Рішення № 136806066, 25.05.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6914/25

Провадження 2-643/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договорами.

Позов обґрунтовано тим, що 17.05.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 605672, згідно з умовами якого сума кредиту становить 40 625 грн, що надається на строк 365 днів.

14.01.2022 року між ТОВ «МІЛІОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3437585, відповідно до умов якого сума кредиту становить 3 000 грн, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

У подальшому ТОВ «МІЛІОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 3437585, таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за вказаним договором.

31.01.2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 605672, таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача за цим договором.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за вказаними договорами на день подання позовної заяви становить 20 193,84 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 16 497,15, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 3 126,69 грн, заборгованість за процентами з моменту відступлення права вимоги 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн, заборгованість за комісіями 570 грн, інфляційні збитки 0,00 грн, нараховані 3 % річних 0,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача про відкриття провадження у справі повідомлений через систему «Електронний суд». Крім того, у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена. До суду повернулося рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення судової кореспонденції відповідачу.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Станом на 25 травня 2026 року клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.05.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 605672, згідно з умовами якого сума кредиту становить 40 625 грн, що надається на строк 365 днів.

Відповідно до п. 1.5. договору, тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка залежить від періоду її встановлення та становить:

-за перший день користування кредитом 25 % в день (9125 % річних);

-за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня і до кінця строку надання кредиту 85 % річних.

Згідно з п. 2.1. договору, кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені споживачем в особистому кабінеті, або надані товариству іншим шляхом, у тому числі, через засоби зв`язку.

Договір № 605672, а також паспорт споживчого кредиту, заяву-анкету підписано Бузурною ( ОСОБА_2 ) електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р518.

14.01.2022 року між ТОВ «МІЛІОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3437585, відповідно до умов якого сума кредиту становить 3 000 грн.

Відповідно до п. 1.6. договору, до умов даного договору застосовується стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування. Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк користування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку, але не може перевищувати 60 днів.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором S21682, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Факт перерахування коштів відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_2 підтверджено листом з АТ КБ «Приватбанк» від 13.02.2026 року. Також у даному листі зазначено особисті дані відповідача, а саме РНОКПП НОМЕР_3 , що збігається із зазначеним РНОКПП у договорах.

25.07.2024 року ТОВ «МІЛІОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 3437585, таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за вказаним договором, що підтверджено копією реєстру боржників.

31.01.2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 605672, таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача за цим договором, що також підтверджено копією реєстру боржників.

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договорами становить 20 193,84 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 16 497,15, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 3 126,69 грн, заборгованість за процентами з моменту відступлення права вимоги 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн, заборгованість за комісіями 570 грн, інфляційні збитки 0,00 грн, нараховані 3 % річних 0,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положенням ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язань за договорами, укладеним ним в електронній формі, право вимоги за якими набув позивач. Відповідач, не надав свого розрахунку заборгованості та не спростував розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Так, дослідженими у справі доказами доведено, що відповідач уклала кредитний договір № 605672 від 17.05.2021 року та договір № 3437585 від 14.01.2022 року, користувалася кредитними коштами. Як слідує з наданих розрахунків заборгованості протягом строку дії договорів, нараховані відсотки за користування кредитними коштами відповідно до умов договорів.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення позики та кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договорами у розмірі 19 623,84 грн.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 570 грн комісії, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року визначає, що Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. У зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Отже, у стягненні комісії з відповідача на користь товариства необхідно відмовити.

За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитних договорів щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за кредитними договорами, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного ТОВ «Факторинг Партнерс» з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; перелік послуг та їх ціни; заявку про надання юридичної допомоги № 1826 від 01.10.2025 року, якою погоджено надання позивачу правничих послуг, витяг з Акту № 21 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року.

Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521), відповідно до кредитних договорів, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16 497 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто сім) грн 15 коп., заборгованість за процентами у розмірі 3 126 (три тисячі сто двадцять шість) 69 коп., а всього стягнути 19 623 (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн 84 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) сплачений судовий збір у сумі 2 354 (дві тисячі триста п`ятдесят чотири) грн 02 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Г.Сташків