. Кременчук, вул. Воїнів Інтернаціоналістів біля магазину АТБ ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, конкретизувала свої дії та висунула громадянці ОСОБА_7 прохання на передачу грошових коштів в сумі 5 000 доларів США за вплив на прийняття рішення службовими особами - членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що діє при КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», з встановлення за наслідками фіктивного лікування групи інвалідності, що в подальшому надасть право уникнення призову на військову службу та виїзду закордон співмешканця громадянки ОСОБА_7 військовозобов`язаному, який перебуває в розшуку - ОСОБА_6 .

26.02.2026 ОСОБА_4 засобами комунікації, а саме в месседжері WhatsApp при спілкуванні з ОСОБА_7 повідомила останній, що ОСОБА_6 необхідно буде пройти стаціонарний курс лікування у відділені з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» з метою подальшої можливості отримання групи інвалідності.

При цьому фактично ОСОБА_6 , враховуючи відсутність будь-яких об`єктивних показань до лікування, таке лікування проходити не буде, а всі дії будуть здійснюватись з метою документального підтвердження нібито наявності у останнього хвороб для подальшої подачі інформації до експертної команди.

У період лютого 2026 року ОСОБА_4 неодноразово акцентувала увагу ОСОБА_7 на необхідності передачі вищевказаних грошових коштів.

При цьому кошти мають бути передані із залученням довіреної для ОСОБА_4 особи, а саме громадянина ОСОБА_5

04.03.2026 приблизно о 13:10 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення членами експертної команди з оцінювання службовими особами повсякденного функціонування особи, що діє при КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», для встановлення за наслідками фіктивного лікування групи інвалідності, що в подальшому надасть право уникнення призову на військову службу та виїзду закордон співмешканцю громадянки ОСОБА_7 військовозобов`язаному, який перебуває в розшуку - ОСОБА_6 , одержала від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 5000 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Прокурор ОСОБА_9 просив визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу з урахуванням ч.2 ст.53 КК України у розмірі отриманої неправомірної вигоди.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, щиро розкаялася у вчиненному.

Показання обвинуваченої ОСОБА_4 є послідовними, логічними, та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності її позиції, роз`яснивши останній, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченої та щодо речових доказів.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю, в судовому засіданні надала показання, які підтвердили обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 369-2 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, вину свою у вчиненому визнача повністю, щиро розкаялася у вчиненному, на обліку у лікаря-психітра, лікаря-нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.

При цьому, як передбачено положеннями п.1 ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 53 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу,незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачено основне покарання, зокрема, у виді штрафу у розмірі від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, призначаючи особі покарання за ч.2 ст.369-2КК України у виді штрафу необхідно враховувати положення ч.2 ст.53 КК України та вирішувати питання про визначення штрафу у розмірі, не меншому за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Оскільки сума отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу обвинуваченою ОСОБА_4 становить 5000 доларів США, що станом на 04.03.2026 по курсу НБУ ( курс НБУ станом на 04.03.2026 становив 43,4548 грн за один долар США) становить 217274,00 грн (5000 доларів США х 43,4548), то обвинуваченій варто призначити штраф в розмірі 12781 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят один) неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що становить 217277,00 грн.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 та належним попередженням вчинення нею нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Цивільний позов відсутній.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

06.03.2026 ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб.

Ухвалою Семенівського районного суду від 17.04.2026 клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу задоволено та змінено обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту змінено на нічний домашній з покладенням на неї певних обов`язків.Визначено строк запобіжного заходу і покладених обов`язків до 16.06.2026 включно.

Тому суд вважає за необхідне зазначений запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з покладанням певних обов`язків залишити ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.

Арешти, накладені в межа цього кримінального провадження, скасувати.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 12781 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят один) неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що становить 217277,00 грн ( двісті сімнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 00 коп)

До набрання вироком законної законної сили залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладанням певних обов`язків відповідно до ухвали Семенівського районного суду полтавської області від 17.04.2026.

Скасувати арешти, накладені:

-ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 17.03.2026 на мобільний телефон марки «Motorola razr 2024» з сім-карткою з абонентським номером телефону НОМЕР_1 , купюри номіналом 100 доларів США в кількості 50 шт, з яких 2 купюри є справжніми: серія та номер HI 48761838 A, серія та номер KF 54971608 A, та імітаційні купюри в кількості 48 шт за серією та номером KB 14859854 М;

- ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 11.03.2026 на копію паспорта на ім`я ОСОБА_6 на 3 арк, копію картки фіз. особи-платника податків на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк;

- ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 11.03.2026 на речові докази, вилучені 04.03.2026 в ході обшуку в адміністративній будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: перепустку № 9 на ім`я ОСОБА_4 (дійсна до 01.07.2027 року), витяг з реєстру «Оберіг» відносно ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на одному аркуші, ноутбуку «Lenovo» модель - Idepad 100-15IBD, інвентарний номер - 049903001392, S/N PF0DWLX7; зарядного пристрою до ноутбуку;

- ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 11.03.2026 на медичну картку стаціонарного хворого №661 від 02.03.2026 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 14 арк.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Motorola razr 2024» з сім-карткою з абонентським номером телефону НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_4 та знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук вул. 29 вересня, б. 6 - повернути ОСОБА_4 ;

-купюри номіналом 100 доларів США в кількості 50 шт, з яких 2 купюри є справжніми: серія та номер HI 48761838 A, серія та номер KF 54971608 A, та імітаційні купюри в кількості 48 шт за серією та номером KB 14859854 М, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук вул. 29 вересня, б. 6 - повернути до ГУНП в Полтавській області.

-копію паспорта на ім`я ОСОБА_6 на 3 арк, копію картки фіз. особи-платника податків на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк, які залишені на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук вул. 29 вересня, б. 6 - знищити;

-речові докази, вилучені 04.03.2026 в ході обшуку в адміністративній будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: перепустку № 9 на ім`я ОСОБА_4 (дійсна до 01.07.2027 року), витяг з реєстру «Оберіг» відносно ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на одному аркуші, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук вул. 29 вересня, б. 6 - повернути власникам;

-ноутбук «Lenovo» модель - Idepad 100-15IBD, інвентарний номер - 049903001392, S/N PF0DWLX7; зарядний пристрій до ноутбуку, які передані на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_2 - повернути ІНФОРМАЦІЯ_2 .;

-медичну картку стаціонарного хворого №661 від 02.03.2026 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 14 арк., яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук вул. 29 вересня, б. 6 - повернути ОСОБА_6 ;

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1