Рішення № 136804731, 21.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/1072/26

Категорія 12

2-о/295/128/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду зі заявою, в якій просить встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , укладеного 25.10.2008 Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції за актовим записом №290 від 25.10.2008 та внести актовий запис до електронного Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

В обґрунтування вимог зазначила, що 25.10.2008 Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції за актовим записом №290 зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 .

В органах ДРАЦС актового запису про шлюб не виявлено. Примірники паперових екземплярів книг актових записів за період з 1939 по 2014, складені органами ДРАЦС міста Луганська, залишились на тимчасово окупованій території ще у 2014 році, доступ до них відсутній. Відновити запис в адміністративному порядку неможливо, запит заявниці про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відхилено у застосунку «Дія».

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2026 у справі відкрито провадження.

В судовому засіданні за участі заявника, ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви просила задовольнити. Заінтерисована особа ОСОБА_2 підтримав заяву просив задовольнити.

04.05.2026 від заявниці та заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшла спільна заява, в якій просили подальший розгляд справи проводити без їх участі.

15.05.2026 начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Дослідивши та оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.10.2008 Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції за актовим записом №290 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 23).

Заявниця, заінтересована особа ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_5 є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується відповідними довідками від 30.03.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місце проживання останніх є АДРЕСА_1 (а.с. 12-14).

Примірники паперових екземплярів книг актових записів за період з 1939 по 2014, складені органами ДРАЦС міста Луганська, залишились на тимчасово окупованій території ще у 2014 році, доступ до них відсутній.

01.12.2022 у прийнято Закон України № 2783-ІХ «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року».

23.12.2022 цей закон набрав чинності.

За повідомленням Міністерства закордонних справ України дію Мінської Конвенції у відносинах з російською федерацією та республікою Білорусь зупинено з 27.12.2022.

ОСОБА_1 через мобільний застосунок «Дія» подавала заяву №20260217-887561 про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а також заяву №20251112-805914 про повторну видачу свідоцтва про шлюб, однак отримала відповіді про відхилення заяв, заявниці повідомлено про те, що за вказаними параметрами запиту актового запису про шлюб не виявлено, рекомендовано звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС для поновлення актового запису про шлюб (а.с. 6-11).

У зв`язку з вказаним відновити актовий запис про шлюб неможливо. Встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , інакше, ніж в судовому порядку, не виявляється можливим.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У постанові від 13.10.2022 у справі № 755/1938/22 Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Пріоритет у доказуванні надається не тому хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів заяви та достатність доказів для встановлення факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , укладеного 25.10.2008 Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції за актовим записом №290 від 25.10.2008 та зобов`язати ВДРАЦС поновити актовий запис цивільного стану.

На підставі чого, суд вважає за можливе задовольнити у повному обсязі подану заяву.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 78, 80-81, 293, 315, 318, 319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - задовольнити.

Встановити факт реєстрації шлюбу між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Краснодон Луганської області, Україна, та громадянкою України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м.Луганськ Луганської області, Україна, який складений 25.10.2008 Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис №290, прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_8 , дружини ОСОБА_8 .

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України поновити актовий запис про шлюб №290.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 21.05.2026.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Житомир, майдан Соборний, 1, код ЄДРПОУ: 42506517.

Суддя Л.М. Чішман