Рішення № 136807811, 19.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.05.2026Справа № 554/2582/26 Провадження № 2-о/554/138/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання Єфименко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Заявниця просила суд встановити факт належності їй Диплому про освіту серії НОМЕР_1 , виданого 03 липня 1985 року Вінницьким технікумом громадського харчування на ім`я ОСОБА_2 , та трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 04 лютого 1986 року на ім`я ОСОБА_2 , належать ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду для оформлення пенсії за віком. Однак їй було повідомлено про неможливість через розбіжності в написання по батькові в документах.

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , повне ім`я заявниці - ОСОБА_1

Однак її документи Диплом про освіту серії НОМЕР_1 , виданий 03 липня 1985 року Вінницьким технікумом громадського харчування та трудова книжка серії НОМЕР_2 , заповнена 04 лютого 1986 року видані на ім`я ОСОБА_2 .

Через цю розбіжність заявниці не може реалізувати своє право на пенсійне забезпечення, орган, що видав документ не може внести виправлення, оскільки ці документи відповідають архівним даним того часу.

Батько заявниці ОСОБА_3 від народження мав ім`я ОСОБА_4 , що підтверджується його посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 , виданим 10 березня 1971 р., де його ім`я чітко вказано як ОСОБА_4 .

Під час обміну паспортів, у документах батька було допущена помилка, і його записали як « ОСОБА_4 ». Внаслідок цього, при зміні документів заявниці, її по батькові було автоматично змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що й призвело до розбіжностей із документами, отриманими нею раніше.

Той факт, що документи на ім`я « ОСОБА_1 » та документи на ім`я « ОСОБА_2 » належать одній і тій самі особі підтверджується наступним: Комсомольським квитком № НОМЕР_5 , виданим на ім`я ОСОБА_2 ; посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 , яке підтверджує ім`я батька заявниці « ОСОБА_4 »; витягом з по господарської книги Самгородоцької сільської ради за 1980-1982 рр., де заявниця записана, як донька голови домогосподарства ОСОБА_3 ; свідоцтвом про зміну прізвища, імені, по батькові НОМЕР_6 ; свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_7 ; паспорт НОМЕР_8 та свідоцтво про народження НОМЕР_9 брата ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 26.02.2026року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Заявник та його представник надали заяву про розгляд справи без їх участі. Заяву підтримують у повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документу "Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій" від 03.04.26 по справі № 554/2582/26 (суддя Материнко М. О.).

Суд вважає за можливе розглянути справу за вказаної явки учасників процесу ухваливши рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , повне ім`я заявниці - ОСОБА_1

Однак її документи, Диплом про освіту серії НОМЕР_1 , виданий 03 липня 1985 року Вінницьким технікумом громадського харчування та трудова книжка серії НОМЕР_2 , заповнена 04 лютого 1986 року видані на ім`я ОСОБА_2 .

Через цю розбіжність заявниці не може реалізувати своє право на пенсійне забезпечення, орган, що видав документ не може внести виправлення, оскільки ці документи відповідають архівним даним того часу.

Батько заявниці ОСОБА_3 від народження мав ім`я « ОСОБА_4 », що підтверджується його посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 , виданим 10 березня 1971 р., де його ім`я чітко вказано як ОСОБА_4 .

Під час обміну паспортів, у документах батька було допущена помилка, і його записали як « ОСОБА_4 ». Внаслідок цього, при зміні документів заявниці, її по батькові було автоматично змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що й призвело до розбіжностей із документами, отриманими нею раніше.

Той факт, що документи на ім`я « ОСОБА_1 » та документи на ім`я « ОСОБА_2 » належать одній і тій самі особі підтверджується наступним: Комсомольським квитком № НОМЕР_5 , виданим на ім`я ОСОБА_2 ; посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 , яке підтверджує ім`я батька заявниці « ОСОБА_4 »; витягом з по господарської книги Самгородоцької сільської ради за 1980-1982 рр., де заявниця записана, як донька голови домогосподарства ОСОБА_3 ; свідоцтвом про зміну прізвища, імені, по батькові НОМЕР_6 ; свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_7 ; паспорт НОМЕР_8 та свідоцтво про народження НОМЕР_9 брата ОСОБА_6 .

У позасудовому порядку внести виправлення у вказані вище документи не представляється можливим.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»(далі Постанова Пленуму) певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.

Згідно п.6 ч.1ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Також, відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Вказаний факт має для заявниці ОСОБА_1 юридичне значення, іншим шляхом встановити його неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту, що має юридичне значення , а саме встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Диплому про освіту серії НОМЕР_1 , виданого 03 липня 1985 року Вінницьким технікумом громадського харчування на ім`я ОСОБА_2 , та трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 04 лютого 1986 року на ім`я ОСОБА_2 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 76, 256, 294, 259,315 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - Диплому про освіту серії НОМЕР_1 , виданого 03 липня 1985 року Вінницьким технікумом громадського харчування на ім`я ОСОБА_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 04 лютого 1986 року на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код ЄДРПОУ- 13967927, адреса: 36000, м. Полтава, вул.Гоголя, 34.

Суддя М.О. Материнко