Рішення № 136802850, 25.05.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

25.05.2026

Справа № 720/69/26

Провадження № 2/720/92/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

за участю секретаря Княгницької Ю.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суми боргу за договором кредиту, посилаючись на те, що з метою отримання кредитних послуг, 17 серпня 2022 року було підписано заяву без номеру, відповідно до якої батькові відповідача ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 53000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Протягом дії кредитного договору ОСОБА_2 систематично не виконував належним чином договірні зобов`язання в частині своєчасного погашення кредиту, у зв`язку з чим, станом на дату своєї смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 допустив прострочену кредитну заборгованість в сумі 52995 гривні 88 копійок. Оскільки, відповідач є спадкоємцем боржника, спадщину прийняв своєчасно та у добровільному порядку борг повертати не бажає, просив стягнути з нього в примусовому порядку кредитну заборгованість та судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності, проти проведення заочного розгляду справ и не заперечував.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надала, а також в судове засідання не з`явилася та не повідомила суд про причини своєї неявки, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до укладеного кредитного договору у вигляді заяви без номеру від 17 серпня 2022 року отримала від позивача кредит на суму 53000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписавши заяву банк та клієнт зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку.

Отже, враховуючи наведені вище норми права, анкета-заява про приєднання до Умов та Правил разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, складають договір про надання банківських послуг.

З анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» від 17 серпня 2022 року, яку підписав ОСОБА_2 вбачається, що він отримаа кредитну карту.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається,

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

В порушенні умов договору, станом на 10 липня 2024 року ОСОБА_2 допустив прострочену кредитну заборгованість у виді заборгованості за прострочення тіла кредиту в розмірі 52995 гривень 88 копійок.

Частиною 2 статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідач спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв своєчасно як спадкоємець за законом першої черги, звернувшись з відповідною заявою протягом шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 ..

Слід зазначити, що з вказаної заяви про прийняття спадщини від 30 вересня 2024 року також вбачається, що відповідачу нотаріусом було роз`яснено зміст ст.ст. 1281, 1282, 1296, 1297 ЦК України про що свідчить підпис останнього.

Зі змісту заяви-претензії кредитора (АТ КБ «Приватбанк») слідує, що банк звернувся до Новоселицької державної нотаріальної контори із проханням включити кредиторські вимоги в спадкову масу, а також задля отримання інформації щодо наявності спадкоємців боржника, яка в подальшому була перенаправлена до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чайки О.М., оскільки спадкова справа після смерті боржника ОСОБА_2 була відкрита саме в неї.

Після отримання відповіді від приватного нотаріуса Чайки О.М. щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , АТ КБ «Приватбанк» 10 листопада 2025 року звернувся із листом-претензією до відповідача із вимогою про необхідність сплати заборгованості, яка рахується за ОСОБА_2 , оскільки відповідач прийняв спадщину після смерті останнього.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Матеріалами спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_2 з`ясовано, що відповідач до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на вказане нерухоме майно не звертався.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження ним виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємця, тобто ОСОБА_1 ..

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Станом на дату звернення АТ КБ «Приватбанк» з позовом до суду, домовленості між спадкоємцем і кредитором не досягнуто.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб1єктивне право.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року по справі № 320/6489/16-ц.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що зі смертю боржника його зобов`язання з повернення кредитної заборгованості входять до складу спадщини, яку своєчасно та одноособово прийняв ОСОБА_1 , позивач вправі вимагати від останньої виконання грошового зобов`язання за вказаним кредитним договором, у зв`язку із чим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч ст. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 598, 599, 610, 611, 612, 614, 1049, 1054, 1216, 1218-1219, 1223, 1231, 1261, 1268-1270, 1281-1282, 1296-1297 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму кредитної заборгованості за кредитним договором без номеру від 17 серпня 2022 року у виді заборгованості за прострочення тіла кредиту в розмірі 52995 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот девяносто п`ять) гривень 88 копійок, а також судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ляху Г.О.