Ухвала суду № 136801945, 25.05.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1652/26

Провадження № 2-п/629/26/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Солодовник І.С.,

при секретарі Чередниченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Балла Владислав Володимирович про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2026 р. ухваленому у справі за позовною заявою ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково.

08.05.2026 р. представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Балла В.В. подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2026 р. по справі 629/1652/26 за позовною заявою ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; призначити до розгляду справу за позовною заявою ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви вказав, що повідомлення про виклик до суду відповідачу фактично вручені не були. Зазначене зумовлено тим, що зареєстроване місце проживання відповідача відрізняється від його фактичного місця проживання. Судові повідомлення направлялися за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як фактично відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не був обізнаний про відкриття провадження у ній, у зв`язку з чим, не мав можливості подати відзив, інші заяви по суті справи чи скористатися іншими процесуальними правами. Окрім того, у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України не здійснювався.

Щодо заперечень проти позовних вимог зазначив, що позивачем до матеріалів справи не долучено самого договору позики № 555144725179, а також не надано будь-які належні докази укладання вказаного договору у вигляді розписки чи іншого документа. Також позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження цілісності та незмінюваності умов договору позики № 555144725179 (пролонгація) від 09.05.2021 р. та договору № 3845235 про надання споживчого кредиту від 18.03.2021 року. Зокрема, з поданих позивачем доказів неможливо встановити, чи направлявся вказані договори відповідачеві взагалі, а у разі направлення у якому саме вигляді. Крім того, позивач не надав жодних доказів того, що одноразові ідентифікатори дійсно були направлені відповідачеві. Також вказав, що жодна зі сплачених відповідачем сум за договором № 3845235 не була зарахована на погашення заборгованості за тілом кредиту. Якщо б кредитор систематично зараховував платежі відповідача насамперед у рахунок погашення основного боргу (тіла кредиту), розмір нарахованих процентів був би меншим, ніж заявлений позивачем.

Разом з тим, зазначив, що відповідач поніс судові витрати у зв`язку з розглядом даної справи (сплата судового збору, витрати на правничу допомогу), загальний розмір яких на момент подання даної заяви становить 10532,48 грн, які останній має намір стягнути з позивача. Докази понесення судових витрат будуть подані до суду в строки, встановлені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

ОСОБА_1 та його представник - адвокат Балла В.В. у судове засідання не з`явилися, представником подано до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 , на задоволенні заяви наполягають в повному обсязі з підстав, викладених у заяві (а.с. 125).

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явилася, надала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просила залишити заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення, а заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2026 р. по справі № 629/1652/26 залишити без змін; розгляд заяви про перегляд заочного рішення здійснювати без участі представника позивача. В обґрунтування заперечення вказала, що у заяві відповідач фактично не спростовує наявність заборгованості, не заперечує належність йому персональних даних, не заперечує факт користування кредитними сервісами. Наведені у заяві доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже були досліджені судом при ухвалені заочного рішення. У заяві відповідач посилається на те, що судові повідомлення направлялись за адресою його реєстрації, а фактично він проживає за іншою адресою. Разом з тим саме зареєстроване місце проживання є офіційною адресою особи для листування та здійснення судових викликів. Більше того, у кредитних договорах відповідач самостійно зазначив адресу, зазначену у позові. Отже, суд та позивач діяли добросовісно та використовували адресу, повідомлену самим відповідачем. Неповідомлення суду про зміну фактичного місця проживання не може покладатись у негативні наслідки на іншу сторону спору чи суд. Крім того, відповідач не надав жодного належного доказу того, що він не мав можливості отримувати кореспонденцію за місцем реєстрації. Тому вважаємо, що підстави для перегляду заочного рішення у справі є недоведеними.

Зазначає також, що укладені з відповідачем електронні договори містять усі істотні умови та прямо передбачають порядок їх укладання шляхом застосування одноразового ідентифікатора. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договорів шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронних договорів, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було перераховано грошові кошти. Так, договір № 3845235 прямо передбачає, що електронна ідентифікація споживача здійснюється шляхом перевірки коду, направленого на номер мобільного телефону споживача, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача шляхом використання одноразового ідентифікатора. Аналогічно договір позики № 555144725179001 містить пряму вказівку про його підписання одноразовим ідентифікатором (СМС-кодом). Відповідач не надав жодного доказу щодо втрати телефону, несанкціонованого доступу до особистого кабінету, оскарження договорів раніше, подання позову про визнання договорів недійсними. Навпаки, зміст договорів свідчить про фактичне користування кредитом та реалізацію механізмів пролонгації. Зокрема, договір позики № 555144725179001 є договором пролонгації попереднього зобов`язання та прямо передбачає, що пролонгація здійснюється на підставі заявки позичальника та сплати процентів. Отже, сам факт укладання договору пролонгації підтверджує попереднє користування кредитом відповідачем. Договір пролонгації прямо містить реквізити первісного договору, містить суму заборгованості, містить погоджені сторонами умови продовження строку виконання зобов`язань та містить підтвердження використання електронного підпису позичальника.

Крім того, сам факт пролонгації неможливий без існування первісного зобов`язання. Відповідач також не заперечує, що персональні дані, зазначені у договорах, належать саме йому.

Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, заперечення на зяву та перевіривши їх доказами, оглянувши матеріали цивільної справи № 629/1652/26, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2026 р. по справі № 629/1652/26, позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 3845235 від 18.03.2021 р. у розмірі 15700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) грн; за договором позики № 555144725179001 від 09.05.2021 р. у розмірі 5342 (п`ять тисяч триста сорок дві) грн 40 грн, а всього у розмірі 21042 (двадцять одна тисяча сорок дві) грн 40 коп.; стягнуто судовий збір у розмір 1383,81 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8316,25 грн. (а.с. 97-104).

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача .

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказав, що позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження у справі, судові повістки відповідач не отримував, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача відрізняється від його фактичного місця проживання. Судові повідомлення направлялися за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як фактично відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тому подати відзив, інші заяви по суті справи чи скористатися іншими процесуальними правами відповідач не мав можливості.

Поряд з цим, з матеріалів справи убачається, що 03.03.2026 р. до суду надійшла позовна заява ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій зазначена адреса відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

04.03.2026 р. у відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит до відділу з питань реєстрації проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради Харківської області.

16.03.2026 р. до суду надійшла відповідь на запит суду про те, що ОСОБА_1 з 28.12.2017 р. по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому, саме на цю адресу ОСОБА_1 судом направлялися судові повістки.

Надіслані рекомендованим листом про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 судові повістки про день, час та місце розгляду справи за вказаною адресою, поверталися на адресу суду з поміткою «адресат відсутній» (а.с. 89-91, 93-95).

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за адресою реєстрації місця проживання відповідача та які повернулися в суд, не може вважатися неналежним повідомленням відповідача про розгляд справи, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому суд зауважує, що в позовній заяві представником позивача було вказано номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 , тому для належного повідомлення останнього про розгляд справи судом було направлено СМСповістку на вказаний номер, яка останнім була отримана. Доказів, що вказаний номер телефону не належить відповідачу матеріали справи не містять.

Тому, відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд даної справи і посилання представника відповідача на обставини щодо неналежного його повідомлення про розгляд справи є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано суду жодних доказів, якими підтверджувався факт не проживання відповідача за адресою зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.

Крім того, кожна особа може вільно та безоплатно довідатись про наявність відносно неї будь-яких судових проваджень на офіційному сайті «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справ» та у застосунку «Дія» у розділі «Сервіси» -«Судові послуги»-«Судові справи».

Крім того, при поданні заяви про перегляд заочного рішення відповідачем та його представником не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а докази, на які він посилається у своїй заяві були досліджені судом в ході розгляду цієї справи із наданням таким доказам відповідної оцінки.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача, а також неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 287, 288 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Балла Владислав Володимирович про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику та його представнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.С. Солодовник