Ухвала суду № 136800925, 25.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8091/26

Провадження № 2-с/344/59/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року місто Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №344/8091/26 за заявою Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги теплопостачання,-

В С Т А Н О В И Л А:

22 травня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу від 30 квітня 2026 року по справі №344/8091/26 за заявою Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги теплопостачання у розмірі 2662,75 гривень та судового збору у розмірі 332,80 гривень.

Заявник із судовим наказом не згідний через його необґрунтованість та зазначає, що Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго» не надано до матеріалів заяви будь-яких доказів надання послуг опалення місць загального користування будинку для квартири АДРЕСА_1 .

На підтвердження розміру заявлених вимог стягувачем до заяви про видачу судового наказу додано розрахунок боргу за період з 01.03.2023 по 01.03.2026. Однак даний розрахунок є одностороннім документом. З даного розрахунку не вбачається нарахування Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго» заборгованості у сумі 2662,75 грн. за згаданий вище період. У даному розрахунку вказано про наявність боргу у сумі 2296,51 гривень станом на 01.03.2023, при цьому після травня 2023 року будь-які нарахування взагалі відсутні, як і відсутні будь-які фактичні дані щодо надання заявнику стягувачем у вказаний період послуг теплопостачання і посилання на документи, які б це підтверджували. З даного розрахунку неможливо встановити за який період і в якій спосіб, на якій підставі нараховано заявлену до стягнення суму 2662,75 гривень. Також даний розрахунок не є належним доказом, оскільки він підписаний в.о. начальника абонентського відділу, в той час як печатка якою засвідчено підпис належить юридичному відділу, тобто ці реквізити належать різним структурним підрозділам. Зазначає, що договір з ним не укладався і не пропонувався.

До матеріалів заяви про видачу судового наказу заявником зазначено, що до заяви надано копію Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.12.2021, однак такого договору він не отримував, як і не отримував рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 17 від 26.01.2010, тому заявлені вимоги Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» вважає безпідставними.

Також заявник вказує, що не мав можливості у визначений законом строк подати до суду заяву про скасування судового наказу від 20.04.2026, оскільки у період з 05 травня по 15 травня 2026 року перебував на лікуванні у медичному закладі.

За таких обставин заявник просить поновити строк на звернення до суду за захистом порушеного права та скасувати судовий наказ.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2026 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.

Вивчивши заяву про скасування судового наказу, матеріали справи, суддя встановила наступне.

Як слідує з матеріалів справи, судовим наказом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2026 року по справі №344/8091/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги теплопостачання у розмірі 2662,75 гривень та судовий збір у розмірі 332,80 гривень.

Згідно частини першої статті 170 Цивільного процесуального кодексу України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частина друга статті 171 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

За змістом частини першої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 05.05.2026 по 15.05.2026 заявник ОСОБА_1 перебував на лікуванні у медичному закладі.

Відтак вбачаються підстави для поновлення заявнику строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2011 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

У своїй заяві заявник вказує про необґрунтованість вимог Державне міське підприємствоІвано-Франківськтеплокомуненерго, оскільки є спір щодо існування заборгованості. Отже, між сторонами існує спір про право, який може бути вирішений судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Оскільки підстав для повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу, згідно частини шостої статті 170 Цивільного процесуального кодексу України, не вбачається, заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими, у відповідності до частини третьої статті 171 Цивільного процесуального кодексу України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

При цьому стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами за правилами спрощеного позовного провадження у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-171 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з заявою про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ по справі №344/8091/26, виданий Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 30 квітня 2026 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» заборгованості за надані послуги теплопостачання у розмірі 2662,75 гривень та судовий збір у розмірі 332,80 гривень.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелещенко Л.В.