Ухвала суду № 136805640, 25.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 755/3336/26

Провадження № 1-кп/361/182/26

У Х В А Л А

25.05.2026 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7

розглянувши клопотання про скасування арешту у кримінальному провадженні №12025100040003829 від 18.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про зняття арешту з автомобіля марки Dacia Logan, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , з він-кодом НОМЕР_2 ; ключей від автомобіля марки Dacia Logan та свідоцтва про реєстрацію ТЗ номер НОМЕР_3 .

Клопотання обґрунтоване наступним.

Ухвалою Дніпровського районного суду від 16.12.2025 року (справа No:755/23997/25; провадження No: 1-кс/755/4676/25) було накладено арешт на транспортний засіб марки «Dacia Logan», 2008 року випуску, н.з. НОМЕР_4 , з він-кодом НОМЕР_2 , яка згідно свідоцтва про реєстрацію належить мені - ОСОБА_7 .

Даний транспортний засіб, перебував у користуванні дружини її сина - ОСОБА_5 , яку було затримано 08.12.2025 року, разом з її сином - ОСОБА_4 , за підозрою у здійсненні незаконного збуту наркотичного засобу.

Автомобіль марки «Dacia Logan», 2008 року випуску, н.з. НОМЕР_5 було вилучено на підставі протоколу обшуку (у невідкладному порядку) від 08.12.25 року, на АДРЕСА_1 , разом з ключами від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

У судовому засіданні, під час розгляду даного клопотання, вона - власник а/м «Dacia Logan», н.з. НОМЕР_5 присутня не була, а тому має право заявити клопотання про скасування арешту майна, з огляду на наявність передумов, передбачених абз. 1; 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, зважаючи на наступне.

08.12.2025 року ст. слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, вилучені в ході проведення обшуку предмети визнано речовими доказами.

Усі мотиви та підстави накладення арешту на майно - а/м «Dacia Logan», н.з. НОМЕР_6 , який належить їй на праві власності, наведені в Ухвалі суду від 16.12.2025 року, зводяться до формального переліку положень Кримінального процесуального кодексу та вказівкою, що прокурором достатньо доведено підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Постанова слідчого про визнання та приєднання до справи речових доказів від 08.12.2025 року не містить жодних даних щодо причин та мотивів визнання а/м «Dacia Logan», н.з. НОМЕР_5 речовим доказом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

У судовому засіданні власник майна ОСОБА_7 клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Учасники судового засідання не заперечували щодо задоволення клопотання про скасування арешту.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що в рамках кримінального провадження №12025100040003829 від 18.12.2025, ухвалою Дніпровського районного суду від 16.12.2025 року (справа №755/23997/25; провадження № 1-кс/755/4676/25) було накладено арешт на транспортний засіб марки «Dacia Logan», 2008 року випуску, н.з. НОМЕР_4 , з він-кодом НОМЕР_2 , яка згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_7 .

Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

При розгляді клопотання про скасування арешту майна суд повинен перевіряти факт продовження існування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та обґрунтованість прийнятого рішення.

Обґрунтованість рішення суду досягається повнотою, всебічністю та безпосередністю дослідження матеріалів справи, на які посилаються сторони під час судового засідання, правильною оцінкою таких доказів, переконливим та логічним мотивуванням висновку суду, який відповідає встановленим обставинам справи, дослідженим у судовому засіданні, а також встановлені обставини повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

З оскаржуваного рішення вбачається, що постановляючи ухвалу, слідчим суддею було надано повну та вичерпну оцінку встановленим досудовим розслідуванням обставинам справи.

Завданням кримінального провадження є серед іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також застосування належної правової процедури до кожного учасника (стаття 2 КПК України). При чому у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе, зокрема, до наслідків, які суттєво позначається на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України). Разом з тим, утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому, зважаючи на ризик відчуження підозрюваним майна, накладення арешту шляхом заборони його відчуження та розпорядження є достатньо дієвим засобом забезпечення кримінального провадження.

Виходячи із нормативного визначення арешту майна, останній можливий шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним. Враховуючи наявний та встановлений ризик можливого відчуження майна, суд погоджується, що невжиття заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту в частині заборони відчуження та розпорядження може призвести до можливості його передачі, відчуження на користь третіх осіб або до настання інших наслідків, які унеможливлять виконання судового рішення в частині конфіскації майна підозрюваного, якщо таке рішення буде постановлене за результатами судового розгляду цього кримінального провадження.

Одночасно з цим, суд бере до уваги умовний (потенційний) характер конфіскації майна як виду покарання з моменту накладення арешту з цією метою до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком, яким буде призначено конфіскацію майна. Адже з урахуванням що ОСОБА_7 не має в даному кримінальному провадженні процесуального статусу обвинуваченої. Відтак є неможливим застосування в майбутньому конфіскації автомобіля як виду покарання.

При чому суд враховує, що завдання кримінального провадження і мета арешту не вимагають його недоторканості і схоронності безпосередньо в тому стані, в якому він був під час вчинення кримінального правопорушення. Тобто звичайний знос майна в природніх умовах не зашкодить його використанню з визначеною метою.

Викладене свідчить про те, що в подальшому потреба в застосуванні арешту майна відпала.

За таких умов клопотання власника майна ОСОБА_7 слід задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 16, 100, 170-174, 309, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду від 16.12.2025 (справа №755/23997/25; провадження № 1-кс/755/4676/25) на транспортний засіб марки «Dacia Logan», 2008 року випуску, н.з. НОМЕР_4 , з він-кодом з він-кодом НОМЕР_2 ; ключі від автомобіля марки Dacia Logan та свідоцтва про реєстрацію ТЗ номер НОМЕР_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8