Рішення № 136805538, 25.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2739/26

Провадження № 2/357/3851/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Кардаш О. Р.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року адвокат Погорілий Володимир Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, в якому просив: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківського, Корсунь-Шевченківського р-ну, Черкаської обл., (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ), батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Біла Церква, Білоцерківського району, Київської області; виключити з актового запису № 123 від 29.01.2019 р. про народження дитини ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Біла Церква, Київської області, здійсненого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, відомості про ОСОБА_4 - як батька; внести зміни до актового № 123 від 29.01.2019 р. дитини ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Біла Церква, складеного 29.01.2019 р. здійсненого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, а саме у графі «батько» вказати « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України», змінити відомості про дитину: прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_6 ». Відомості про матір дитини, ім`я , по батькові, місце народження та дату народження дитини залишити без змін; у зв`язку з внесенням змін до актового запису, анулювати свідоцтво Серія НОМЕР_2 про народження ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Біла Церква Київської області, виданого 28.01.2019 р. Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції України у Київській області, та видати нове свідоцтво про народження, відповідно до рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з березня 2018 року по серпень 2020 року ОСОБА_1 (надалі-позивач) та ОСОБА_2 (надалі-відповідач) перебували у фактичних сімейних відносинах, проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та актовим записом № 123 від 29.01.2019 року. Відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 було призвано на строкову військову службу. Строкову службу проходив з 04.11.2021р. по 04.04.2024 року, що підтверджується військовим квитком. Після звільнення зі служби 04.04.2024 року було неодноразово ініційовано питання добровільного внесення змін до актового запису про народження, однак відповідач постійно відмовлялась від подання спільної заяви до органу ДРАЦС. Відповідно до Наказу Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради №14 від 13.01.2026 року дитину тимчасово влаштовано до сім`ї позивача. У зв`язку з цим проведено молекулярно-генетичне дослідження № 51871-66073 від 19.01.2026 року, яким встановлено ймовірність батьківства 99,999999995%. У зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду для захисту свої прав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 02 березня 2026року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі за правила загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Сторони у підготовче засідання не з`явилися, представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом 25.05.2026 р. за вх..№33315 отримано заяву, в якій позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач подала до суду заяву, яка була зареєстрована канцелярією суду 25.05.2026 р. за вх..№33309, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Судом 25.05.2026 р. за вх..№33312 отримано заяву, в якій представник Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Онищенко Н. В., яка діє на підставі довіреності, просила розгляд справи проводити за відсутності представника третьої оособи, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , про що 29.01.2019 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області складено відповідний актовий запис №123. Батьками дитини зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 16.01.2026 Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від 16.01.2026 за №00055952727.

З результату дослідження №51871-66073, аналіз ДНК на батьківство, ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 становить 99,99990212%.

Відповідно до Наказу Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради за №14 від 13.01.2026 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано до сім`ї позивача ОСОБА_1 , оскільки його мати ОСОБА_2 покинула дитину.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 04.11.2021 до 04.04.2024, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статей 264, 265 Цивільного Процесуального кодексу України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Отже, судом встановлено, що державна реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснена відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, про що в матеріалах справи свідчить відповідні документи, які були зазначені судом вище.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд виходить зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. У загальному випадку воно може відбуватися за добровільним порядком (ст. 126 СК України).

Таким чином судом взято до уваги те, що сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

З результату дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства, підтвердження кровного споріднення позивача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , установлено вірогідність його батьківства 99,9999999995%.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не надано.

Навпаки, відповідач ОСОБА_2 просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом не було встановлено, що визнання позову відповідачем, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Суд встановив, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують біологічне батьківство ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 , тому позов підлягає задоволенню, а також підлягають задоволенню вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених ним позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У часник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ( ч. 1 ст. 89 ЦПК України ).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням визнання позову з боку відповідача, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись 20, 125, 126, 128, 129, 134 СК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 178, 187, 206, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, Пленумом Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківського, Корсунь-Шевченківського р-ну, Черкаської обл., батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Біла Церква, Білоцерківського району, Київської області..

Виключити з актового запису №123 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійсненого 29 січня 2019 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, відомості про ОСОБА_4 - як батька.

Внести зміни до актового запису №123 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійсненого 29 січня 2019 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, а саме: в графі «батько» вказати « ОСОБА_1 громадянин України», змінити відомості про дитину: прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_6 ». Відомості про матір дитини, ім`я, по-батькові, місце народження та дату народження дитини залишити без змін.

У зв`язку з внесенням змін до актового запису, скасувати свідоцтво серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого повторно 16.01.2026 Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, та видати нове свідоцтво про народження, відповідно до рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради; адреса: вул. Павла Скоропадського, буд. 8, м. Біла Церква, Київська обл., 09107; ЄДРПОУ: 35615529.

Третя особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерсва юстиції України; адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд.22, м. Біла Церква, Київська обл., 09117; ЄДРПОУ: 33341882.

Суддя Б. І. Кошель