Вирок № 136800855, 25.05.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 198/628/25

Провадження № 1-кп/0198/56/26

25.05.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), захисника-адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2024 за № 22024130000000180, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с.Нижньотепле Щастинського району Луганської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

встановив :

ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, за таких обставин.

Так, згідно зі статтями 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статей 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна Республіка Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

В березні-квітні 2014 року (більш точний час в ході досудового розслідування і судового розгляду не встановлено) у м.Луганськ та в інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених, прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств, організації і підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області і порушення територіальної цілісності України.

В окремих містах та районах Луганської області, всупереч законодавству України, 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про державну самостійність Луганської Народної Республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська Народна Республіка», так званої «ЛНР».

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») і силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів, незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Внаслідок вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року (більш точний час в ході досудового розслідування і судового розгляду не встановлено) опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів РФ на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015, Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях і переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

24 лютого 2022 року військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та скоїли збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, здійснивши окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час і призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України із затвердженням відповідними законами України та наразі триває.

24 лютого 2022 року збройними силами Російської Федерації захоплено та окуповано територію Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області, в результаті чого вона опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ.

Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.

В розумінні п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області з 24.02.2022 і до теперішнього часу перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», та на її території створено ланку незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора.

Так, з 23 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій території Луганської області та так званих «закордонних дільницях», що на території РФ, було проведено незаконний референдум «з питання входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації».

30 вересня 2022 року підписано так званий «Договір між Російською Федерацією та Луганською Народною Республікою про прийняття до Російської Федерації Луганської Народної Республіки та утворення у складі Російської Федерації нового суб`єкта», який в подальшому ратифіковано федеральним законом держави-агресора РФ, внаслідок чого з листопада 2022 року розпочалося створення та реєстрація нових незаконних органів влади так званої «ЛНР», як суб`єкта РФ, що виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції.

Після чого, на території тимчасово окупованого Щастинського району Луганської області представниками так званої «ЛНР», підконтрольними державі-агресору РФ, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора РФ, зокрема, законом так званої «ЛНР» № 428-ІІІ від 13.03.2023 «Про створення на території Луганської Народної Республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів», створено «Муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки», з адміністративним центром в смт Станиця Луганська Щастинського району Луганської області.

В січні 2024 року (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено) громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04:00 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Щастинського району Луганської області, переслідуючи свої особисті інтереси, маючи умисел на зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, і реалізуючи його, вступила у злочинну змову з представниками окупаційної влади держави-агресора - РФ та представниками так званої «ЛНР», з метою наділення її функціями посадової особи незаконного органу влади, а саме так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР».

Отримавши від останніх пропозицію зайняти посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, ОСОБА_5 , в порушення вимог Конституції та Законів України, добровільно, умисно надала свою згоду на призначення її на посаду начальника так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в січні 2024 року (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Щастинського району Луганської області, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, а також переслідуючи свої особисті, корисливі інтереси, погодившись на пропозицію окупаційної влади держави-агресора РФ та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», умисно, добровільно зайняла посаду начальника так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР», тобто посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.

Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Під час досудового розслідування постановою слідчого від 30.07.2025 оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки вона не з`являлася на належним чином здійснені виклики до слідчого і прокурора, а на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 25.08.2025 з цих же підстав та в зв`язку з перебуванням особи на тимчасово окупованій території України здійснювалось спеціальне досудове розслідування.

Судовий розгляд в межах даного кримінального провадження здійснений за відсутності обвинуваченої (in absentia), ОСОБА_5 , яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

При цьому, розгляд кримінального провадження проведений за участю захисника-адвоката ОСОБА_4 , який залучений державою на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 в судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались шляхом неодноразового завчасного розміщення відповідних оголошень в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області, а також шляхом публікації повісток на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри ухилитися від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник в судовому засіданні повідомив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином брав участь у реалізації права на захист обвинуваченої під час судового розгляду та зазначив, що не доведено вину його підзахисної, при цьому просив її виправдати.

Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказування в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, анексія з боку РФ частини території України, а також створення окупаційних органів влади на такій території є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

При цьому, вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- повідомленням про виявлення кримінального правопорушення, яким встановлено, що ОСОБА_5 перейшла на бік окупаційної влади РФ та зайняла посаду начальника в структурному підрозділі окупаційної адміністрації держави-агресора РФ, а саме в незаконному органі влади «Петровському відділі життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР» (т. 2 а.м.к.п. 15);

-інформаційною карткою Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_5 , яка засвідчує особу обвинуваченої та її анкетні дані (т. 2 а.м.к.п. 32, 92);

-протоколом огляду інтернет-ресурсу від 29.08.2025, а саме сайту «Официальный сайт муниципального округа муниципальное образование Станично-Луганский муниципальный округ Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) за посиланням:

https://stanicalug-lnr.ru/page/static/1f99d5e2-fd41-4367-8e72-43c1653457e0

та додатками до нього у виді скріншотів, роздрукованого документа і оптичного диска СD-R. В ході огляду зазначеного сайту виявлено розміщене «Решение VIIІ заседания I созыва № 3 Совета муниципального округа муниципальное образование Станично-Луганский муниципальный округ Луганской Народной Республики Об утверждении структуры и установлении предельной штатной численности Администрации муниципального округа муниципальное образование Станично-Луганский муниципальный округ Луганской Народной Республики и Аппарата Совета муниципального округа муниципальное образование Станично-Луганский муниципальный округ Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу), що підтверджує створення на тимчасово окупованій території Луганської області незаконного органу влади (т. 2 а.м.к.п. 243-255);

- протоколом огляду інтернет-ресурсу від 04.09.2025, а саме сайту «ФНС РОССИИ» (мовою оригіналу) з розміщеною на ньому інформацією стосовно так званої «Администрации муниципального округа муниципальное образование Станично-Луганский муниципальный округ Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) за посиланням: https://ergul.nalog.ru/ і додатками до нього у виді скріншотів, оптичного диска СD-R та копії «выписки из Единого государственного реестра юридических лиц от 04.09.2025 № ЮЭ9965-25-132644781» (мовою оригіналу) - местонахождение юридического лица: 293600, Луганская Народная Республика, Станично-Луганский район, пгт Станица Луганская, улица Ленина, дом 25, дата регистрации: 13.11.2023, код и наименование вида деятельности: 84.11.3 Деятельность органов местного самоуправления муниципальных округов (мовою оригіналу) (т. 2 а.м.к.п. 281-294);

- протоколом огляду інтернет-ресурсу від 29.08.2025, а саме сайту «Официальный сайт муниципального округа муниципальное образование Станично-Луганский муниципальный округ Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) за посиланням:

https://stanicalug-lnr.ru/page/static/4758f9ac-be78-4bea-8da1-cbe501dd15f8

з додатками до протоколу у виді скріншотів і оптичного диска СD-R. В ході огляду зазначеного сайту виявлено інформацію про створення та функціонування на тимчасово окупованій території Луганської області так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР», посаду начальника якого займає ОСОБА_5 (т. 2 а.м.к.п. 256-264);

- протоколами огляду від 17.07.2024 та 19.07.2024 за участю спеціаліста ОСОБА_6 , а саме розміщених на сторінці користувача «Администрация Станично-Луганского муниципального округа» в соціальній мережі «Вконтакте» (мовою оригіналу) публікацій «01.02.2024 в селе Войтово прошла первая встреча с новым начальником Петровского отдела жизнеобеспечения населенных пунктов Станично-Луганского муниципального округа ОСОБА_5 . Были произведены консультации по решению насущных вопросов граждан. Всем нам нужно ……….», «В поселке Петровка завершены работы по установке водонапорной башни. Это один из значимых объектов специального инфраструктурного проекта, в рамках которого шефский регион Волгоградская область восстанавливает наш округ! По словам начальника Петровского отдела жизнеобеспечения Юлии Кузнецовой и местных жителей …….», «В рамках Акции «Добрых дел» сегодня в Петровском отделе жизнеобеспечения населенных пунктов прошла выдача гуманитарной помощи ……» (мовою оригіналу) за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_2

з додатками до них у виді скріншотів та оптичних дисків DVD-R, де, окрім інших осіб, відображена ОСОБА_5 в якості начальника так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР» (т. 2 а.м.к.п. 38-44, 77-83, 84-90);

- протоколами огляду від 18.07.2024 за участю спеціаліста ОСОБА_6 , а саме розміщених в Telegram-каналі під назвою «Администрация Станично-Луганского муниципального округа» (мовою оригіналу) публікацій «Петровский отдел жизнеобеспечения населенных пунктов Петровка, Войтово: ежедневно (в рабочие дни) ведет прием граждан по насущным и личным вопросам. На сегоднящний день ……….», «Прошла рабочая встреча начальника Петровского отдела жизнеобеспечения населенных пунктов Станично-Луганского муниципального округа Юлии Кузнецовой с участием актива …….», «27.03.2024 в селе Войтово прошла встреча с начальником Петровского отдела жизнеобеспечения населенных Станично-Луганского муниципального округа ОСОБА_5 . Проводятся консультации по решению ……» (мовою оригіналу) за посиланнями:

https://t.me/StanicaLug/22949

https://t.me/StanicaLug/26989

https://t.me/StanicaLug/24948

з додатками до них у виді скріншотів та оптичних дисків DVD-R, де, окрім інших осіб, відображена ОСОБА_5 в якості начальника так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР» (т. 2 а.м.к.п. 45-55, 62-68, 69-76);

-протоколом огляду інтернет-ресурсу від 18.07.2024, а саме сайту «ZOV ЛНР» (мовою оригіналу) за посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_3

з додатками до протоколу у виді скріншотів і оптичного диска DVD-R. В ході огляду зазначеного сайту виявлено публікацію «Вчера в Петровском отделе жизнеобеспечения населенных пунктов Петровка, Войтово был произведен прием граждан …….» (мовою оригіналу), де, окрім інших осіб, відображена ОСОБА_5 в якості начальника так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР» (т. 2 а.м.к.п. 56-61);

-протоколами огляду від 19.08.2024 за участю свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , а саме розміщених в Telegram-каналі під назвою «Администрация Станично-Луганского муниципального округа», на сайті «ZOV ЛНР», на сторінці користувача « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в соціальній мережі «Вконтакте» (мовою оригіналу) публікацій «27.03.2024 в селе Войтово прошла встреча с начальником Петровского отдела жизнеобеспечения населенных Станично-Луганского муниципального округа ОСОБА_5 . Были произведены консультации по решению ……», «Вчера в Петровском отделе жизнеобеспечения населенных пунктов Петровка, Войтово был произведен прием граждан …….», «01.02.2024 в селе Войтово прошла первая встреча с новым начальником Петровского отдела жизнеобеспечения населенных пунктов Станично-Луганского муниципального округа ОСОБА_5 . Были произведены консультации по решению насущных вопросов граждан. Всем нам нужно ……….» (мовою оригіналу) за посиланнями:

https://t.me/StanicaLug/24948

https://lnr-news.ru/society/2024/03/02/333654.html

https://m.vk.com/wall-213554802_4574

з додатками до протоколів у виді скріншотів, де відображена ОСОБА_5 в якості начальника так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР». При цьому свідки, кожен окремо, підтвердили ту обставину, що на скріншотах зображена саме ОСОБА_5 (т. 2 а.м.к.п. 101-115, 124-138);

-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.08.2024 за участю свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , та додатків до них у виді фотографій, згідно яких свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 впізнали особу на фото № 3, як ОСОБА_5 (т. 2 а.м.к.п. 97-100, 120-123).

Крім того, під час проведення вказаної слідчої дії свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен окремо, зазначили, що ОСОБА_5 після військового вторгнення військових формувань РФ на територію України та формування місцевих окупаційних органів влади перейшла на бік окупантів та добровільно зайняла посаду начальника так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР»;

- висновком судової портретної експертизи № СЕ-19/104-25/35345-ФП від 22.10.2025 з ілюстративною таблицею (т. 3 а.м.к.п. 9-21), згідно з яким на фотозображеннях, які є додатками до протоколів огляду від 18.07.2024 та 19.07.2024, і на інформаційній картці Державної міграційної служби України, зображена одна й та сама особа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-показаннями свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні про те, що він до 24 лютого 2022 року працював першим заступником голови Нижньотеплівської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, де також працювала секретарем ОСОБА_5 , яка була його підлеглою і спілкувались між собою суто з робочих питань. При цьому свідок зазначив, що після 24 лютого 2022 року виїхав з території Луганської області та вступив до лав ЗСУ. Згодом ОСОБА_7 особисто дізнався з власних інформаційних джерел та з публікацій в Telegram-каналах про те, що обвинувачена добровільно перейшла на бік окупаційної влади і активно з ними співпрацює. На думку свідка, посаду ОСОБА_5 зайняла добровільно, без застосування примусу, при цьому можливість виїхати з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію існувала від початку повномасштабного вторгнення РФ та існує на даний час. Окрім того, свідок зазначив, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну на тимчасово окупованій території Луганської області існувала реальна можливість матеріального забезпечення життєво необхідних потреб в інший спосіб, аніж співпраця з окупаційною владою;

-показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що він до 24 лютого 2022 року працював керівником Нижньотеплівської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, де також працювала секретарем ОСОБА_5 , яка була його підлеглою і спілкувались між собою суто з робочих питань. Про співпрацю ОСОБА_5 з окупаційною владою дізнався від співробітника СБУ. При цьому, зі слів колишньої співробітниці можливість виїхати з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію існувала від початку повномасштабного вторгнення РФ.

Таким чином, відомості, що містяться в протоколах огляду від 17.07.2024, 18.07.2024, 19.07.2024, 19.08.2024, 29.08.2025 і додатках до них, співвідносяться з показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (на стадії досудового розслідування брали участь в проведенні слідчих дій - дослідження додатків до протоколів оглядів і пред`явлення особи для впізнання за фотознімками) в судовому засіданні стосовно дійсного зайняття ОСОБА_5 посади в незаконно створеному на тимчасово окупованій території органі влади, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме в так званій «Адміністрації Станично-Луганського муніципального округу ЛНР», де обвинувачена виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, як начальник так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР».

Згадані докази щодо часу, місця, наслідків та обставин вчинення кримінального правопорушення співвідносяться між собою, є належними. Підстави вважати зазначені докази недостовірними, недопустимими відсутні.

Окрім того, зазначені вище докази є беззаперечним свідченням невимушеності і свідомої та вільної поведінки ОСОБА_5 , відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності дій обвинуваченої, її усвідомленого вибору та власного волевиявлення щодо зайняття посади в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а також безпосередньої участі у створенні і функціонуванні певної вертикалі влади, та не є способом виживання останньої в умовах окупації. Також слід зазначити, що ОСОБА_5 маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не могла не розуміти незаконності вчинених нею дій, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачена не вживала.

Окремо суд зазначає, що відсутність посадової інструкції начальника так званого «Петровського відділу життєзабезпечення населених пунктів Петровка, Войтово Адміністрації муніципального округу муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ ЛНР» за наявності інших зібраних у справі доказів в їх сукупності, в тому числі досліджених письмових та електронних (цифрових) доказів, не спростовує її винуватості в зайнятті посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Необхідно також відмітити, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до злочинів проти основ національної безпеки України. Доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є, зокрема, електронні (цифрові) докази, як-от: матеріали фотозйомки, звуко-, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані), що містяться у відкритих мережах (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих (приватні месенджери та телеграм-канали, особисте листування з використанням комп`ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам`яті тощо).

За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами і можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Як виходить з матеріалів кримінального провадження, органи досудового розслідування провели огляди інтернет-сторінок і телеграм-каналів, зробивши скриншоти й завантаживши відеофайли, фотознімки, файли з документами, які є додатками до протоколів огляду, оформлених відповідно до вимог КПК. Огляди інтернет-сайтів та телеграм-каналів проведено із дотриманням вимог ст. 237 КПК, зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку та запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на інтернет-сайтах і в телеграм-каналах як електронних документах інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.

Суд відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що вина ОСОБА_5 , як громадянки України, в добровільному зайнятті посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, доведена. Скоєне ОСОБА_5 підлягає кваліфікації за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Обираючи покарання для ОСОБА_5 , суд, згідно зі ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості та мотив вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 скоїла злочин, який згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким, раніше не судима.

Слід зазначити, що ОСОБА_5 є суб`єктом злочину. Підстави вважати вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення у стані неосудності відсутні.

Пом`якшуючі покарання ОСОБА_5 обставини відсутні.

При цьому, щодо посилання прокурора на вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, як на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, суд доходить таких висновків.

Зазначений у законі термін "використання" передбачає вчинення певних дій з урахуванням обставин, які сприяють настанню негативних протиправних наслідків, досягнення яких охоплюється умислом суб`єкта правопорушення, або сприяють уникненню відповідальності за вчинене діяння.

Отже, винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.

Дія правового режиму воєнного стану в момент вчинення кримінального правопорушення сама по собі не є обставиною, що обтяжує покарання, якщо цей факт не був свідомо використаний для досягнення протиправної мети.

Таким чином, обставина, передбачена п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України, не врахована судом як така, що обтяжує покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України, оскільки під час розгляду кримінального провадження не доведено, що ОСОБА_5 умисно використала обставини та умови воєнного стану для обрання її до незаконного органу влади.

Ґрунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, конкретні обставини справи, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд призначає покарання ОСОБА_5 в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна, оскільки доходить переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_5 і попередженню вчинення нею та іншими особами нових злочинів, а окрім того є цілком справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім, та відповідатиме не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права, а також гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захистом інтересів суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, як обов`язкового, суд враховував те, що ОСОБА_5 скоїла злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. При цьому, суспільна небезпечність вчинених обвинуваченою дій полягає у допомозі державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади, що фактично підтверджує вчинення злочину проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

При цьому не є перешкодою для призначення даного виду покарання та обставина, що обвинувачена на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність саме на підконтрольній території України, з використанням можливостей яких вона вчинила кримінальне правопорушення, а тому суд вважає, що буде справедливим та співмірним таке покарання для ОСОБА_5 , визнаною винною у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить деякий період часу у майбутньому займати певні посади та займатися певною діяльністю в Україні.

Зазначена позиція суду узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування ст. 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22 провадження № 51-130 кмо 23, відповідно до якого «Згідно з положеннями ст. 55 КК, у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення».

Також, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, як альтернативне, суд зазначає, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, маючи мету та бажання отримати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе та інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат. Отже, суд переконаний, що зазначені обставини вимагають більшої суворості в оцінці вчиненого ОСОБА_5 протиправного діяння та виправдовують позбавлення права власності на майно, яке належить останній.

Окрім того, враховуючи тяжкість злочину, особу винної, обставини справи, суд не знайшов підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 правил ст. 69 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по справі не поданий.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винною у пред`явленому за ч. 5 ст. 111-1 КК України обвинуваченні.

ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, на строк п`ятнадцять років, з конфіскацією в дохід держави всього майна, яке є її приватною власністю.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту її затримання у зв`язку з виконанням даного вироку.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 15.08.2025, на нерухоме майно: частку житлового будинку за адресою - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 854535344248, загальна площа (кв.м): 77.7, житлова площа (кв.м): 43.9; квартиру за адресою - Луганська область, м. Луганськ, Молодьожний квартал, будинок 10, квартира 51, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 713024144101, загальна площа (кв.м): 43.5, житлова площа (кв.м): 28.5, номер об`єкта в РПВН 14527508; легковий автомобіль марки «ВАЗ модель 21101», номер та серія знака НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , тип кузова седан, колір зелений; VIN-код НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 ; грошові кошти на банківському рахунку НОМЕР_5 , відкритому в банківській установі АТ «Ощадбанк», залишити в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової портретної експертизи № СЕ-19/104-25/35345-ФП від 22.10.2025, в сумі 7 131,20 гривень, стягнути в дохід держави з обвинуваченої ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області.

Копію вироку вручити негайно прокурору та захиснику.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1