Ухвала суду № 136801955, 20.05.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/51/26 Провадження № 1-кс/630/257/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Люботин

Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026221320000006 від 03.01.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Люботин Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.12.2025, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилась в гостях у свого хлопця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає спільно з потерпілою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В цей час, ОСОБА_5 , яка заздалегідь знала пароль від системи призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками у режимі реального часу «Internet Banking Monobank», якою користується потерпіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період часу з 19:19 до 19:52, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, отримала доступ до мобільного телефону Samsung Galaxy А 16, належний потерпілій ОСОБА_9 .

ОСОБА_5 , маючи доступ до мобільного телефону Samsung Galaxy А 16, на якому був встановлений додаток до автоматизованої системи віддаленого доступу для дистанційного керування банківськими рахунками у режимі реального часу «Internet Banking Monobank», яка відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, діючи з метою незаконного збагачення за рахунок несанкціонованого доступу до автоматизованої системи «Monobank», емітентом якого є АТ «Універсал Банк», без відома та без дозволу власниці, використовуючи відповідний додаток, завантажений на вказаний мобільний телефон, з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_1 що є фінансовим номером клієнта «Monobank», емітентом якої є АТ «Універсал Банк», шляхом вводу кодового паролю, здійснила вхід до особистого кабінету ОСОБА_9 , тим самим здійснила несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, після чого отримала повний доступ до інформації про поточний стан банківських рахунків потерпілої, у тому числі до банківської карти за № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_9 в «Monobank», емітентом якого є АТ «Універсал Банк».

Після цього, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій прямий злочинний умисел направлений на протиправне збагачення, маскуючи свої дійсні злочинні наміри, несанкціоновано втрутилася в роботу інформаційної (автоматизованої) системи «Monobank», емітентом якої є АТ «Універсал Банк», здійснивши три транзакції з банківської карти № НОМЕР_2 потерпілої ОСОБА_9 на інші банківські карти за № НОМЕР_3 в сумі 25000 грн. 00 коп., НОМЕР_6 в сумі 17000 грн. 00 коп., № НОМЕР_7 в сумі 5000 грн. 00 коп., якими розпорядилася на власний розсуд, а також здійснила поповнення своїх номерів, а саме: оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_4 на суму 1000 грн. 00 коп. та номеру оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» - НОМЕР_5 на суму 500 грн. 00 коп.

29.04.2026 у зв`язку із переховуванням ОСОБА_5 від органів досудового розслідування, було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 361 КК України - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, матері - ОСОБА_12 ,

ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Постановою слідчого від 12 травня 2026 року ОСОБА_5 було оголошено у розшук .

12.05.2026 слідчий звернувся до Люботинського міського суду Харківської області із клопотанням про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 12.05.2026 було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою її приводу для розгляду клопотання слідчого про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

19.05.2026 ОСОБА_5 була затримана в порядку ст. 191 КПК України.

19.05.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 361 КК України. Також у цей же день їй вручено копію клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий у клопотанні зазначає, що стосовно ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та посилалася на наявність зазначених у клопотанні ризиків. Вказала, що ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду, оскільки вже проігнорувала виклики слідчого. Відомостей про поважність причин неявки до слідчого вона не надала, та викладала у соціальні мережі фотографії повісток слідчого та робила до цього непристойні дописи. Вона не має міцних соціальних зв`язків, має право на вільний виїзд за кордон та може вільно перетинати блок-пости, а тому є реальний ризик її переховування. Свідками у справі є знайомі ОСОБА_5 , а також вона знайома з потерпілою, а тому може незаконно впливати на свідків та потерпілу, у тому числі шляхом вмовлянь змінити покази на її користь. Окрім того, ОСОБА_5 не працює, не має стабільного джерела доходів та може вчинити нові майнові злочини.

ОСОБА_5 проти клопотання заперечувала. Вказала, що злочини, у яких вона підозрюється, вона не вчиняла і вважала, що кримінальне провадження є наслідком негативного ставлення до неї її колишнього хлопця ОСОБА_8 . Зазначила, що хворіє з серпня 2025 року на запалення мозку, а тому у березні та квітні виїжджала з міста Люботина у Київ на лікування до Інституту нейрохірургії Рамаданова. У лікарні в стаціонарі вона не лікувалася, а проходила обстеження і консультації лікарів. Вона неофіційно працює репетитором англійської мови та має з цього дохід приблизно 15000-20000 грн на місяць. Окрім того, вона отримала спадок після смерті батька - автомобіль, який продала, а тому кошти для повсякденних потреб у неї є. З матір`ю та братом в неї були конфлікти, так як останні хотіли позбавити її спадщини, і з цього приводу судом слухалися справи про адміністративні правопорушення, але на цей час останні три місяці у неї з матір`ю та братом нейтральні відносини. Дзвінків від слідчого вона не отримувала та повістки не получала. На початку травня їй дзвонив оперуповноважений та вказував, що їй слід прийти до райвідділу, і вона відповіла, що з`явиться наступного тижня, бо лікується. Її мати надіслала їй на месенджер повістки від слідчого 1 травня 2026 року, але вона не з`явилася за цими повістками, бо була у Києві на лікуванні. У «Інстаграм» вона виставляла фотографію з повісткою слідчого та своїм непристойним дописом до повістки, але це вона адресувала своєму колишньому хлопцеві, а не слідчому.

Захисник проти задоволення клопотання заперечувала. Вважала ризики не доведеними, а підозру необгрунтованою. У слідства не було підстав оголошувати ОСОБА_5 у розшук. Відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_5 . Виклики за телефоном від оперативного працівника поліції не є належним викликом. Залишення повісток у матері ОСОБА_5 також не є належним повідомленням, оскільки у ОСОБА_5 та її матері склалися неприязні відносини і матір могла не передати їй повістки. Тиск на свідків або потерпілу зі сторони ОСОБА_5 неможливий, оскільки ОСОБА_5 не може вчиняти таких дій. Більш того, до цього часу невідомо, де перебуває потерпіла. Ризик вчинення нових злочинів також не доведений, оскільки ОСОБА_5 раніше не судима, та має неофіційний заробіток від репетиторства.

Вислухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п.2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, з яких, злочин за ч.4 ст.185 КК України є тяжким і за нього законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі.

Підозра, пред`явлена ОСОБА_5 обґрунтована наданими до суду копіями матеріалів кримінального провадження, а саме:

-протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ;

-протоколом оглядом предметів за участю потерпілої ОСОБА_9 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

-рапортом інспектора 6-го відділу УПК в Харківській області ДКП НП України ОСОБА_13 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;

-протоколами огляду документів, отриманих за результатами тимчасового доступу до речей і документів .

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованих кримінально протиправних дій, та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваної.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.

Наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива судового розгляду обвинувачення, яке може бути пред`явлено ОСОБА_5 після завершення досудового розслідування, а лише надається аналіз обґрунтованості повідомленої підозри, суспільної небезпеки злочинного діяння, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_5 .

На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованих ОСОБА_5 діянь, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що вона може бути причетною до цих злочинів.

Дослідженням особи ОСОБА_5 встановлено, що вона не заміжня, раніше не судима, має зареєстроване місце мешкання, офіційно не працює, з її слів заробляє репетиторством англійської мови, зі слів хворіє на запалення мозку, але стаціонарно лікування не проходила, а також, судом не отримано відомостей, що вона за станом свого здоров`я не може перебувати в умовах слідчого ізолятору.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

З огляду на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Cлідчий суддя бере до уваги тяжкість покарання (у виді позбавлення волі до восьми років), що загрожує підозрюваній у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких вона підозрюється.

Саме від моменту повідомлення про підозру особа притягується до кримінальної відповідальності і отримує інформацію про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, та його правову кваліфікацію. В свою чергу це дає можливість підозрюваному спрогнозувати негативні для себе наслідки у вигляді певного покарання, яке може бути йому в майбутньому призначене, та його розмір. Від так тяжкість покарання, яке може загрожувати особі, підсилює ризик її втечі і переховування від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочини, в яких підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами кримінального правопорушення, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.

Окрім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 ігнорувала повістки слідчого, та у судовому засіданні пояснила, що отримувала ці повістки у виді повідомлення на месенджер від своєї матері 01.05.2026. Окрім того, ОСОБА_5 виклала у соціальну мережу «Інстаграм» фотографію повістки слідчого та зробила до цієї повістки непристойний напис, і про це вона підтвердила у судовому засіданні. Таку поведінку суд трактує як умисне та зухвале ігнорування вимоги слідчого про явку, що вочевидь є неналежною процесуальною поведінкою ОСОБА_5 .

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не виключається, оскільки одна зі свідків є знайомою ОСОБА_5 , а з іншим свідком ОСОБА_5 раніше підтримувала стосунки. Тому не можна виключати неправомірний вплив на свідків з метою отримання їх показань на свою користь.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_5 не працює, відсутні підтвердження отримання нею стабільного заробітку внаслідок неофіційної діяльності з репетиторства, а отже, неможливо виключати ризику вчинення нею нових майнових злочинів.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та дотримання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваної до інкримінованих їй кримінальних правопорушень, вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд приймає до уваги те що сторона обвинувачення та сторона захисту не надали жодних відомостей стосовно майнового стану ОСОБА_5 . При цьому, слідчий суддя визначаючи розмір застави, має враховувати серед іншого не тільки майновий і сімейний стан підозрюваного, але й обставини кримінального правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя з урахуванням відомостей про особу підозрюваної, враховуючи конкретні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкості кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 , вважає за необхідне визначити їй заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 99840 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, є необхідним покласти на неї обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 17 липня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту її фактичного затримання - з 19 травня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 17 липня 2026 року включно.

Визначити суму застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки строком до 17 липня 2026 року включно:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця реєстрації/перебування без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування або реєстрації; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст виготовлено 25.05.2026р.

Слідчий суддя ОСОБА_1