Рішення № 136807694, 25.05.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 528/1394/25

Провадження № 2/542/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

25 травня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Гринь О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коркішко А.М.,

розглянувши у в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2025 представник ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» - Руденко К.В., який діє на підставі довіреності від 03.06.2024 (а.с. 50), через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» (ЄДРПОУ: 41466388) заборгованість за кредитним договором № 29747 від 09.03.2025 в розмірі 44200,00 грн.

Також просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» (ЄДРПОУ: 41466388) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 29747 від 09.03.2025 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит у розмірі 17000,00 гривень, строком на 730 днів (до 09.03.2027), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитні кошти в розмірі 17000,00 грн відправлені відповідачці 09.03.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», що підтверджується довідкою платіжної установи.

Починаючи з 08.04.2025, ОСОБА_1 має обов`язок повернути всю суму заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язання не сплачує її у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» звертає стягнення на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 09.03.2025 по 05.10.2025. Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту.

У зв`язку із зазначеним порушенням зобов`язання заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором по нарахуванню та не сплаченим процентам станом на 24.10.2025 становить 35 700,00 грн та 8500,00 грн штраф за порушення умов кредитного договору.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 30.12.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ КБ «УНІВЕРСАЛ БАНК» доказів.

Позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача в судове засідання не з`явився, 26.01.2026 подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», просить позовні вимоги задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 89, 117, 118).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надала (а.с. 119, 120).

Правом подачі відзиву відповідачка не скористалася.

Ухвалою суду від 25.05.2026 встановлено заочний розгляд справи.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов таких висновків.

09.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 29747, за яким на умовах встановленим цим договором, товариство зобов`язалося надати позичальникові грошові кошти в розмірі 17000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (пункт 1.1. договору).

Процентна ставка за користування кредитом становить - 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою (пункт 1.2. договору).

Строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком №1 до цього договору (пункт 1.3. договору).

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», які розміщені на сайті https://procent.com.ua.

Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові.

Пунктами 2.1.1. договору, сторони погодили, що товариство має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених договором.

Згідно з п. 2.4.1. договору, позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, штрафні санкції (у разі наявності) та повернути кредит.

Також п. 2.1.2. договору передбачено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» має право вимагати від ОСОБА_1 дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у разі порушення умов цього договору.

Пунктом 3.5. договору встановлена відповідальність за порушення умов договору, відповідно до якого у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 2720,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 680,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

У цьому ж пункті надано роз`яснення щодо штрафу, відповідно до якого економічна сутність штрафу - грошова сума, яку позичальник повинен сплатити товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст.546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання; база для розрахунку штрафу для цілей цього Договору - «база розрахунку» не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значені, як результат використання відповідної бази до укладення Договору; порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: штраф = «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + («розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на «кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня»).

Відповідно до п 3.5.3. договору штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення позичальником зобов`язань за цим договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування»,

Договір підписано позичальницею ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 116545 (а.с. 14 - 13).

Додатком №1 до кредитного договору № 29747 від 09.03.2025 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за договором, що підписана сторонами (а.с. 19 зворот - 20).

Згідно з даними, що містяться в інформаційному повідомленні (додаток № 2 до кредитного договору № 29747 від 09.03.2025) ОСОБА_1 надала товариству власний контактний номер телефону за якими може здійснюватися взаємодія між нею та товариством: НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 (а.с. 21).

ТОВ «ПЕЙТЕК» листом № 20251023-25 від 23.10.2025 повідомило ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» про те, що 09.03.2025 о 10:46:38 год на карту НОМЕР_1 перерахувало 17000,00 гривень (а.с. 25).

Відповідно до інформації, наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом № БТ/Е-12767 від 07.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . На платіжну картку № НОМЕР_3 09.03.2025 відбулось успішне зарахування коштів в сумі 17 000,00 грн. Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 в період з 09.03.2025 по 14.03.2025. Також повідомлено, що в анкетних даних ОСОБА_1 міститься номер телефону НОМЕР_4 .

Відповідно до виписки про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 , 09.03.2025 на картку відбулось успішне зарахування коштів в сумі 17 000,00 грн (а.с 111-114)

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір внаслідок якого між сторонами виникли взаємні права та обов`язки. Доказів на спростування факту його укладення відповідачкою не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або

виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що кредитор свої зобов`язання відповідно до кредитного договору виконав у повному обсязі, перерахувавши суму коштів, передбачену умовами договору на картковий рахунок, вказаний позичальником. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором № 29747 від 09.03.2025, укладеним з ОСОБА_1 , станом на 05.10.2025, відповідачка має заборгованість у розмірі 61 200,00 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту - 17000,00 грн; заборгованості по процентам - 35700,00 грн; заборгованості за штрафами - 8500,00 грн (а.с. 26 - 28).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами та штрафні санкції.

Суд, вивчивши, наданий позивачем розрахунок заборгованості, дійшов таких висновків.

Відповідно по пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що штрафні санкції нараховані за період із 12.04.2025 пр 21.04.2025, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відтак, нарахований кредитором штраф за порушення виконання грошового зобов`язанні в розмірі 8 500,00 грн стягненню з відповідачки не підлягає.

Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, оскільки позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заборгованості в загальному розмірі 35700,00 грн, що складається з суми прострочених платежів за процентами - 35700,00 грн.

Вирішуючи питання відшкодування судових витрат та їх розміру, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Крім того представником позивача у позовній заяві заявлено, що розмір витрат на правничу допомогу складатимуть 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинам 1 та 2 статті 134 цього ж Кодексу встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч. 2-6 ст. 137 цього ж Кодексу за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано:

копію договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ;

копію акту приймання-передачі наданих послуг № 73 від 30.09.2025 до договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024 на суму 100 000,00 грн (а.с. 51);

витяг з реєстру №1 від 30.09.2025 до акту приймання-передачі наданих послуг № 73 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 надав такі послуги: складання та подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 29787 від 09.03.2025 та клопотання про витребування доказів - 9000,00 грн; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику з ОСОБА_1 за кредитним договором № 29747 від 09.03.2025 - 1000,00 грн (а.с. 52);

копію платіжної інструкції № 3403 від 30.09.2025 про сплату 100 000,00 грн за надання юридичних послуг по договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 згідно з актом № 73 від 30.09.2025;

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІІІ № 2412 виданого 23.10.2018;

копію довіреності виданої ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» від 03.06.2024. .

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.

Враховуючи те, що вказана справа є нескладною, процесуальним кодексом віднесена до малозначних справ, судова практика в цій категорії прав є незмінною, категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення, обсяг доказів, які необхідно зібрати для підтвердження обставин, викладених в позовній заяві є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справах № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19

Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3844 від 28.10.2025 (а.с. 1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 69).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 44200,00 грн. Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 35700,00 грн.

Оскільки, вимоги позивача суд задовольняє частково, з відповідачки на користь позивача слід стягнути: 1956,55 грн (35 700,00 / 44 200,00 х 2422,40) витрат по сплаті судового збору та 2423,08 грн (35 700,00 / 44 200,00 х 3 000,00) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 258, 268, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ»(код ЄДРПОУ 41466388 місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) заборгованість за кредитним договором № 29747 від 09.03.2025 по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 35700,00 грн (тридцять п`ять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ»(код ЄДРПОУ 41466388 місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2423,08 грн (дві тисячі чотириста двадцять три гривні 08 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ»(код ЄДРПОУ 41466388 місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1956,55 грн (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 55 копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ»,код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 25 травня 2026 року.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області О.О. Гринь