Рішення № 136801513, 13.05.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

610/1765/24 2/610/23/2026 13 травня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

позивача: представника - адвоката Стрельченка О.В.,

третьої особи: ОСОБА_1 ,

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

10.06.2024 представник позивача - адвокат Стрельченко О.В. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визначити позивачу додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабусі ОСОБА_4 . Позивач є спадкоємцем за заповітом на майно померлої, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини вказує, що вчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачені законом строки через проходження військової служби за контрактом в ЗСУ, участь у бойових діях по захисту України від повномасштабного вторгнення з боку РФ та знаходження в зоні активних бойових дій. Отримавши короткочасну відпустку у лютому 2024 року він разом з дядьком звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку зі спливом шестимісячного строку, визначеного законодавством для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 2, 3).

25.06.2025 до суду від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_3 надійшла позовна заява про визначення їй додаткового тримісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_4 , оскільки шестимісячний строк після смерті спадкодавця вона пропустила з поважних причин, а також вважає, що рішення у зазначеній справі вплине на її права та обов`язки щодо отримання спадщини за законом за її померлою матір`ю.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини вказує, що не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки відповідно до заповіту її матері її майно було поділено між її братом та її племінником, позивачем у справі, тому їй не було, що спадкувати. Життя поруч з лінією фронту, де проходять бойові дії, обстріли та постійна напруженість, нервові розлади, пов`язані зі страхом за своє життя та майно, невпевненість щодо подальшого проживання в с-щі Донець, побоювання виникнення раптової необхідності покинути рідну оселю, необхідність переховування від запуску ворожих ракет та шахедів стало причиною того, що вона не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, пов`язані з війною події відсунули та зробили спадкування майна другорядним порівняно з намаганням зберегти своє життя та життя своїх близьких. Потім їй стало відомо, що спадкоємці за заповітом також вчасно не подали заяву до нотаріуса для прийняття спадщини, а позивач повідомив її про подання до суду позову про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Проте її брат з такою заявою до суду не звертався, ніяких дій щодо прийняття спадщини за заповітом не здійснює, тобто не збирається приймати спадщину, про що вона не знала раніше через відсутність спілкування між нею та братом. Отже вона вирішила скористатись своїм правом на отримання частини спадщини, не отриманої спадкоємцем за заповітом (а.с. 24-26).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 25.06.2025 ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та прийнято до спільного розгляду з первісним позовом її позовну заяву про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 39).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 27.10.2025 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 79).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 01.12.2025 було постановлено повернутися при розгляді даної цивільної справи на стадію підготовчого засідання та залучити ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с. 98-100).

21.01.2026 третя особа ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, в яких вказав, що він є спадкоємцем своєї матері ОСОБА_4 , яку забезпечував останні 5 років, купував їй ліки, коли вона хворіла, продукти харчування, здійснював за нею догляд, знаходився поряд з нею, вів домашнє господарство, оплачував рахунки, займався похованням матері. Його сестра також привозила їм продукти харчування. Зазначив, що його сестра зі спадщини вже отримала 4 долі з 10 (а.с. 120-121).

У своїй заяві від 21.01.2026 не заперечував проти позовних вимог ОСОБА_2 , але заперечував проти позовних вимог ОСОБА_3 (а.с. 122).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 21.01.2026 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 124).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову позивача ОСОБА_2 не заперечував, але заперечував проти позову ОСОБА_3 . Пояснив, що його мати разом з ним останні 3 роки проживала у буд. АДРЕСА_1 . Вона знала про заповіт. , його було складено у нотаріуса у її присутності. Він зареєстрований по АДРЕСА_2 щі ОСОБА_5 , тобто з матір`ю не був зареєстрований на день смерті. Тому нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. Про це є постанова, яку він отримав, знає підстави для такої відмови і що йому потрібно було робити.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, просила розглянути справу за її відсутності, свій позов підтримала (а.с. 72).

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника на розсуд суду (а.с. 169-170).

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом від 16.07.2021 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповідала своєму онукові ОСОБА_2 належний їй на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Також з заповіту вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповідала своєму синові ОСОБА_1 належний їй на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджено відповідними документами: свідоцтвами про народження, одруження та розірвання шлюбу, довідкою про реєстрацію шлюбу та його розірвання (а.с. 30-33).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 23.05.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Андріївка Ізюмського району Харківської області (а.с. 8).

Згідно з копією витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання та копії паспорта ОСОБА_3 зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 (а.с. 7), а зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 є АДРЕСА_4 (а.с. 27-29).

Із довідки Андріївського старостинського округу Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 26.12.2023 вбачається, що дійсно на момент своєї смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одна (а.с. 8 зворот).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 01.12.2021, та контракту про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб рядового складу від 12.10.2022, який набрав чинності 25.10.2022, ОСОБА_2 був прийнятий на військову службу за контрактом 25.10.2022 на підставі наказу нач. ЗСВ ВСП від 21.10.2022. Контракт є строковим та укладений на 3 роки (а.с. 7 зворот, 116-118).

Згідно з довідкою від 26.11.2025 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 30.03.2024 (а.с. 116).

Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Р.М. від 15.02.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вони заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору в установлений законом строк не подали та на момент її смерті зареєстрованими з померлою не були (а.с. 9-10).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 15.02.2024 встановлено, що відомості відносно ОСОБА_4 у Спадковому реєстрі відсутні (а.с. 11).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 15.02.2024 відкрито спадкову справу № 23/2024 (номер у спадковому реєстрі 72004374) (а.с. 10 зворот).

Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів від 15.02.2024 приватним нотаріусом Іноземцевою Р.М. 01.07.2021 було отримано бланк та 16.07.2021 витрачено його на заповіт (а.с. 11 зворот).

Згідно до статей 1216, 1217 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , розподілила своє майно між сином ОСОБА_1 та онуком ОСОБА_2 , склавши 16.07.2021 на них заповіт, в якому заповідала кожному по будинку.

Донька померлої ОСОБА_3 також виявила бажання спадкувати майно після смерті матері по закону.

Разом з тим, в установлений законом шестимісячний строк спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , спадкоємці як заповітом, так і за законом не прийняли, не подавши відповідну заяву до нотаріуса, оскільки зареєстрована на момент смерті спадкодавець була одна.

Тобто, на даний час, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями за заповітом ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 , яка є донькою померлої, є спадкоємцем першої черги за законом.

Всі вони бажають прийняти спадщину, але пропустили для цього строк. В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду для надання їм додаткового строку для прийняття спадщини, а ОСОБА_1 з такою заявою не звертався, тому його частину спадщини можуть успадкувати інші спадкоємці. За наявності у них для того законних підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зроблено висновок, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 сплинув 20 листопада 2023 року, а до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 звернувся 15.02.2024, за його словами, під час короткочасної відпустки, тобто пропущений строк є незначним.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач посилався на те, що з 25.10.2022 та по день подання позову до суду перебував на військовій службі в ЗСУ, приймав участь у бойових діях по захисту України від повномасштабного вторгнення з боку РФ та знаходився в зоні активних бойових дій, на підтвердження чого надав військовий квиток, контракт та довідку з в/ч НОМЕР_2 .

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що позивач на момент смерті спадкодавця та до моменту звернення до суду перебував на військовій службі у складі Збройних Сил України, суд вважає, що є підстави визнати причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними та встановити позивачу додатковий строк для її прийняття.

ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини взагалі не зверталась, а звернулась 25.06.2025 одразу до суду для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, дізнавшись, що ОСОБА_2 подав таку саму заяву.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, вона посилалась на те, що не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки, враховуючи заповіт її матері, їй не було, що спадкувати. Крім того посилалась на воєнні дії та постійні обстріли у зв`язку зі збройною агресіє РФ, що викликали у неї нервові розлади, напруження, страх, пов`язані з війною події відсунули та зробили спадкування майна другорядним порівняно з намаганням зберегти своє життя та життя своїх близьких. Проте, дізнавшись, що її брат пропустив строк для прийняття спадщини та з заявою до суду з цього приводу не звертався, вирішила скористатись своїм правом на отримання частини спадщини, не отриманої її братом.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 зроблено висновок, що строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Верховний Суд звертав увагу, що, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (Постанова Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 703/1836/20).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак позивач ОСОБА_3 не надала належних, достатніх та допустимих доказів існування об`єктивних та непереборних обставин, які перешкодили їй подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері у визначений законом шестимісячний строк.

Наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оскільки ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, яка знала про смерть матері та на момент смерті не була з нею зареєстрована, можливість вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте протягом тривалого часу (більше двох років після відкриття спадщини) не вчиняла дій щодо прийняття спадщини і не навела переконливих аргументів про наявність перешкод у зверненні до нотаріуса вже після завершення визначеного законом строку на прийняття спадщини, не направила таку заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Натомість безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності, як елемента верховенства права, та є незаконним втручанням у права інших спадкоємців.

Внаслідок задоволення позову ОСОБА_2 судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України

у х в а л и в:

1)Первісний позов задовольнити повністю.

2)Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) додатковий тримісячний строк, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили, для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 .

3)Стягнути з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) 1211,20 гривень судового збору.

4)Відмовити у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_3 .

Відповідач: Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64250, Харківська область, Ізюмський район, с-ще Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_5 .

Суддя Стригуненко В.М.