Рішення № 136800644, 25.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5082/26

Провадження № 2/175/1427/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.,

із секретарем Грицай К.С.,

розглянувши у судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2026 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшли до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Справа згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказаний позов було розподілено до провадження судді Бойка О.М.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилається на те, що 09 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір №73431482.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 за умовами додаткової угоди від 21 лютого 2025 року, до якого право грошової вимоги за кредитним договором №73431482 від 09 жовтня 2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - переходить до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів».

ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №73431482 від 09 жовтня 2024 року в сумі 23575,00 грн. з яких: 7500,00 грн. заборгованість за основним боргом, 37,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 14985,00 грн. заборгованість за пенею, 1052,50 грн. комісія за надання кредиту.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань з повернення кредиту у строки і на умовах, передбачених кредитними договорами, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.

ОСОБА_1 надав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Обґрунтував свою позицію тим, що вважає, що позивачем не надано до суду доказів укладення кредитного договору, не надано усіх належних та допустимих доказів розрахунків. Вказує, що договір факторингу не відповідає вимогам чинного законодавства, а також, що пеня нарахована неправомірно.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з`явився, однак у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи у його відсутності на підставі поданих ним письмових доказів.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір №73431482.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 за умовами додаткової угоди від 21 лютого 2025 року, до якого право грошової вимоги за кредитним договором №73431482 від 09 жовтня 2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - переходить до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів».

ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №73431482 від 09 жовтня 2024 року в сумі 23575,00 грн. з яких: 7500,00 грн. заборгованість за основним боргом, 37,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 14985,00 грн. заборгованість за пенею, 1052,50 грн. комісія за надання кредиту.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми, дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підписанням анкети-заяви, відповідач підтвердив, що розуміє умови та правила та факт того, що договір є обов`язковим до виконання.

Підтвердження підписання договору є використання електронного підпису, який передбачений законодавством, одноразового ідентифікатору визначеного ЗУ «Про електрону комерцію».

Генерація ключової пари здійснюється за допомогою смартфону Клієнта на якому встановлений мобільний додаток лише після ідентифікації Клієнта з використанням смартфону клієнта.

Перевірка електронного підпису та аутентифікація Клієнта здійснюється з використанням програмно-технічних засобів Банку. В разі негативного результату банк відмовляє в прийому електронного документа.

У анкеті заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

У зазначеній заяві-анкеті на отримання кредиту наявні дані ОСОБА_1 , його прізвище, ім`я та по батькові, серія та номер паспорта, дата та орган його видачі, ідентифікаційний податковий номер, адреса реєстрації та місця проживання, дата народження, номер телефону.

Щодо надання позивачем належних та допустимих розрахунків заборгованості слід вказати наступне.

Згідно з приписами пункту 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (зі змінами) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки з особових рахунків клієнтів є належним доказом заборгованості Боржника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надані установою виписки, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд установив, що позивач свої зобов?язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків. Також вищевказане кореспондується з позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі №200/5647/18, провадження №61-9618св19, виписка по картковому рахунку, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі, крім тіла кредиту, складових його вартості, зокрема заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами. На обґрунтування права вимоги в цій частині, надав копії кредитних договорів, які підписано відповідачем

З такими умовами був ознайомлений і погодився відповідач, а тому вказані умови договорів, суд бере до уваги.

Проте, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому вимоги, про стягнення пені за кредитним договором №73431482 від 09 жовтня 2024 року у розмірі 14985,00 грн. задоволенню не підлягають.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач порушив умови кредитних договорів, допустив прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому з нього на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке набуло право вимоги за кредитними договорами, підлягає стягненню заборгованість в розмірі 8590,00 грн.

При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3028,00 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» (Код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості в розмірі 8590,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» (Код ЄДРПОУ 35625014) суму судових витрат у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Бойко