Ухвала суду № 136800478, 25.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

25 травня 2026 року Справа № 520/30891/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання Трунов М.В.,

за участі представників:

позивача не з`явився,

відповідача Гундар Г.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні клопотання представника клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, код ЄДРПОУ 42623890)

до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Г. Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" (далі по тексту позивач, ТОВ "Брент Ойл-98") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган, суб`єкт владних повноважень), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №210630905 від 19.04.2024р. прийняте ГУ ДПС у Харківській області.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 210630905 від 19.04.2024 р., прийнятого ГУ ДПС у Харківській області суд розглядає в межах провадження адміністративної справи № 520/30891/25 після роз`єднання Ухвалою суду від 24.11.2025 року в самостійні провадження позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

09.01.2026 року представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у якій вказав, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому, на підставі вищевикладеного, податкове повідомлення рішення № 210630905 від 19.04.2024 р. підлягає залишенню без розгляду, оскільки, згідно правового висновку Великої палати Верховного Суду строк для звернення до суду становить шість місяців, а наявні докази в матеріалах справи підтверджують пропуск строку на судове оскарження.

Також звернув увагу на те, що визначену у податковому повідомленні рішенні від 19.04.2024 № 210630905 суму 21629, 42 грн. позивачем своєчасно сплачено ще 08.05.2024року, що підтверджується копією платіжного доручення від 08.05.2024 р. № 7623.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача ТОВ «Брент Ойл -98», за наявними у матеріалах справи документами.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи поданого клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск строку на оскарження податкового повідомлення рішення від 19.04.2024 № 210630905 у зв`язку з чим просив залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, керуючись приписами КАС України, дослідивши матеріали адміністративного позову суд приходить до наступного висновку.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №210630905 від 19.04.2024 р. про застосування до ТОВ «Брент Ойл-98» штрафу у розмірі 2% за платежем акцизний податок на пальне в сумі 21629, 42 грн., прийнятого ГУ ДПС у Харківській області, суд розглядає в межах провадження адміністративної справи № 520/30891/25.

Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16.

Конституційний Суд України в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення без проведення процедури адміністративного оскарження.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У справі, що розглядається №520/30891/25 спір виник з приводу оскарження податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.12.2024 прийнято до розгляду справу №500/2276/24 за для вирішення питання виключної правової проблеми з метою формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права для визначення конкретного правозастосування при встановленні судами обставин дотримання платниками податків строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Виходячи зі змісту ухвали Великої Палати Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №500/2276/24, виключну правову проблему становить питання щодо строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в цілому, враховуючи різні підходи щодо застосування цих норм права, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 140/1770/19 (про стягнення заборгованості) та № 320/12137/20 (про стягнення коштів) та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду № 160/11673/20 та № 500/2486/19 про оскарження податкових повідомлень-рішень як у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), так і після використання процедури адміністративного оскарження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто від дати отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600911961110, контролюючим органом на податкову адресу платника податків направлялося оскаржуване податкове повідомлення рішення та було ним отримано 06.05.2024 р.

Визначену у податковому повідомленні рішенні від 19.04.2024 № 210630905 суму 21629, 42 грн. позивачем своєчасно сплачено ще 08.05.2024 року, що підтверджується копією платіжного доручення від 08.05.2024 р. № 7623, що не заперечується учасниками справи.

З урахуванням позиції Великої Палати викладеної у постанові від 16.07.2025 по справі №500/2276/24, граничний термін звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 19.04.2024 № 210630905 сплив 06.11.2024.

Позивачем позовна заява подана до суду 03.06.2025 року, тобто з пропуском встановленого строку.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи подану представником заяву від 27.04.2026 р. про розгляд справи без участі представника позивача та за наявними у справі матеріалами, відсутність в матеріалах справи доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №210630905 від 19.04.2024 р. про застосування до ТОВ «Брент Ойл-98» штрафу у розмірі 2% за платежем акцизний податок на пальне в сумі 21629, 42 грн., а також наявність доказів сплати позивачем визначеної суми штрафних санкцій 08.05.2024 року, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області від 09.01.2026 року та наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 2, 3, 19, 240, 283, 294, 297, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача від 09.01.2026 р. № 328/5/20-40-05-05-05 про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №210630905 від 19.04.2024 р. про застосування до ТОВ «Брент Ойл-98» штрафу у розмірі 2% за платежем акцизний податок на пальне в сумі 21629, 42 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу складено та проголошено у судовому засіданні 25.05.2026 р.

Суддя Бадюков Ю.В.